Справа № 359/6044/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.

Провадження № 11-кп/780/375/18 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко О. М.

Категорія 5 04.04.2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

суддів: Рудніченко О.М.,

Ігнатюка О.В., Свінціцької О.П.,

секретар Чорнобривець В.В.

за участю:

прокурора Ляшенка Р.О.

потерпілого ОСОБА_4

захисника Деканя М.В.

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, працюючого за договором підряду в ТОВ "Літос-Київ", з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1;

визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнено ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Застосувано положення п. в) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, та звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 - 16 477 грн. 48 коп., завданих матеріальних збитків, та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 31 477 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 48 коп.,-

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком, 05.06.2017 р. приблизно о 20 год. 20 хв., більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 проходив неподалік продуктового магазину, що розташований по вул. Гагаріна, 1, у м. Бориспіль Київської області, поблизу якого помітив раніше знайомого ОСОБА_4

В цей час, згадавши про особисті неприязні відносини між ними, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 та наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівого кута щелепи.

Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, в області між 42, 41 зубами та в ділянці лівого суглобового відростку, яке відповідно до висновку експерта від 20.07.2017 р. № 83д відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Такими своїми злочинними діями, які виразились в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнено ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Застосувано положення п. в) ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, та звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 - 16 477 грн. 48 коп., завданих матеріальних збитків, та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 31 477 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. 48 коп.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, потерпілий просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року в частині призначення покарання ОСОБА_6 та стягнення загальної суми 31 477 грн 48 коп у відшкодування завданих збитків - скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок: визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальних збитків у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що мало наслідком обрання виду покарання, що не відповідає особі винного та тяжкості вчиненого ним злочину. Окрім того враховуючи доведеність підстав заявленого позову - завданих ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, доведеність його вини і спричинення його протиправними діями моральних страждань, апелянт вважає, що завдана ОСОБА_6 матеріальна та моральна шкода підлягає до відшкодування у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

прокурора, який проти апеляційної скарги обвинуваченого заперечував та просив відмовити в її задоволенні;

вивчивши матеріали справи, дослідивши характеризуючі обвинуваченого матеріали, вислухавши учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених процесуальним законом.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 122 КК України сторонами не оскаржуються тому, згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обрання виду і розміру покарання обвинуваченим, судом першої інстанції були належним чином враховані всі обставин, які впливають на вид і міру покарання, зокрема характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особи обвинувачених та інші обставини і обґрунтовано прийшов до висновку про призначення покарання.

Доводи наведені в апеляційній скарзі потерпілого, стосовно призначення покарання, яке на думку апелянта не є достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_6 нових злочинів, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_6

На думку колегії суддів, прийняте судом першої інстанції рішення про призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.75 КК України є обґрунтованим.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, суд першої інстанції належним чином мотивував своє рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Аналізуючи доводи потерпілого про невірне вирішення судом першої інстанції питання щодо завданої потерпілим моральної шкоди, колегія суддів частково погоджується з такими доводами, оскільки потерпілий ОСОБА_4, зазнав більших моральних страждань ніж це було встановлено в суді першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Із урахуванням локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого, вимушених змін у його повсякденному житті, незручностей пов`язаних із обслуговуванням себе у побуті та у спілкуванні, викликаних переломом щелепи, колегія суддів проходить до висновку, що розмір компенсації завданої моральної шкоди не відповідає характеру та розміру моральних страждань потерпілого і є явно не справедливим.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_6, завдання останнім тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я ОСОБА_8 та спричинення його протиправними діями моральних страждань, колегія суддів приходить до висновку про необхідність збільшити розмір стягнутої з обвинуваченого моральної шкоди.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню, а вирок Бориспільського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року в частині задоволення цивільного позову необхідно змінити, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданої моральної шкоди суму у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 - змінити в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданої моральної шкоди суму у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І :