Справа № 2-1124/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  12 листопада    2009 року  

            Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Царюк Л.М., при секретарі – Бітюковій С.В., за участю –

позивачки  – ОСОБА_1,

розглянувши  у     відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу  квартири  дійсним,

ВСТАНОВИВ :

01 жовтня 2009 року позивачка  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним  договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кладений 14 березня  2002  року, між ним та відповідачами та  зареєстрований на  товарній   біржі  „Нерухомість - Миколаїв” в м. Миколаєві за  №  1-1077.

            В судовому засіданні   позивачка підтримала позовні вимоги  та пояснила, що 14 березня  2002 року  вона  придбала у ОСОБА_2, яка діяла  від свого  імені та від імені   неповнолітньої дочки ОСОБА_3 та  ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та від імені   ОСОБА_4 та від імені ОСОБА_5, АДРЕСА_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Договір  купівлі-продажу було посвідчено на    товарній   біржі  „Нерухомість - Миколаїв”  м. Миколаєва, після чого зареєстровано в бюро технічної інвентаризації.  В теперішній час їй стало відомо, що вказаний договір є недійсним, оскільки  його не посвідчено нотаріусом, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати договір купівлі-продажу  дійсним, оскільки сторони виконали усі умови угоди.  

    Відповідачі  в судове засідання не з’явилися, до суду надіслали заяви, де позовні вимоги визнали  та просили розглянути справу за їх відсутністю.

Третя особа  - товарна   біржа  „Нерухомість - Миколаїв” в судове засідання свого представника не направила, повідомив письмово про відсутність заперечень щодо задоволення заявлених вимог позивачки та можливість розгляду справи без присутності її представника.

      Відповідно до письмового договору  купівлі-продажу від  14 березня  2002 року  позивачка   купила у ОСОБА_2, яка діяла  від свого  імені та від імені  ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Полігонівської сільської ради від 05.03.02р. за № 10, ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та від імені   ОСОБА_4, та від імені ОСОБА_5, згідно доручень від 12.03.02р., АДРЕСА_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений договір було укладено та зареєстровано на  товарній   біржі  „Нерухомість - Миколаїв” в м. Миколаєві за  №  1-1077 (а.с. 9, 28-30).

              Згідно довідки та реєстраційного посвідчення   Миколаївського бюро технічної інвентаризації  від 21.09.09 р. власником квартири АДРЕСА_1, що розташована в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1  (а.с.7-8).

                Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна інформація щодо арешту на вказану квартиру відсутня (а.с.11).    

              Як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.16).

                Згідно вимог ст.ст. 76,80 ЦК України ( в ред. 1963 р.) позивачка мала право звернутися до суду за захистом своїх  цивільних прав. Оскільки право на звернення до суду з позовом у позивачки виникло   в 2009 року, коли останній стало відомо про недійсність укладеної угоди,  суд вважає за можливе відновити позивачці строк на звернення до суду з позовом.

                 Аналізуючи надані докази, судом встановлено, що між  14 березня 2002  року між сторонами  було укладено письмовий договір купівлі продажу  квартири, умови зазначеного договору сторони виконали та ніяких претензій  щодо обставин та умов укладення цього правочину не мають.        

                    Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України ( в ред. 1963 р.) договір купівлі-продажу житлового будинку,  у тому числі квартири, де однією із сторін є громадянин, підлягає нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї умови тягне за собою недійсність угоди. Однак, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України ( в ред. 1963 р.) така угода може бути визнана судом дійсною, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що має місце в даній справі, у зв’язку з чим вимоги позивачки суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

               Керуючись ст.ст. 213,215 ЦПК України, -

                                                                            ВИРІШИВ:

                 Позов ОСОБА_1,  задовольнити.

                Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім),  укладений 14 березня 2002  року, між покупцем ОСОБА_1 та продавцями ОСОБА_2, яка діяла  від свого  імені та від імені  ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Полігонівської сільської ради від 05.03.02р. за № 10, ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та від імені   ОСОБА_4, згідно доручення від 12.03.02р. посвідченого секретарем виконавчого комітету Полігонівської сільської ради Міхальчук В.М. за № 13 та від імені ОСОБА_5, згідно доручення від 12.03.02р. посвідченого секретарем виконавчого комітету Полігонівської сільської ради Міхальчук В.М. за № 15,  зареєстрований на  товарній   біржі  „Нерухомість-  Миколаїв” в м. Миколаєві за  №  1-1077.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                   Суддя                                                                 Л.М. Царюк