АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Апеляційне провадження №22-ц/796/3001/2018 Головуючий в 1 інстанції - Чередніченко Н.П.

Справа № 752/2452/18 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі: Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Татарченка Владислава Геннадійовича

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Татарченка ВладиславаГеннадійовича

про примусове проникнення до житла боржника

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 рокувідмовлено в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про примусове проникнення до житла боржника.

В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Татарченко В.Г. просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року та постановити нову ухвалу, якою надати приватному виконавцю дозвіл на примусове проникнення до житла, що перебуває у власності ОСОБА_2 та розташоване за адресою: м. АДРЕСА_1, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Татарченка Владислава Геннадійовича знаходиться виконавчий лист № 752/18374/16-ц від 24.10.2017 року, виданий Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «999» боргу на загальну суму 3 388 365,37 грн.

13 листопада 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Татарченком В.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку було направлено поштою.

Добровільно рішення виконано не було.

За результатами перевірки державним виконавцем майнового стану боржника, виявлено, що місце роботи боржника невідоме, відкриті банківські рахунки відсутні, боржник отримує пенсію, транспортні засоби за ним не зареєстровані.

Відповідно до актів державного виконавця від 30.11.2017 року, 15.12.2017 року та 18.12.2017 року, при виході державного виконавця до квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2, доступу державному виконавцю надано не було, двері ніхто не відчинив.

Також були здійснені виходи приватного виконавця за адресою квартири боржників по вул. Інститутська, 22/7 в м. Києві, про що складено акти.

Згідно ч. 1 ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постановлюючи ухвалу, суд виходив з того, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, що ОСОБА_2 було відомо про виклик до приватного виконавця на певну дату та відносно проведення виконавчих дій у визначений час, і вона ухилилась від виконання таких дій.

У поданні до суду приватний виконавець, порушуючи питання примусового проникнення до житла не навів мотивів необхідності вчинення такої виконавчої дії.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ТатарченкаВ.Г. про примусове проникнення до житла боржника, оскільки, приватним виконавцем не вжито достатніх заходів щодо належного виклику боржника та для безперешкодного входження до житла.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону, а саме ст. 439 ЦПК України, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Татарченка Владислава Геннадійовича - залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: