Справа №480/1250/16-ц 11.04.2018

Справа № 480/1250/16-ц

Провадження № 22-ц/784/524/18 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: відповідачки - ОСОБА_2 її представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді - Терентьєва Г.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 14 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії кредитної картки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 29 лютого 2016 року виникла заборгованість у розмірі 34 658,46 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 14 809,32 грн., заборгованість за відсотками - 16 808,95 грн., 913,60 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 626,59 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 658,46 грн. та судові витрати у розмірі 1 378 грн.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 вересня 2007 року у розмірі 9 918,18 грн. та судовий збір в розмірі 394 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду змінити в частині присуджених сум, задовольнивши його вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки та її представника, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосується фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційний скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частинами 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 14 вересня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про відкриття рахунку та отримання кредитної картки, яка разом із Умовами та надання банківських послуг та тарифами складає кредитний договір, про що свідчить її особистий підпис (а.с.11).

На підставі вказаної вище заяви відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1500 грн. зі сплатою базової процентної ставки 36% з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості може провадитися як шляхом внесення коштів на картку клієнтом так і шляхом списання Банком коштів з Дебетної картки НОМЕР_2.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самі сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем в суді першої інстанції розрахунку, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 29 лютого 2016 року виникла заборгованість у розмірі 34 658,46 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 14 809,32 грн., заборгованість за відсотками - 16 808,95 грн., 913,60 грн. - заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 626,59 грн. (а.с. 6-10).

Під час розгляду справи у суді, відповідачкою були надані копії чеків та квитанцій, з яких вбачається, що ОСОБА_2 були внесені грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, а також кошти автоматично списувалися Банком з платіжним карток на загальну суму 24 740,28 грн. (а.с. 68-72, 154-155).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення обов'язку на відповідачку щодо сплати кредитної заборгованості.

Разом з цим, стягнувши суму кредитної заборгованості розмірі 9 918,18 грн. з урахуванням сплаченої відповідачкою коштів в рахунок погашення заборгованості - 24 740,28 грн. судом не зазначено усіх складових заборгованості, а крім того з розрахунку заборгованості за вказаним договором, який надано позивачем, вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» при проведені розрахунку заборгованості з 01.04.2015 року застосував процентну ставку - 43,2%.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніше, як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином із змісту наведеної норми вбачається, що зміна процентної ставки за кредитним договором має визначатись сторонами у договорі.

Обґрунтовуючи підвищення процентної ставки в односторонньому порядку позивач вказував, що таке право йому надано положеннями пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Між тим, вказані Умови не містять реквізитів щодо їх ідентифікації, а саме відсутній їх номер, дата, підпис позичальника, вказані Умови мають підпис лише керівника Банку (а.с. 12-17).

Отже, встановлене свідчить про відсутність доказів на підтвердження того, що відповідачка погодилась саме на зазначені Умови надання кредиту, а тому посилання в договорі на відповідні Умови, що стосуються саме цих Умов є безпідставними.

Враховуючи, що підпис відповідачки на наданому позивачем тексту Умов відсутній, то зміна процентної ставки застосована позивачем є односторонньою її зміною, що заборонено наведеними правовими нормами.

Правилами ст. 611 ЦПК України, встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, які встановлені договором або законом, серед яких в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Як встановлено, підстави та порядок нарахування пені та штрафу у заяві про відкриття рахунку та отримання кредитної картки відсутні, а відтак їх нарахування є безпідставними з огляду на вказані вище норми.

Згідно наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» в апеляційному суді розрахунку із застосуванням базової процентної ставки - 36% та з урахуванням автоматичного списання та добровільного погашення кредитних коштів, станом на 29 лютого 2016 року (межі позовних вимог) заборгованість становить - 5 583,74 грн., як складається лише із заборгованості за кредитом (а.с.241-248).

За таких обставин рішення суду на підставі п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним номером б/н від 14 вересня 2007 року станом на 29 лютого 2016 року у розмірі 5 853,74 грн., яка складається із заборгованості за кредитом.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволеним вимогам - 16,89% у розмірі 581,85 грн. (за подання позову - 323,74 грн.( 1 378 грн. х 16,89%) + за апеляційну скаргу - 349,11 грн. (2 067 грн. х 16,89% ) у зв'язку з чим рішення суду в частині вирішення судових витрат також підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів , -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2018 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 вересня 2007 року станом на 29 лютого 2016 року у розмірі 5 853 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні 74 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 581,85 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 11 квітня 2018 року