АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3398/2018 Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.

Унікальний номер справи № 760/27822/17 Доповідач - Андрієнко А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Дроздової Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про тимчасову заборону у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 у виконавчому проваджені № 51039877,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року заявник старший державний виконавець Соломґянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

На обґрунтування подання зазначав, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі №760/5062/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 152 184 гривні 66 копійок майнової шкоди, 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, 960 гривень витрат на магнітно-резонансну томографію, 1500 гривень витрат на проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля та 1790 гривень 05 копійок судового збору. Вказував, що боржником не вживаються жодні дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Державний виконавець просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до повного виконання ним рішення Апеляційного суду м. Києва №760/5062/15-ц без вилучення закордонного паспорту.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 201 8 року подання задоволено.

Обмежено громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 щодо відшкодування шкоди в загальному розмірі 161 434,71 гривень згідно з рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року у справі №760/5062/15-ц.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, боржник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання в повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, суд встановив факт ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.02.2016 року, державним виконавцем не вжиті усі передбачені законом заходи примусового виконання рішення та не в повному обсязі вчинені виконавчі дії, державний виконавець не довів наявності у ОСОБА_2 реальних можливостей виконати рішення.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що боржник не виконує рішення суду про стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_3, здійснені державним виконавцем заходи для виконання рішення суду не призвели до результату, а тому з урахуванням ухилення боржника від виконання рішення суду та з метою забезпечення виконання судового рішення боржник повинен бути обмежений у праві виїзду за межі України.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» закріплено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що 10 травня 2016 року державним виконавцем Черкасовим Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 51039877 на підставі виконавчого листа №760/5062/15-ц виданого Апеляційним судом м. Києва 05 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 152 184 грн. 66 коп. майнової шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 960 грн. витрат на магнітно-резонансну томографію, 1500 грн. витрат на проведення звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля та 1790 грн. 05 коп. судового збору (а.с.29).

З відповідей щодо реєстрації за боржником ОСОБА_2 майна або будь-яких рахунків у банках, на які може бути звернуто стягнення, вбачається їх відсутність.

Державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2, здійснено виходи по місцю проживання боржника, для проведення виконавчих дій, які виявились безрезультатними, так як доступу до квартири йому надано не було, про що складено акти державного виконавця від 24 червня 2016 року та 01 липня 2016 року (а.с.25-26).

З метою повного своєчасного примусового виконання рішення суду виконавцем направлено ОСОБА_2 виклик на 21 вересня 2016 року з 15.00 по 18.00 з вимогою з'явитись на прийом до державного виконавця для сплати за вищевказаними виконавчими документами заборгованості, або надати підтверджуючий документ про сплату заборгованості (а.с.24), проте боржник до відділу не з'явився.

Також виконавцем направлено боржнику виклик на 21 жовтня 2016 року з 09.00 по 12.00 з вимогою з'явитись на прийом до державного виконавця для сплати за вищевказаними виконавчими документами заборгованості, або надати підтверджуючий документ про сплату заборгованості (а.с.23), проте ОСОБА_2 до відділу не з'явився.

14 листопада 2016 року державним виконавцем подано до суду подання про примусове проникнення до житла Боржника у зв'язку з ненаданням йому доступу до житла з метою вчинення виконавчих дій (а.с.11-12).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року подання задоволено та 24 жовтня 2017 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника ОСОБА_2, з метою перевірки його майнового стану, однак майна, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складено акт державного виконавця (а.с.3).

ОСОБА_2 постійного місця роботи не має.

За таких обставин колегія суддів вважає, що боржник тривалий час ухиляється від виконання рішення суду і державний виконавець обґрунтовано звернувся з поданням про обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки інші заходи впливу державного виконавця, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виявилися безрезультатними.

Щодо доводів скарги про відсутність факту ухилення, то вони є безпідставними , оскільки протягом двох років рішення суду не виконується боржником, який не працевлаштовується, а також не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог Цивільно-процесуального Кодексу України, що діяв на час розгляду справи, обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання рішення суду.

Посилання апелянта на порушення його права на свободу пересування, також не може братись до уваги, оскільки спеціальним законом передбачено можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, з метою забезпечення виконання рішення суду та недопущення порушень прав стягувача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді :