АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Міхасішина І.В
Суддів: Щолокової О.В., Морозовського В.І.
При секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 про вселення в квартиру,-
в с т а н о в и л а:
15 січня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням – АДРЕСА_1
В заяві зазначали, що наймачем квартири була мати позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
28 вересня 1993 року його мати ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з відповідачем, з яким у 1996 році виїхала на постійне місце проживання у с. Писарівку Вінницького району у придбаний нею 11 січня 1996 року житловий будинок.
25 вересня 2001 року у спірній квартирі було зареєстроване місце проживання відповідача, який фактично проживав і проживає у с. Писарівка Вінницького району.
В свою чергу, 08 лютого 2007 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов про вселення у квартиру, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 1990 року постійно проживає у АДРЕСА_1, надає позивачам кошти на оплату квартири. У зв’язку з вахтовим методом роботи, що підтверджується довідками з місця роботи, змушений виїжджати до Російської Федерації, тому періодично відсутній за місцем проживання у спірній квартирі. У листопаді 2006 року, повернувшись з Російської Федерації, де перебував на заробітках, не зміг потрапити до квартири, оскільки були встановлені нові двері та замки, з приводу чого він звертався до правоохоронних органів.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2009 року первісний позов задоволено, у зустрічному – відмовлено.
На таке рішення відповідач, він же позивач ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у первісному позові відмовити, а заявлений ним зустрічний позов, задовільнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, прийшла до висновку про повне задоволення скарги.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції визнав доведеним факт, що відповідач ОСОБА_1 із дружиною ОСОБА_4 з 1996 року переїхали на постійне місце проживання у с. Писарівка Вінницького району, де поселилися у придбаному 11 січня 1996 року ОСОБА_4 АДРЕСА_2. Та з цих же підстав відмовив у зустрічному позові.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи, до яких суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
На підставі зазначеної норми закону член сім’ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням (зокрема квартирою), якщо він вселився у квартиру, постійно проживав у ній, а згодом вибув, тобто залишив житло й обрав інше постійне місце проживання в іншому населеному пункті або іншому жилому приміщенні в тому ж населеному пункті.
За твердженням позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які суд визнав доведеними, відповідач ОСОБА_1 після його реєстрації 25 вересня 2001 року у спірну квартиру фактично не вселився.
У члена сім’ї наймача, зареєстрованого за місцем проживання останнього, право користування жилим приміщенням виникає у зв’язку із наданням наймачем згоди на вселення, а не в зв’язку із вселенням в це приміщення, а тому в разі невселення в приміщення без поважних причин ця особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за наявності підстав, передбачених ст. 71 ЖК України, а не ст. 107 цього Кодексу.
За таких обставин, у суду не було підстав для задоволення первісного позову.
Поряд з цим, по справі встановлено.
За повідомленням ЖЕК-1 м. Вінниці від 30 січня 2007 року за №60 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 25 вересня 2001 року.
З будь-якими заявами з приводу зняття з реєстрації в МКП ЖЕК-1 не звертався (а.с. 32).
Як вбачається з довідок з місця роботи відповідача ОСОБА_1, що він працює вахтовим методом роботи в Російській Федерації з 1992 року, в зв’язку з чим періодично відсутній за місцем проживання у спірній квартирі (а.с. 33;34).
Згідно з довідкою Писарівської сільської ради від 29 січня 2008 року за №166 ОСОБА_1 на території Писарівської сільської ради Вінницького району за адресою с. Писарівка, вул. Котовського, 45 не зареєстрований і не проживає (а.с. 31).
Довідка цієї ж ради від 23 листопада 2006 року за №2005 протилежного змісту (а.с. 7) визнана недійсною (а.с. 31).
Про відсутність реєстрації ОСОБА_1 на території Писарівської сільської ради також зазначено у довідці виконкому Писарівської сільської ради Вінницького району від 25 травня 2009 року за №479 (а.с. 167).
За даними КП «ВООБТІ» від 26 січня 2007 року за №222, згідно облікових даних по м. Вінниці на 26 січня 2007 року в реєстрі прав власності на об’єкти нерухомого майна за гр. ОСОБА_1 не зареєстровано (а.с. 30).
Такі ж дані підтверджено довідкою КП «ВООБТІ» від 22 травня 2009 року за №342 (а.с. 168).
За повідомленням Ленінського РВВС м. Вінниці від 05 лютого 2007 року за №Б-81, ОСОБА_1 неодноразово звертався до райвідділу з приводу перешкод у користуванні спірною квартирою і вселення, а саме 30 листопада 2006 року, 01 грудня 2006 року і 02 грудня 2006 року.
Після чого, 27 грудня 2006 року комісією МКП ЖЕК-1 м. Вінниці було складено акт про відсутність за місцем реєстрації гр. ОСОБА_1 (а.с. 6), який, за наведених обставин, судом не може бути прийнятий до уваги.
Згідно довідки ЖЕК-1 від 25 жовтня 2006 року за №646 заборгованість по квартплаті і комунальних послугах станом на 01 жовтня 2006 року становила 2462, 15 грн. (а.с. 29).
За повідомленням КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» від 26 травня 2009 року за №319-м позивач ОСОБА_2 перебуває на диспансерному наркологічному обліку з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Середня стадія. Проходив курс стаціонарного лікування двічі ( в 2004 р., та 2007 р.) (а.с. 169).
Наведені обставини і твердження сторін у справі підтверджують, що між ними склалися неприязні стосунки, які стали причиною даного спору.
Посилання позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 набув право власності на житло у с. Писарівка в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9) саме по собі не може бути підставою для позбавлення права користування жилим приміщенням – спірною квартирою.
Конституцією України гарантовано громадянам свободу пересування і вільного вибору місця проживання (ст. 33).
Таким чином, зустрічний позов є законним і обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
А тому на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 8,50грн.,7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судові витрати пов’язані з оплатою правової допомоги в суді першої інстанції в розмірі 4000 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення в квартиру – задовільнити.
Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, у квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. сплачених судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 8,50 (вісім п’ятдесят) грн.., 7,50 (сім п’ятдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 4000 (чотири тисячі) грн. за надання правової допомоги, сплачених в суді першої інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно: