ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" серпня 2006 р. | Справа № 2/197 |
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/197
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6 м. Новоукраїнка Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до відповідача: Вільшанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області
про стягнення 26053,30 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача – Кравченко І.П. , довіреність № 23 від 10.01.06 ;
від відповідача – участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6 м. Новоукраїнка Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком» подано позов до Вільшанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення 26053,30 грн., з яких борг в розмірі 20198,97 грн., інфляційні збитки в розмірі 4983,68 грн. та пені 870,65 грн.
Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав. В листі від 27.07.2006р. за № 40/3083 зазначив, що заборгованість перед позивачем в розмірі 15101,56 грн. станом на 01.07.2006р. Списана, як прострочена, згідно наказу від 27.06.2006р. № 907 управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на виконання наказів Державного казначейства України від 05.05.2001р. № 73, Міністерства внутрішніх справ України В Кіровоградській області від 16.07.2001р. № 551, оскільки виникла до 01.01.2003р.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 7 Вільшанка центру № 6 Кіровоградської дирекції відкритого акціонерного товариства "Укртелеком» та Україно - Американсько – Голландсько – Німецьким закритим акціонерним товариством «Утел» від імені якого діє Кіровоградська філія «Утел» і Вільшанським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області укладено договори № 1860 від 05.01.2004р. та № 501860/97 від 04.11.1997р. У відповідності до Протоколу № 4 загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» від 20.04.2005р. ДП «Утел» реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ «Укртелеком».
Згідно зазначених вище договорів позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній своєчасно оплачувати надані послуги.
Відповідно пунктами 4.6; 3.3.1 зазначених договорів передбачено розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць, проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 та 25-ого числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідачеві за період з 21.01.2003 р. по 21.05.2006 р., включно, надано послуги електрозв'язку, які відповідачем оплачені несвоєчасно, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 20198,97 грн.
Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 202 від 19.09.2005р.в вимогою сплатити за отримані послуги, яку останній залишив без задоволення та відповіді.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На підставі статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В статті 257 Цивільного кодексу України зазначено, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, суд застосовує ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України де зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.
Враховуючи вище викладене та пред'явлення позивачем позову 08.06.2006р. про стягнення боргу в сумі 20198,97 грн., в т.ч. який виник за період з 21.01.2003р. по 21.05.2003р. на суму 16347,34 грн., тобто після спливу три річного строку позовної давності, суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності.
Доказів сплати боргу за період з 21.06.2003р. по 21.04.2006р. в розмірі 3851,63 грн. відповідачем в суду не подано.
За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги частково на суму 3851,63 грн.
Позов про стягнення 16347,34 грн., що виник за період з 21.01.2003р. по 21.05.2003р., задоволенню не підлягає , в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Позивач також просить сягнути з відповідача пеню за період з 21.06.2005р. по 21.12.2005р. в розмірі 870,65 грн.
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З врахуванням діючого законодавства, періоду виникнення боргу, дати звернення до суду 08.06.2006р., пеня повинна нараховуватися на суму боргу 1187,75 грн. за листопад 2005 року за 13 днів: з 08.12.2005р. по 21.12.2005р. та становити 7,56 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.06.2005р. по 21.12.2005р. в розмірі 870,65 грн. підлягають задоволенню частково на суму 7,56 грн., в частині стягнення 863,09 грн. необхідно відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Крім того, позивач згідно обґрунтованого розрахунку просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 4983,68 грн. за період з червня 2003р. по квітень 2006р. включно.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 4983,68 грн. за період з червня 2003р. по квітень 2006р. повністю.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, враховуючи мінімальний розмір його сплати, покладається на відповідача повністю, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 257, 267, 525, 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Вільшанського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, вул. Миру, 38, смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області (п/р 35213001000434 УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код 08673431) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6 м. Новоукраїнка Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Леніна, 53/14, м. Новоукраїнка Кіровоградської області ( п/р 260084669 в АППБ «Аваль» м. Кіровоград, МФО 323538, код 22211233) боргу за надані послуги в розмірі 3851,63 грн., інфляційні збитки в розмірі 4983,68 грн., 7,56 грн. пені , а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40,04 грн.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
В задоволені позову, в частині стягнення 16347,34 грн. боргу та 863,09 грн. пені, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя |
| Л. В. Деревінська |