АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/20457/17-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3164/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Болотов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року,-

встановила:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у задоволенні названої заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду, та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із її необґрунтованості.

Висновки суду відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про стягнення коштів за договором позики, укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_4

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_3 просив накласти арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 80,9 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_5

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 оформив право власності на нерухоме майно на свою дружину ОСОБА_5, з метою неповернення позики. Крім того, існує імовірність, що ОСОБА_5 може відчужити об'єкти нерухомого майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідають вищенаведеним вимогам закону та відповідним роз'ясненням.

Заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, не містить відомостей про конкретне майно, на яке слід накласти арешт, та не зазначено усю необхідну інформацію про нього. Не вказані ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна.

При цьому, суд першої інстанції вірно вважав, що дружина відповідача ОСОБА_5 не залучена до участі у справі, вона не є стороною договору позики, а відтак відсутні підстави накладення арешту на майно, яке належить їй на праві власності.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом проігноровано факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі, а відтак відповідно до ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, колегія суддів не приймає, оскільки такі доводи не впливають на обґрунтованість відмови судом в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову містить вимогу про накладення арешту лише на один вид нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1, ринкова вартість якої є співмірною із заявленими позовними вимогами, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене нерухоме майно належить особі, яка не є учасником справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем подана до суду заява про залучення до справи ОСОБА_5 як співвідповідача, колегія суддів не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутня відповідна ухвала суду про це.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 15 січня 2018 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук