ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6848/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арджуна»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Немирівська»,

представники учасників справи не скористались правом участі у судовому засіданні, повідомлені належним чином,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017

у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (далі - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арджуна» (далі - ТОВ «Арджуна») (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Немирівська» (далі - ВАТ «Птахофабрика «Немирівська»))

про визнання правочину нікчемним,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 28.12.2005 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн у строкове, цільове, платне користування.

2. 06.05.2010 постановою Житомирського апеляційного господарського суду стягнуто з ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 10 124 523, 88 грн заборгованості, що виникла із зазначеного вище кредитного договору.

3. 17.01.2013 ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 15/27-10 припинено процедуру ліквідації ВАТ «Птахофабрика «Немирівська», передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; провадження у даній справі переведено до загальної процедури ліквідації та зобов'язано ліквідатора в 10-ти денний термін з дня винесення даної ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про визнання боржника банкрутом.

4. 12.06.2014 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Арджуна» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким банк відступив на користь ТОВ «Арджуна» права вимоги до ВАТ «Птахофабрика «Немирівська», що випливали з кредитного договору від 28.12.2005 № 26, укладеного між банком та ВАТ «Птахофабрика «Немирівська», та з Іпотечних договорів від 05.01.2006 № 26/Z1 та від 29.12.2005 № 26/Z2, що забезпечували зобов'язання останнього по поверненню запозичених кредитних коштів.

5. Загальна вартість предметів іпотеки за цими договорами складає 16 166 666, 66 грн. При цьому сума заборгованості боржника за договорами - 9 408 500, 18 грн, а відступлення прав вимоги здійснено за суму 4 000 000 грн.

6. 24.11.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну Марину Анатоліївну.

Обґрунтування позову (позиції позивача у суді першої інстанції)

7. 20.03.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна М.А. звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання нікчемним договору відступлення прав вимоги від 12.06.2014 одночасно з декількох підстав, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: неотримання 50% заборгованості по кредиту; завдання збитків банку у розмірі різниці між заборгованістю позичальника та сумою, за яку відступлено право вимоги, фактичної відмови позивача від власних майнових вимог за договорами іпотеки, відчуження майна банку за цінами нижче ринкових.

При цьому позов містить у собі посилання на недоданий до позовної заяви наказ Господарського суду Вінницької області від 09.06.2010 у справі № 6/296-07 про стягнення з ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» на користь банку 9 408 500, 18 грн.

Розгляд справи судами

Справа судами розглядалась неодноразово.

8. 16.07.2015 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, відмовлено у задоволенні позову з мотивів недоведеності того, що вартість відчуження переданого права грошових вимог за договором відступлення права вимоги від 12.06.2014 є значно заниженою.

9. 09.12.2015 постановою Вищого господарського суду України зазначені вище судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили доводи банку про те, що загальна вартість предметів забезпечення за кредитним договором та сума боргу за кредитом значно перевищує вартість відступлення права вимоги. Крім того, нез'ясованим залишилось питання щодо встановлення звичайних цін для такого відступлення права вимоги.

10. За результатами нового розгляду даної справи 14.04.2016 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Визнано недійсним з підстав нікчемності договір відступлення права вимоги від 12.06.2014, укладений між сторонами. Рішення мотивоване доведеністю позивачем заниженої оцінки відшкодування, отриманого банком при уступці прав вимоги.

11. 15.05.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована результатами призначеної судом апеляційної інстанції експертизи ринкової вартості прав вимоги, яка усувала розбіжності у наданих сторонами висновках спеціалістів про незалежну оцінку вартості прав вимоги. При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем не доведено, що спірний договір відступлення права вимоги від 12.06.2014 укладений на умовах, що значно гірші за звичайні ринкові умови укладення відповідних договорів, та не довів, що вартість права вимоги, переданої за договором, є нижчою за звичайні ціни, що діяли на момент укладення спірного договору відступлення права вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача по справі)

12. ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017, мотивуючи її порушенням судом апеляційної інстанції норм статті 43 ГПК України, а саме невідповідності висновків суду апеляційної інстанції наявним у справі доказам: судом апеляційної інстанції неправильно зазначено у постанові суму оцінки прав вимоги, що її здійснено одним з трьох оцінювачів, та неповнотою розгляду справи: судом апеляційної інстанції не надано оцінки співвідношенню договірної вартості предмету іпотеки у 16, 1 млн грн, сумі заборгованості у розмірі 9, 4 млн грн та вартості права вимоги у розмірі 4 млн грн та фактичним збиткам банку у розмір 5, 4 млн грн.

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. 15.03.2108 ТОВ «Арджуна» подано відзив, в якому вказано про безпідставність касаційної скарги та наведено прохання відмовити у її задоволенні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру …

15. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)

15.1.Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...

15.2.Стаття 11112. Обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

16. Згідно з положеннями частини четвертої статті 300 ГПК України (у редакції з 15.12.2017) суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Верховний Суд констатує, що згідно з положеннями частини першої статті 11112 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

18. У матеріалах справи міститься постанова суду касаційної інстанції від 09.12.2015, в якій під час нового розгляду справи суду першої інстанції було дано вказівки стосовно з'ясування того, що загальна вартість предметів забезпечення за кредитним договором та сума боргу за кредитом значно перевищує вартість відступлення права вимоги.

19. Фактично судами першої та апеляційної інстанцій не були виконані ці вказівки, оскільки не було з'ясовано дійсну вартість предметів забезпечення за кредитним договором і не співставлено її з сумою боргу божника та вартістю відступлення права вимоги. Встановлення лише вартості права вимоги безвідносно до оцінки предметів забезпечення порушує засади об'єктивності розгляду справи. Тому при новому апеляційному розгляді суду належить з'ясувати ринкову вартість предметів забезпечення за кредитним договором і порівняти її з сумою боргу за кредитом та з оцінкою вартості права вимоги, оскільки вирішення цього питання є визначальним для встановлення того, чи спірний договір відступлення права вимоги від 12.06.2014 укладений на умовах, що значно гірші за звичайні ринкові умови укладення відповідних договорів, чи ні. Тобто ця обставина має важливе значення для матеріально-правового регулювання спірних правовідносин та правильності застосування судами положень статей 203, 215 ЦК України та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

20. Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

21. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права щодо обов'язковості виконання вказівок суду касаційної інстанції та принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд. Справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки саме цим судом з'ясовувалось питання вартості права вимоги безвідносно до оцінки предметів забезпечення за кредитним договором.

23. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно встановити ринкову вартість предметів забезпечення виконання кредитного договору та співставити її з сумою боргу за кредитом та з оцінкою вартості права відступленої вимоги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 910/6848/15-г скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк