Справа № 750/8530/17 Провадження № 22-ц/795/300/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Мамонова О. Є.

Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2018 року (рішення ухвалене о 09 год. 30 хв., повний текст рішення складено 08 січня 2018 року) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_2 про стягнення з останньої на його користь заборгованості за кредитним договором у розмірі 77 567,08 грн та 1 600 грн судових витрат. Позов обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 09.10.2008 відповідачка отримала кредит у розмірі 9 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконало в повному обсязі та надало відповідачці кредит у встановленому договором розмірі. Відповідачка в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов’язання за вказаним договором не виконала та не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв’язку з чим, станом на 31.07.2017 утворилась заборгованість у розмірі 77 567,08 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, однобічність та неповноту судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно пунктів 1.1.5.5., 1.1.5.14., 2.3.2.7.3.1.13. Умов та Правил надання банківських послуг банк не несе відповідальність за недотримання відповідачкою вимог щодо захисту інформації про пароль та логін входу до системи «Приват-24» і, що саме неуважність відповідачки, як користувача Приват24, недостатня захищеність свого рахунку і аккаунта Приват24 в персональному комп’ютері призвела до виникнення заборгованості відповідачки перед банком.

Заявник зазначає, що кримінальне провадження, зареєстроване за заявою відповідачки, не є закінченим, не встановлено винних осіб, не доведено відсутність вини відповідачки у знятті коштів з її карткового рахунку, та відсутній вирок суду за даним кримінальним провадженням. Відповідачка має право стягнути суми відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному провадженні, коли такі особи будуть виявлені.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.01.2018 залишити без змін, зважаючи на те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» є безпідставним.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу, відповідачки ОСОБА_2, яка наполягала на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, що 09.10.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк» (далі по тексту - Банк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами заяви. Із тексту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_2 погодилася із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 5-13).

Відповідно до зазначеного кредитного договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Будь-яких доказів на підтвердження прийняття Банком рішень щодо збільшення розміру кредитного ліміту матеріали справи не містять.

09 жовтня 2008 року ОСОБА_2 була отримана кредитна карта №5457082986282239 зі строком дії до 09/12. У подальшому здійснювались перевипуски кредитної карти та відповідачці були видані картки: 12.09.2012 - за №5211537322017653 зі строком дії до 05/16 та 29.10.2014 - за №5168742325230344 зі строком дії до 11/17, що підтверджується витягом з технічного програмного комплексу про строк дії виданих кредитних карток та їх вручення відповідачці, скріншотами (фото) екрану ПК з відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» із фотографією ОСОБА_2 з отриманими картками.

28.10.2014 о 21:35 через он-лайн систему управління рахунками для клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк» Приват-24 з кредитної картки відповідачки *7653 було перераховано грошові кошти в сумі 8 500 грн на невідомий їй рахунок та нараховано комісію банку у розмірі 340 грн.

Після виявлення SMS-повідомлень на своєму мобільному телефоні про транзакції про переказ вказаних коштів із зазначенням динамічного паролю для підтвердження даної транзакції (а.с. 103) ОСОБА_2 невідкладно повідомила Банк.

Як убачається із витягу з технічних програмних комплексів банку з логами входів в Приват24 (а.с. 102) за картковим рахунком *7653 та не заперечувалось представником ПАТ КБ «ПриватБанк» в суді апеляційної інстанції, підтвердження проведення операцій, що мали місце 28.10.2014, по зняттю грошових коштів правильним логіном та паролем здійснювалось з різних ІР-адресів. Саме із зазначених причин, за поясненнями представника Банку, операції за картковим рахунком *7653 було зафіксовано як підозрілі, що могли виявитися шахрайськими (а.с. 39). Тобто, банком не спростовано доводів ОСОБА_2 про те, що 28.10.2014 через он-лайн систему управління рахунками клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк» Приват24 з її кредитної картки внаслідок незаконних дій третіх осіб було перераховано грошові кошти у розмірі 8500 грн та нараховано комісію банку у розмірі 340 грн.

29.10.2014 о 03:16 на електронну адресу ОСОБА_2 від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшли електронні листи-повідомлення про те, що за картками відповідачки *0019,*2239 та *7653 було зафіксовано підозрілі операції, що могли виявитись шахрайськими та повідомлено, що з метою безпеки вказані картки були тимчасово заблоковано (а.с. 37-39).

У відповідь на запит ОСОБА_2 з приводу транзакції з її карт *0019 та *7653, що був адресований Банку 29.10.2014, останнім надана відповідь за № 20.1.0.0.0/7-20141029/2206, де ОСОБА_2 відмовлено у відшкодуванні грошових коштів з посиланням на те, що нею не були прийняті належні заходи для захисту свого рахунку і аккаунта Приват24 від компрометації. Зазначено, що за результатами службового розслідування, встановлено, що «фішингова» схема шахраїв була розрахована на неуважність користувачів Приват24 і недостатню захищеність їх персональних комп’ютерів від комп’ютерних вірусів, а так само на наявність особливостей деяких сервісів, які шахрай може використовувати для обману користувачів системи. Шкідливі вірусні програми забезпечують перенаправлення запиту клієнта на спеціально підготовлений зловмисником фішинговий (підроблений) сайт, підконтрольний цьому зловмисникові. Отримуючи на ньому інформацію про логін і пароль користувача, зловмисник має можливість увійти під цими скомпрометованими даними в реальний аккаунт самого клієнта (а.с. 45-46).

У подальшому відповідачка неодноразово зверталася до керівництва ПАТ КБ «ПриватБанк». Так, у листі від 02.12.2014 ОСОБА_2 просила призупинити виплату кредиту, посилаючись на обставини, що відбулися 28.10.2014 (а.с. 40, 44). У листі від 08.08.2016 відповідачка просила призупинити нарахування платежів, відсотків та штрафів за її кредитною карткою № 5211537322017653, зазначаючи про порушення кримінальної справи за даним фактом (а.с. 41-43). Однак її заяви не були задоволені Банком.

31.10.2014 ОСОБА_2 звернулася до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення по факту зняття грошових коштів в сумі 9840 грн (а.с. 49), за якою розпочато досудове розслідування (а.с. 42, 50, 51), і яке на сьогодні не закінчене.

З досліджених матеріалів кримінального провадження №12014270010006550 за заявою ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вбачається, що в ході проведення перевірки було встановлено, що рахунок №4149497817205828, на який з рахунків ОСОБА_2 були перераховані гроші, належить гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю Дніпропетровської обл. м. Марганець, квартал Східний, б. 12, кв. 5. Згідно витягу про рух по картковому рахунку № 4149497817205828, що належить ОСОБА_4, 28.10.2014 після зарахування переказу з картки ОСОБА_2 на картку ОСОБА_4 грошові кошти були зняті в банкоматі готівкою в м. Марганець Дніпропетровської області.

Постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 08.12.2014 ОСОБА_2 визнано потерпілою (а. с. 51).

У постанові слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області про проведення процесуальних дій на іншій території від 05.05.2017, що винесена у кримінальному провадженні № 12014040000000853 від 27.11.2014 за фактом незаконного втручання в роботу комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж, що заподіяли істотну шкоду, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 361 ч. 2 КК України (міститься в матеріалах вищезазначеного кримінального провадження) зазначено, що в ході розслідування вказаного провадження встановлено, що в період з 01.09.2014 по 08.11.2014 невстановлені особи на персональні комп’ютери та мобільні пристрої клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк» завантажили шкідливе програмне забезпечення, що змінює штатне функціонування автоматизованої системи віддаленого доступу до банківських рахунків фізичних осіб – Приват24 та здійснювали несанкціонований доступ до рахунків клієнтів банку та перераховували грошові кошти на підконтрольні рахунки (банківські картки), оформлені на сторонніх осіб або поповнювали рахунки окремих мобільних номерів з подальшим отриманням готівки, чим спричинили значну шкоду клієнтам вказаного банку. Також в ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що грошові кошти, крім інших осіб, незаконно були списані з карткових рахунків осіб, які проживають на території Чернігівської області, а саме: ОСОБА_5М та ОСОБА_2

Відповідно до положень ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вказана правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 13.05.2015 справа № 6-71цс115, та підтверджена постановами Верховного Суду від 23.01.2018 (справа № 202/10128/14-ц, провадження № 61-1856св17) та від 01.02.2018 (справа № 758/7327/14-ц, провадження №61-2428св18).

Таким чином, беручи до уваги лист ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.11.2014 № 20.1.0.0.0/7-20141029/2206 де останній зазначає, що за результатами проведення службового розслідування встановлено, що «фішингова» схема шахраїв була розрахована на неуважність користувачів Приват24 і недостатню захищеність їх персональних комп’ютерів від комп’ютерних вірусів, а так само на наявність особливостей деяких сервісів, які шахрай може використовувати для обману користувачів систем, а також те, що за матеріалами кримінального провадження встановлено факт незаконного списання коштів з рахунків ОСОБА_2 у зв’язку з завантаженням невстановленими особами шкідливого програмного забезпечення в період з 01.09.2014 по 08.11.2014, відсутні підстави вважати, що саме із вини ОСОБА_2 порушені зобов’язання перед Банком за кредитним договором.

Ураховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не встановлено, як і факту розголошення відомостей про логін та пароль відповідачки третім особам, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 є вірним.

Посилання апеляційної скарги на пункти 1.1.5.5., 1.1.5.14., 2.3.2.7.3.1.13. Умов та Правил надання банківських послуг, у редакції, що затверджена наказом від 06.03.2010, згідно яких банк не несе відповідальність за недотримання відповідачкою вимог щодо захисту інформації про пароль та логін входу до системи «Приват-24», апеляційний суд вважає недоречними зважаючи на наступне.

При зверненні до суду з позовом до позовної заяви Банком було додано копію Умов та Правил надання банківських послуг (затверджені наказом від 09.10.2006 (а.с. 104-106)), у редакції, що діяла станом на день підписання заяви ОСОБА_2 09.10.2008.

До суду апеляційної інстанції позивачем додано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписаної ОСОБА_2 07.08.2014, та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, що затверджена наказом від 06.03.2010 (а.с. 107-140).

Із анкети-заяви, підписаної ОСОБА_2 07.08.2014, не вбачається при оформленні якої саме картки і до яких Умов та Правил надання банківських послуг відповідачка приєдналася. При цьому, із матеріалів справи встановлено, що перевипуск кредитної картки, із позовом про стягнення заборгованості за якою звернувся Банк, здійснювався 29.10.2014, тобто після підписання анкети-заяви, а не під час її підписання.

Таким чином, апеляційний суд не погоджується з позицією Банку про те, що підписавши 07.08.2014 анкету-заяву ОСОБА_2 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, що затверджена наказом від 06.03.2010, і саме дані Умови та Правила мають застосовуватись до правовідносин, що виникли між сторонами при укладанні кредитного договору шляхом підписання ОСОБА_2 заяви 09.10.2008.

Крім того, пункт 2.3.2.7.3.1.13, на який посилається Банк в апеляційній скарзі взагалі відсутній в Умовах та Правилах надання банківських послуг у редакції, що затверджена наказом від 06.03.2010. .

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про наявність незакінченого кримінального провадження за фактом зняття коштів 28.10.2014 та на те, що відповідачка має право стягнути суми відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному провадженні, коли такі особи будуть виявлені, зважаючи на те, що Банк також не позбавлений можливості звернутися із заявою про залучення його до провадження як потерпілого.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий:Судді: