Справа № 149/3064/17

Провадження № 22-ц/772/685/2018

Категорія: 59

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В. О.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 рокуСправа № 149/3064/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Берегового О.Ю.,

суддів Сала Т.Б., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 січня 2018 року ухваленого в залі судових засідань під головуванням судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Вергелеса В.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 з зазначеним позовом обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 05 березня 2017 року о 08:40 годин відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з вулиці Літописна в місті Хмільнику Вінницької області, що є другорядною, не надав дорогу автомобілю Peugеot Partner, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по вулиці Пушкіна, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 16.11. ПДР України.

Матеріальну шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок ДТП, оцінено в розмірі 64387,26 гривень, однак страхова група ТАС загалом перерахувала позивачу 48905,34 гривень страхового відшкодування, оскільки відновлювати пошкоджений автомобіль економічно недоцільно, він визнаний фізично знищеним та при розрахунку виплати страхового відшкодування СГ "ТАС" зменшила виплату на суму залишкової вартості автомобіля та суму франшизи в розмірі 250 гривень.

Крім цього зазначив, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль, який є для нього значною матеріальною цінністю. Внаслідок цього позивач втратив спокій та рівновагу, зазнав сильних душевних страждань та переживань, хвилювався.

Зважаючи на викладене, просив стягнути з відповідача на його користь 250 грн. матеріальної шкоди, яка не була відшкодована страховою компанією, заподіяну моральну шкоду в розмірі 8000 гривень, а також витрати понесені ним на оплату судового збору та послуги адвоката.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) 250 гривень заподіяної матеріальної шкоди (франшизи), 3000 гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_7) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) 640 гривень судового збору та 2000 гривень понесених ним витрат на правову допомогу адвоката.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідачем ОСОБА_3 пошкоджено належний позивачу транспортний засіб - автомобіль Peugot Partner, державний номерний знак НОМЕР_4, при цьому страховою компанією не було компенсовано реальний розмір збитків завданих позивачу, оскільки страхову виплату було зменшено на 250 грн. франшизи. Внаслідок пошкодження автомобіля позивачу також було завдано моральну шкоду, на відшкодування якої суд вважав розумним і справедливим стягнути саме 3 000 грн 00 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 не може бути позивачем у даній справі, оскільки його не визнано потерпілим в ході розгляду справи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення ПДД, участі в якій ОСОБА_4 не приймав. При цьому зазначив, що вирішення питання щодо відшкодування додаткових збитків завданих позивачу підлягає вирішенню між ОСОБА_4 та страховою компанією, яка на думку позивача не компенсувала їх реальний розмір. Крім того, вказує на те, що судом в порушення вимог ст. 137 ЦПК України безпідставно було стягнуто з нього на користь позивача 2000 грн. понесених останнім на правову допомогу.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 8 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 січня 2018 року на підставі ч. 2 ст. 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 5 березня 2017 року, о 18 год. 40 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_5, виїжджаючи з вулиці Літописна в м. Хмільнику Вінницької області, що є другорядною, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_6, який рухався по головній дорозі по вул. Пушкіна, внаслідок чого допустив зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

Згідно постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2017 року у справі № 149/676/17 відповідача ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави (а.с. 8).

Відповідно до звіту ТОВ "АР Консалт" від 22 березня 2017 року про визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого ТЗ Peugеot Partner, державний номерний знак НОМЕР_4, 1996 року випуску, розмір матеріального збитку, завданого позивачу ОСОБА_4 в результаті пошкодження під час ДТП автомобіля складає 64387, 26 грн. (а.с. 9-30).

ПАТ «Страхова група «ТАС» позивачу ОСОБА_4 відшкодовано 48905,34 гривень матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження належного йому на праві приватної власності автомобіля Peugеot Partner, державний номерний знак НОМЕР_4.

При цьому, пошкоджений автомобіль Peugеot Partner передано позивачу, оскільки відновлення його економічно недоцільно, а тому він визнаний фізично знищеним. При розрахунку виплати страхового відшкодування ПАТ «СГ "ТАС" зменшено виплату на суму залишкової вартості автомобіля та суму франшизи в розмірі 250 гривень.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 12 цього Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до вимог вищезазначених норм Закону ПАТ «СГ «ТАС» визнала даний випадок страховим, та на користь позивача було перераховано, за мінусом суми залишкової вартості автомобіля, який передано позивачу і франшизи, 48905,34 грн.

Частиною1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 36.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Виходячи з наведеного та враховуючи принцип повного відшкодування шкоди винною в її заподіянні особою (повного поновлення прав потерпілого), оскільки суми грошових коштів, яка відшкодована страховою компанією не є достатньо для покриття збитків, яких зазнав позивач у зв'язку із ДТП, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає компенсація 250 грн. утриманої страховиком франшизи.

Разом з тим, відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень, наданих у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Правильним є висновок місцевого суду про відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП позивач вимушено тривалий час ним не користується, що порушило його спосіб життя та спричинило надмірні хвилювання, душевні страждання та переживання. При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди з урахуванням засад розумності та справедливості у сукупності з іншими доказами у справі суд першої інстанції правомірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє вимоги скаржника в частині стягнення коштів на оплату правової допомоги в сумі 2000 грн., оскільки стягнення даних судових витрат судом першої інстанції проведено з дотриманням вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України та при наявності документів, що підтверджують такі витрати, зокрема доданими до позовної заяви договором про надання правової допомоги від 13 березня 2017 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 05 від 13 березня 2017 року (а.с. 51, 53).

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29 січня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: