Справа № 2-А-882/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2009 року Суддя  Лутугинського районного суду Луганської області  Кутіщева Л.П. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни  

ВСТАНОВИВ:

    27 лютого 2009 року  позивач  звернувся з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, відповідачем йому  не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просив  зобов*язати відповідача  нарахувати йому  підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.  

    Від  представника відповідача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що  ст.7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зазначено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 5 Закону «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується з 1 січня 2006 року, а ст. 6 -  у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Нормативні документи, які б врегулювали це питання, Кабінетом Міністрів України не приймались. Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 виплачувалось особам, які є інвалідами. Позивачем пропущений строк звернення до суду.

    Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому 19 березня 2009 року  відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи  в порядку письмового провадження.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 /а. с. 5 /.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6,- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.»

Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за перід з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року( день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача УПФ України в Лутугинському районі Луганської області у призначенні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, зобов’язати відповідача прийняти рішення, яким призначити та виплачувати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визначити та виплатити заборгованість з пенсії, яка склалася за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, у задоволенні позовних вимог в іншій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду, оскільки його законні права було обмежено шляхом прийняття нормативно-правових актів вищої сили.

Враховуючи похилий вік позивача та його необізнаність у законодавстві, строк звернення до суду пропущено по поважним причинам, а тому поновлюється судом.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову- відповідно до задоволених вимог.

              Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 62,71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст..110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1  строк звернення до адміністративного суду.

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області прийняти рішення, яким призначити та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати у сумі 1,70 грн.

В іншій частині позовних вимог позивача  відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя