Судове рішення #7073003

Справа № 2а-628

2009 рік

П О С Т А Н О В А

іменем України

 13 серпня  2009 року                                                                                            м.Рогатин

Рогатинський районний суд  Івано – Франківської області у складі

головуючої-судді                 Лошак О.О.

з участю секретаря               Сірка Р.С.

позивача                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Пенгрина Степана Івановича,  інспектора ДПС Калуського взводу Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 255 гривень-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до інспектора Калуського взводу ДПС Пенгрина Степана Івановича про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 255 гривень.  

У судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримав повністю та пояснив, що постійно проживає в м.Рогатині. Його водійський стаж становить 3 роки.  Жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення правил дорожнього руху.

09 червня 2009 року в с.Бабухів рухався на власному транспортному засобі марки ВАЗ 21 063 державний номерний знак НОМЕР_1. Швидкість руху  транспортного засобу під його керуванням не перевищувала 75 кілометрів за годину На зустріч йому рухався автомобіль працівників ДАІ. На вимогу  працівників ДАІ, що рухалися в зустрічному йому напрямку зупинився.  Інспектор ДПС Пенгрина Степана Івановича  пред’явив йому прилад «Візир» на якому був зафіксований його транспортний засіб та швидкість руху -91 км/годину. На його заперечення не реагував. Склав протокол та виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Вказана швидкість є сумнівною через те, що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візир» є кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість руху іншого транспортного засобу, який рухається поруч або більший за розмірами. Крім того, йому добре  відомо про те, що з 17 листопада 2008 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», який посилив відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Він постійно стежить за показником спідометра. Просив позов задоволити. Скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, провадження в справі закрити.

Відповідач по справі в судове засідання не прибув і про причини своєї неявки до суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений в установленому законом порядку.

У відповідності до ч.4 ст.128 КАСу України – у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини  ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при  розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАСу України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 09 червня 2009 року знаходився в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на передньому сидінні. При виїзді з с.Конюшки їх автомобіль зупинив патрульний автомобіль ДАІ, який рухався в зустрічному напрямку. Від одразу звернув увагу на показник спідометра. Швидкість руху становила 73 км/годину. На водія ОСОБА_2 було складено протокол про порушення ПДР, а саме – за перевищення швидкості. Фактично правил дорожнього руху ОСОБА_2 не порушував.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 09 червня 2009 року  біля 16 години 15 хвилин знаходився в салоні автомобіля марки ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_2 на задньому сидінні автомобіля.  Показника спідометра він не бачив. Але оскільки теж має права водія, то з впевненістю може сказати, що  швидкість руху транспортного засобу була невелика.

09 червня 2009 року інспектором ДПС Калуського взводу Пенгрина Степана Івановичаскладено протокол серія АГ №518418 відносно ОСОБА_2 про порушення ним п.12.4 ПДР, а саме рух зі швидкістю 91 кілометрів на годину в населеному пункті. За наслідками розгляду протоколу винесено постанову серія АТ №0074306 по справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, якою ОСОБА_2  визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306  у населених пунктах  дозволено  швидкість руху  для транспортних засобів не більше 60 км/год.

У відповідності до ч.1 ст.122 кодексу України «Про адміністративні правопорушення» перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Статтею 222 КУпАП встановлено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП  належать до компетенції органів внутрішніх справ.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 24 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звернено увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст.62 Конституції України.

У відповідності до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Норма даної статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази з урахуванням особи ОСОБА_2, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд приходить до висновку, що формально в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З врахуванням усіх обставин справи в їх сукупності, вчинене ОСОБА_2 правопорушення слід вважати малозначним і від адміністративної відповідальності його  звільнити, обмежившись усним зауваженням. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.71,158-163 КАСу України,  ст.ст.22,287,293 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»,суд,-

п о с т а н о в и в :

    Позов задоволити частково.

    Постанову серія АТ №0074306 від 09.06.2009 року, винесену Пенгрина Степана Івановича Степановм Івановичем, інспектором ДПС Калуського взводу ДПС Івано-Франківської області про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати.

    Застосувати до ОСОБА_2 статтю 22 КУпАП та від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про оскарження постанови і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги  або в порядку п.5 ст.186 КАСу України.

Головуюча:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація