ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. Справа № 922/2621/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Пелипенко Н.М.

Секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ордер від 20.02.2018 р. № 234482, довіреність від 23.02.2018 р. № 004249;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-го відповідача - ОСОБА_2, директора;

третьої особи-не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №133 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14 грудня 2017 року у справі № 922/2621/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" ОСОБА_3, м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" , м. Харків

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1", м. Харків

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю"АМРБЗ", м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1", згідно з яким просить витребувати із чужого незаконного володіння на користь позивача у відповідачів наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху № І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди, № VI в літ."А-3", загальною площею 883,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, буд. 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2017 року зазначену позовну заяву прийнято до провадження та порушено за нею провадження у справі № 922/2621/17.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2017 року у справі № 922/2621/17 залучено до участі у справі іншого відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Х1» та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю "АМРБЗ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. у справі № 922/2621/17 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" ОСОБА_3, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2017 р. у справі № 922/2621/17.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що 1-й відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК" є добросовісним набувачем спірного майна, проданого у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме на аукціонних торгах під час проведення їх у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, на виконання постанови господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/2542/16, у зв’язку з чим відповідно до ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України це майно не може бути у нього витребувано.В подальшому зазначене майно на законних підставах перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК" до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 Компані” шляхом внесення спірних нежитлових приміщень до статутного капіталу за актом приймання-передачі від 08.06.2017 р. в обмін на частку у статутному капіталі.Крім цього суд зазначив, що позивачем не надано суду доказів належності 3-му відповідачу – Товариству з обмеженою відповідальністю “Х1” спірних нежитлових приміщень на час винесення рішення. Вищенаведене на думку суду першої інстанції унеможливлює витребування спірних приміщень з володіння відповідачів на підставі ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України і т. ін.

Позивач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на безпідставність висновку господарського суду першої інстанції, що рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі № 922/5125/15 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. у справі № 922/2125/15 набрало законної сили 23.03.2017 р.- після закінчення встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на його апеляційне оскарження, з посиланням на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 р. у справі 922/2125/15 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "КБ "Стандарт" про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Стандарт» та на підставі цього рішення на час його чинності державним реєстратором правомірно було внесено до Державного реєстру прав власності запис про скасування державної реєстрації прав на спірні нежитлові приміщення за ПАТ “КБ “Стандарт”, що зумовило повернення права власності на спірні нежитлові приміщення до ТОВ “АМРБ3”.

Скаржник зазначає, що оскільки після повторного подання ним апеляційної скарги на зазначене рішення судом апеляційної інстанції було поновлено строк на його апеляційне оскарження, прийнято його апеляційну скаргу до провадження та в подальшому це рішення скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 р., відповідно до положень ч. 4 статті 85 ГПК України ( в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення) це рішення не вважається таким, що набрало законної сили з моменту його прийняття і т. ін.

Також скаржник зазначає про безпідставне посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що спірне майно відповідно до положень ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України не може бути витребувано від 1-го відповідача як від добросовісного набувача, якому воно продано в порядку, встановленому для виконання судового рішення, а саме на аукціонних торгах під час проведення їх у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, на виконання постанови господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/2542/16 , оскільки на момент винесення цієї постанови за ПАТ «КБ «Стандарт» вже було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, і як наслідок, зазначена нерухомість жодним чином не відносилась та не належала до майна боржника - ТОВ "АМРБЗ"

Крім цього, скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, пославшись на те, що переможець торгів-ТОВ «Офісний центр «Терем ОК.» перерахував кошти боржнику за придбане спірне нерухоме майно на рахунок організатора аукціону –ТОВ «СТОРГОВ», не з’ясував, чи потрапили ці кошти на рахунок банкрута, тобто всупереч вимог ч. 3 статті 388 Цивільного кодексу України не з’ясував факт відплатного придбання 1-м відповідачем майна від особи, яка не мала права його відчужувати і т. ін.

Представник першого відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1863 від 26.02.2018 р.) просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін. Також просить розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Представник другого відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1861 від 26.02.2018 р.) просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін. Також просить розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Представник третього відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1861 від 26.02.2018 р., вх.№ 2707 від 10.04.2018 р.) та в судовому засіданні просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників позивача та 3-го відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

Як вбачається з відомостей, внесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 18.07.2012 р. ТОВ "АМРБЗ" набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № I, II, III, 2-1-:-2-6, 3-1-:-3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху № I, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:-16-5, 17-1, 19-1-:-19-3, IV, V, мансарди № VI в літ "А-3", загальною площею: 883,5 кв.м., що розташовані в місті Харкові по вул. Гоголя, №2, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 108661263101 (надалі – спірні нежитлові приміщення), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.07.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1278.

18.07.2012 р. між ТОВ "АМРБ3" та ПАТ "ОСОБА_6 ворота" укладено договір кредитної лінії (невідновлювальної) №131.

Також, 18.07.2012 р. між ТОВ "АМРБ3" та ПАТ "ОСОБА_6 ворота" укладено іпотечний договір №12-120 від 18.07.2012 р., посвідчений 18.07.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1383, за яким ТОВ "АМРБ3" передав в іпотеку ПАТ "ОСОБА_6 ворота" у забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "АМРБ3" перед ПАТ "ОСОБА_6 ворота" за договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 р. спірні нежитлові приміщення (т. 2 а.с.43, 44).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 р. №456 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_6 ворота” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 р. прийнято рішення №67 про запровадження з 04.08.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_6 ворота” (код ЄДРПОУ 20015529, МФО 351931, місцезнаходження: проспект Леніна, 36, м. Харків, 61166, Україна).

28.11.2014 р. між ПАТ "ОСОБА_6 ворота" та ПАТ "КБ "Стандарт" (позивачем) укладено договір №2 про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "ОСОБА_6 ворота", за яким ПАТ "ОСОБА_6 ворота" було відступлено до ПАТ "КБ "Стандарт" право вимоги до ТОВ "АМРБ3" за договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 р.( т. 1 а.с. 150-154).

29.12.2014 р. між ПАТ "ОСОБА_6 ворота" та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідчений 29.12.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №3032, за яким ПАТ "ОСОБА_6 ворота" було відступлено до ПАТ "КБ "Стандарт" права іпотекодержателя спірних нежитлових приміщень за іпотечним договором №12-120 від 18.07.2012 р., посвідченим 18.07.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1383, що був укладений на забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "АМРБ3" перед ПАТ "ОСОБА_6 ворота" за договором кредитної лінії (невідновлювальної) №131 від 18.07.2012 р. (т. 2 а.с. 160-162).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №116 від 19.02.2015 р. “Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №38 від 19.02.2015 р. “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ “Стандарт”, згідно з яким з 20.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Комерційний банк “Стандарт”.

Постановою Правління НБУ №385 від 18.06.2015 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №120 від 19.06.2015р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ “КБ Стандарт” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “КБ “Стандарт”(т. 2 а.с. 20).

03.11.2015 р. рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/5125/15 повністю задоволено позов ПАТ "КБ "Стандарт" до ТОВ "АМРБ3" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у рахунок погашення заборгованості ТОВ "АМРБЗ" перед ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" за договором на кредитну лінію (невідновлювальну) №131 від 18.07.2012 р. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12-120, посвідченим 18.07.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим №1383, а саме – спірні нежитлові приміщення, що належать на праві власності ТОВ "АМБРЗ", шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "КБ "Стандарт"(т. 2 а.с. 30-35).

На підставі зазначеного рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. у справі №922/5125/15 23.03.2016 р. у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано за позивачем- ПАТ "КБ "Стандарт" право власності на спірні нежитлові приміщення ( т. 1 а.с. 60 на звороті).

20.04.2016 р. постановою господарського суду м. Києва у справі №910/2542/16 визнано ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ТОВ "АМРБЗ" ОСОБА_8, господарську діяльність банкрута завершено, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута (т. 1 а.с. 74-78).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15 переглянуто за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. у справі №922/5125/15 та скасовано у повному обсязі, провадження у справі №922/5125/15 припинено ( т.2 а.с. 36-38).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 р. у справі №922/5125/15 відхилено клопотання ПАТ "КБ "Стандарт" про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15

27.03.2017 р., на підставі цього рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, яким скасовано за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. про звернення на користь позивача стягнення на спірне майно державним реєстратором внесено до Державного реєстру прав власності запис про скасування державної реєстрації прав на спірні нежитлові приміщення за ПАТ “КБ “Стандарт” та поновлення права власності на спірні нежитлові приміщення до ТОВ “АМРБ3” (т. 1 а.с. 60 на звороті).

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно з ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, у зв’язку із закінченням 23.03.2017 р. строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, яким в свою чергу скасовано рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. по справі №922/5125/15, на підставі якого за позивачем зареєстровано право власності на спірне майно, державним реєстратором 27.03.2017 р. вчинено запис про скасування реєстрації права власності на спірне майно за позивачем та поновлення реєстрації такого права за ТОВ «АМРБЗ».

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. у справі №922/5125/15 задоволено клопотання ПАТ “КБ “Стандарт” про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, відновлено ПАТ “КБ “Стандарт” строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.06.2017 р.( т. 3 а.с. 33,34)

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 р. у справі №922/5125/15 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15 та залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2015 р. у справі №922/5125/15 (т. 2 а.с. 58-63).

06.06.2017 р. організатором аукціону ТОВ “Сторгов” складено протокол №1 про проведення 06.06.2017 р. другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень з визначенням його переможцем відповідача (ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”) за ціною продажу 945000,00 грн. та встановлено, що з урахуванням вже сплаченого ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок” гарантійного внеску за участь в аукціоні у сумі 189000,00 грн., грошові кошти у сумі 756000,00 грн. мають бути сплачені переможцем аукціону на рахунок ТОВ “Сторгов”, як організатора аукціону т. 1 а.с. 90-96).

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 44 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав до суду рішень про визнання недійсними результатів аукціону проведеного 06.06.2017 р. з продажу спірних нежитлових приміщень в межах справи №910/2542/16 про банкрутство ТОВ “АМРБ3”, скарг на дії ліквідатора ТОВ “АМРБ3” чи організатора аукціонів ТОВ “Сторгов”, якими б було встановлено, що другий повторний аукціон з продажу спірних нежитлових приміщень 06.06.2017 р. було проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких підстав, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на висновок ст. лейтенанта поліції ДОП СДОП ПП Шевченківського ВП (м.Харків) ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 08.06.2017 р. з розгляду матеріалів СО-19005 від 06.06.2017 р. з підстав відсутності належних та допустимих доказів того, що організатором аукціонів ТОВ “Сторгов” 06.06.2017 року не проводився другий повторний аукціон з продажу спірних нежитлових приміщень у справі №910/2542/16 про банкрутство ТОВ “АМРБ3”, вирок суду з кримінальної справи в матеріалах справи відсутній.

Закон України “Про національну поліцію” не передбачає повноважень поліції (патрульної поліції) щодо встановлення (посвідчення) фактів проведення чи не проведення аукціонів у справах про банкрутство, в матеріалах справи відсутні рішення суду про визнання результатів зазначеного аукціону недійсними.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатами проведеного 06.06.2017 р. другого повторного аукціону спірного майна у справі №910/2542/16 про банкрутство ТОВ “АМРБ3” 1-й відповідач (ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”) визнаний переможцем аукціону.

06.06.2017 р. відповідач (ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”) перерахував на рахунок ТОВ “Сторгов”, як організатора другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень, решту коштів за спірні нежитлові приміщення, на рахунок що зазначений у протоколі №1 про проведення другого повторного аукціону від 06.06.2017 р., в сумі 756000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.06.2017 р. №№ 58, 59, 60, 61, 629 т. 1 а.с. 97-101).

06.06.2017 р. між ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “АМРБ3” та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю “Офісний центр “Офісний центр “Терем.Ок” підписано передавальний акт, за яким ліквідатор ТОВ “АМРБ3” передав у власність ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок” спірні нежитлові приміщення( т. 3 а.с. 11,12).

07.06.2017 р. між ліквідатором ТОВ “АМРБ3” та переможцем аукціону ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок” підписано передавальний акт від 07.06.2017 р. (уточнений), у якому до обов’язкових відомостей, що мають бути внесені до акту про передання права власності згідно зі статтею 75 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, було додано відомості щодо ідентифікаційного номеру спірних нежитлових приміщень ( т. 3 а.с. 13,14).

Відповідно до п. 4.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (надалі – Порядок вчинення нотаріальних дій), придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом згідно статті 75 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

Згідно з п. 4.2 Порядку вчинення нотаріальних дій, свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.

07.06.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було видано ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”, як переможцем аукціону, свідоцтво про продаж нерухомого майна у справі №910/2542/16 про банкрутство ТОВ “АМРБ3”, посвідчене за реєстровим №1435 ( т. 1 а.с. 110).

08.06.2017 р. ТОВ “Офісний центр “Терем.ОК” передало спірні нежитлові приміщення у власність ТОВ “ОСОБА_4 Компані”, в якості внеску засновника до статутного капіталу Товариства за оціночною вартістю 945000,00 грн., на підставі акту приймання-передачі від 08.06.2017 р. (т. 1 а.с. 41), про що 09.06.2017 р. до державного реєстру прав власності було внесено відповідні відомості( т. 1 а.с. 64).

Згідно з даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, ТОВ “Офісний центр “Терем.ОК” є учасником ТОВ “ОСОБА_4 Компані” з часткою у статутному капіталі 945000,00 грн., що дорівнює 100% статутного капіталу товариства.

14.06.2017 р. між ТОВ “Х1” та ТОВ “ОСОБА_4 Компані” укладено договір іпотеки, посвідчений 14.06.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №1512, за яким ТОВ “ОСОБА_4 Компані” передало ТОВ “Х1” спірні нежитлові приміщення в іпотеку у забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 10.05.2017 р. № 01/100517, укладеним між зазначеними юридичними особами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.08.2017 у справі № 922/2559/17 звернуто стягнення за договором іпотеки, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “X1” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІ” посвідченим 14.06.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №1512, на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:2-6, 3-1-:3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:19-3, ІV, V, мансарди №VI в літ. “А-3”, загальною площею 883,5 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гоголя, 2 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна №108661263101), які належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІ” для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “X1” з погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІСНИЙ ЦЕНТР “ТЕРЕМ.ОК" за договором №01/100517 від 10.05.2017 року в розмірі 945000,00 грн.(1 а.с. 146-148)

Вирішено реалізацію нежитлових приміщень 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:2-6, 3-1-:3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:19-3, ІV, V, мансарди №VI в літ. “А-3”, загальною площею 883,5 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гоголя, 2 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна №108661263101) провести у спосіб, передбачений статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю “X1” права від свого імені продати будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, за ціною 945000 гривень 00 копійок, нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:2-6, 3-1-:3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху № І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:19-3, ІV, V, мансарди №VI в літ. “А-3”, загальною площею 883,5 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гоголя, 2 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна №108661263101). При реалізації предмета іпотеки - нежитлових приміщень 1-го поверху № І, ІІ, ІІІ, 2-1-:2-6, 3-1-:3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №І, 10-1-:10-6, 14-1, 14-2, 16-1-:16-5, 17-1, 19-1-:19-3, ІV, V, мансарди №VI в літ. “А-3”, загальною площею 883,5 кв. м., за адресою м. Харків, вул. Гоголя, 2 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна №108661263101), надати Товариству з обмеженою відповідальністю “X1” (ідентифікаційний код 39538732, місцезнаходження: 61023, м. Харків, вул СУМСЬКА, 73, оф. 31) усі повноваження продавця, у тому числі отримання дублікатів правовстановлювальних документів, здійснення будь-яких платежів за продавця, надання заяв, отримання будь-яких необхідних документів, довідок, витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної влади, місцевого самоврядування, нотаріату, державних реєстраторів, тощо.

На зазначене рішення позивач у даній справі ПАТ»КБ»Стандарт» подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Апеляційне провадження за зазначеною скаргою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 р. у справі № 922/2559/17 зупинено до вирішення пов’язаної з нею даної справи № 922/2621/17

Враховуючи, що рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, за яким спірні нежитлові приміщення вибули з володіння позивача, скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 р. по справі №922/5125/15, позивач вважає, що ці нежитлові приміщення підлягають витребуванню на його користь з чужого незаконного володіння відповідачів.

Зазначене стало підставою звернення позивача з позовом до суду у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що 1-й відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК" є добросовісним набувачем спірного майна, проданого у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме на аукціонних торгах під час проведення їх у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, на виконання постанови господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/2542/16, у зв’язку з чим відповідно до ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України це майно не може бути у нього витребувано.В подальшому зазначене майно на законних підставах перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Терем.ОК" до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 Компані” шляхом внесення спірних нежитлових приміщень до статутного капіталу за актом приймання-передачі від 08.06.2017 р. в обмін на частку у статутному капіталі.Крім цього суд зазначив, що позивачем не надано суду доказів належності 3-му відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю “Х1” спірних нежитлових приміщень на час винесення рішення. Вищенаведене на думку суду першої інстанції унеможливлює витребування спірних приміщень з володіння відповідачів на підставі ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України і т. ін.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

У відповідності до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про витребування від відповідача майна, за наведеним у позовній заяві переліком.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Передбачений цією нормою спосіб захисту права власності є матеріально-правовою вимогою власника, що на момент подання позову фактично не володіє своїм індивідуально визначеним майном, до невласника, що на момент подання позову незаконно фактично володіє цим майном, про вилучення цього майна в натурі.

Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник.

Відповідно до частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю, здійснення нею фактичного контролю над річчю, який забезпечує виключне використання із відстороненням інших осіб.

Щодо спірного нерухомого майна в силу його специфіки, фактичне володіння цим майном певної особи можливе, зокрема в разі здійснення за нею державної реєстрації права власності чи іншого речового права, яке передбачає володіння цим майном.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Тобто відповідачем за віндикаційним позовом є незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з наведених норм, позивач у даній справі повинен довести наявність у нього на момент подання позову права власності на спірне майно, перебування цього майна на момент подання позову у фактичному володінні відповідачів. незаконність такого володіння, наявність передбачених статтею 388 Цивільного кодексу України умов, за яких майно може бути витребувано від незаконного володільця.

Положеннями статті 388 Цивільного кодексу України встановлені умови, при яких майно може бути витребуване власником з чужого незаконного володіння добросовісного набувача, тобто особи, яка не знала та не могла знати про те, що вона придбала річ в особи, яка не мала права її відчужувати.

Так, відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно з частиною 3 цієї статті, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Таким чином, за змістом статтей 387, 388 Цивільного кодексу України витребування майна власником від недобросовісного набувача можливе в будь-яких випадках, а від добросовісного набувача -лише у певних випадках, які можуть мати місце або за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею, або за умови безвідплатного набуття майна, незалежно від того чи відбулось його вибуття з володіння власника чи особи, якій він його передав поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після безпосереднього незаконного вибуття від власника, це майно може бути витребувано від особи, яка є його володільцем , шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, оскільки у такому випадку чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів (правочинів) договором(правочином), права відчужувати це майно. Зазначена норма передбачає необхідність встановлення обставин вибуття майна саме безпосередньо із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила відчуження цього майна відповідачу (відповідна правова позиція наведена в постановах Верховного суду України від 17.10.2011 р. у справі № 3-103 гс 11 та від 21.11.2012 р.№ 6-136цс12).

Таким чином, під час розгляду вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння необхідно встановлення всіх передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України умов для витребування майна з чужого законного володіння, а саме обстаивн щодо: наявності у позивача права власності на спірне майно, незаконності безпосереднього вибуття майна з володіння позивача, відплатності набуття майна відповідачами, відсутності волі позивача на вибуття майна з його володіння, добросовісності відповідача на момент отримання майна від неуповноваженої особи.

При цьому, за змістом ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України, в разі встановлення обставин щодо продажу спірного майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень, така обставина виключає витребування майна за будь-яких умов як від особи, яка безпосередньо придбала майно, що було продано їй в зазначеному порядку, так і від особи, якій таке майно було згодом відчужено.

При цьому не має значення те, чи відразу вибуло майно з володіння власника або особи, якій він передав майно, внаслідок його продажу в порядку виконання судового рішення, чи таке майно спочатку вибуло поза їх волею та перебувало в чужому незаконному володінні іншої особи.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.

Зважаючи на цю норму, у випадку продажу спірного майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень, відповідний набувач майна в результаті такого продажу стає його власником за первинною підставою набуття права власності, яка не залежить від прав попереднього власника, тому, як зазначалось вище, в такому випадку майно не може бути витребуване і від осіб, яким зазначений набувач згодом передав спірне майно.

Як вбачається з вищенаведених обставин, спірне майно вибуло з володіння позивача -власника поза його волею та незаконно, а саме державну реєстрацію права власності за позивачем скасовано на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, яке згодом було скасоване й відповідно цей судовий акт не породив правових наслідків з моменту його ухвалення(відповідна правова позиція щодо правових наслідків скасованого судового акту викладена в постановах Верховного суду України від 24.12.2014 р. у справ № 907/544/14, від 10.06.2015 р. у справі № 6-449цс15, від 13.05.2015 р. у справі № 6-53цс15 та у справі № 6-156цс15).

Перший відповідач - набув спірне майно у власність від неуповноваженої особи –ТОВ «АМРБЗ» на аукціонних торгах, проведених в ліквідаційній процедурі у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом(т. 1 а.с. 74-78).

Ліквідаційна процедура введена постановою господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/2542/16 про визнання ТОВ "АМРБЗ" банкрутом, якою ТОВ «АМРБЗ» визнано банкрутом та зобов’язано ліквідатора провести зазначену процедуру та подати суду затверджений звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Зазначене рішення суду не скасовано, а результати аукціонних торгів не визнано недійсними.

Отже, 1-й відповідач -набув спірне майно у власність від неуповноваженої особи –ТОВ «АМРБЗ» у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме на аукціонних торгах під час проведення їх у справі №910/2542/16 про банкрутство ТОВ "АМРБЗ", на виконання постанови господарського суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/2542/16.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача щодо того, що продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство не є продажем майна в порядку, передбаченому для виконання судового рішення, оскільки продаж майна банкрута в процедурі банкрутства відбувається саме на підставі рішення (постанови) суду. Крім того, в ліквідаційній процедурі здійснюється задоволення вимог кредиторів, в тому числі за всіма рішеннями судів, які були постановлені відносно цього банкрута, оскільки державні виконавці повинні передати всі виконавчі документи ліквідатору для здійснення розрахунків із кредиторами. Отже продаж майна здійснюється для виконання судових рішень, але в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Продаж майна банкрутом ліквідатором в процедурі ліквідації, та продаж майна державним виконавцем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, що регулюється нормами Закону України "Про виконавче провадження" спрямовані на задоволення в примусовому порядку вимог кредиторів боржника за рахунок майна боржника (банкрута)

Аналогічна правова позиція щодо визнання продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство продажем в порядку, встановленому для виконання судового рішення, викладена у: постановах Верховного суду України від 27.03.2013 р. у справі № 6-17цс13 та від 26.06.2013 р. у справі № 6-58цс13 ; ухвалі Верховного суду України від 01.09.2010 р. у справі № 6-5368св10; постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2011 р. у справі №5023/331/11, від 09.07.2013 р. у справі № 01/5026/1943/2011, від 14.05.2012 р. у справі № 34/67654/255.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, в тому числі і позивачем, що 1-й відповідач на час придбання спірного майна не знав та не міг знати про те, що придбав майно від неуповноваженої особи, а тому був добросовісним набувачем зазначеного майна. Після передання спірного майна 2-му відповідачеві, 1-й відповідач вже не є його набувачем.

Зокрема, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 р. по справі №922/5125/15, якою було задоволено клопотання ПАТ “КБ “Стандарт” про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 20.06.2017 р., було оприлюднено у публічному державному реєстрі судових рішень України тільки 07.06.2017 р.

За таких обставин, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, 1-й відповідач (ТОВ “Офісний центр “Терем.ОК”), який був набувачем спірного майна за результатами його продажу на другому повторному аукціону, не був та не міг бути обізнаний на дату проведення аукціону у справі №910/2542/16 про банкрутство ТОВ “АМРБ3”, складання протоколу аукціону за його результатами, та підписання акту про передання права власності на спірне нерухоме майно, тобто 06.06.2017 р., про прийняття 02.06.2017 р. Харківським апеляційним господарським судом ухвали у справі №922/5125/15 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 р. у справі №922/5125/15, оскільки 1-го відповідача не було залучено до розгляду цієї справи.

ПАТ “КБ “Стандарт” не надав суду доказів того, що ТОВ “Офісний центр “Терем.ОК” знав або міг знати станом на 06.06.2017 р., 07.06.2017 р., 08.06.2017 р. про прийняття Харківським апеляційним господарським судом ухвали від 02.06.2017 р. по справі №922/5125/15. Як зазначено вище, добросовісність набувача вимагається саме на момент придбання майна.

Як зазначено вище, 1-й відповідач придбав спірне майно відплатно, а саме 06.06.2017 р. 1-й відповідач (ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”) перерахував на рахунок ТОВ “Сторгов”, як організатора другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень, решту коштів за спірні нежитлові приміщення за реквізитами, що зазначені у протоколі №1 про проведення другого повторного аукціону від 06.06.2017 р., в сумі 756000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.06.2017 р. №№ 58, 59, 60, 61, 62.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача, про те, що грошові кошти від переможця другого повторного аукціону за продані на аукціоні спірні нежитлові приміщення мали безпосередньо перераховуватися на ліквідаційний рахунок банкрута, пославшись на те, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містить про це приписів.До того ж обставина щодо надходження коштів на ліквідаційний рахунок банкрута не впливає на відплатний характер правочину з продажу 1-му відповідачеві спірного майна на аукціоні у провадженні про банкрутство, оскільки грошові кошти 1-м відповідачем перераховано відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за відповідними реквізитами, зазначеними у протоколі торгів.

Правочин, за яким 1-й відповідач набув спірне майно на зазначених торгах є відплатним, оскільки передбачає сплату набувачем грошових коштів в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 06.06.2017 р. відповідач (ТОВ “Офісний центр “Терем.Ок”) перерахував на рахунок ТОВ “Сторгов”, як організатора другого повторного аукціону з продажу спірних нежитлових приміщень, решту коштів за спірні нежитлові приміщення, що зазначені у протоколі №1 про проведення другого повторного аукціону від 06.06.2017 р., в сумі 756000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.06.2017 р. №№ 58, 59, 60, 61, 62.

При цьому 1-й відповідач відповідно до вимог статті 71 Закону перерахував грошові кошти за спірне майно за реквізитами, які зазначено у протоколі торгів і які, до того ж відповідно до статі 59 наведеного Закону було зазначено в оголошенні про проведення аукціону, яке оприлюднено відповідно до статті 58 Закону на офіційних веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.

Зважаючи на те, що оплата за придбане спірне майно здійснена 1-м відповідачем у відповідності з вимогами Закону за наведеними у протоколі торгів реквізитами, обставина щодо ненадходження зазначених коштів на рахунок банкрута, на яку посилається позивач не може свідчити про безоплатність зазначеного правочину.

Отже, відповідно до ч. 2 статті 388 Цивільного кодексу України спірне майно в будь-якому разі не може бути витребувано від 1-го відповідача як від добросовісного набувача, якому таке майно продано в порядку, встановленому для виконання судового рішення у справі про банкрутство, так і від 2-го та 3-го відповідачів, яким це майно згодом відчужено за вищенаведеними підставами.

При цьому не має значення чи було таке подальше передання відплатним.

Крім наведених підстав, спірне майно не може бути витребуване від 1-го та 3-го відповідачів ще й тому, що не знаходиться в їх володінні.

Зокрема, 08.06.2017 р. ТОВ “Офісний центр “Терем.ОК”(1-й відповідач) передало спірні нежитлові приміщення у власність ТОВ “ОСОБА_4 Компані”(2-го відповідача), в якості внеску засновника до статутного капіталу Товариства за оціночною вартістю 945000,00 грн., на підставі акту приймання-передачі від 08.06.2017 р., про що 09.06.2017 р. до державного реєстру прав власності було внесено відповідні відомості.

14.06.2017 р. між ТОВ “Х1”(3-м відповідачем) та ТОВ “ОСОБА_4 Компані”(2-м відповідачем) укладено договір іпотеки, посвідчений 14.06.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №1512, за яким ТОВ “ОСОБА_4 Компані” передало ТОВ “Х1” спірні нежитлові приміщення в іпотеку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.08.2017 у справі № 922/2559/17 звернуто стягнення за договором іпотеки, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “X1” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІ” посвідченим 14.06.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №1512, на предмет іпотеки – спірні нежитлові приміщення задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “X1”.

          Вирішено реалізацію спірних нежитлових приміщень провести у спосіб, передбачений статтею 38 Закону України "Про іпотеку" з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю “X1” права від свого імені продати їх будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, за ціною 945000 гривень 00 копійок, усі повноваження продавця, у тому числі отримання дублікатів правовстановлювальних документів, здійснення будь-яких платежів за продавця, надання заяв, отримання будь-яких необхідних документів, довідок, витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної влади, місцевого самоврядування, нотаріату, державних реєстраторів, тощо.

На зазначене рішення позивач у даній справі ПАТ»КБ»Стандарт» подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Апеляційне провадження за зазначеною скаргою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 р. у справі № 922/2559/17 зупинено до вирішення пов’язаної з нею даної справи № 922/2621/17.

Зважаючи на це, право власності чи інше речове право, яке передбачає володіння на спірне майно на час розгляду справи не зареєстровано за 1-м та 3-м відповідачами, відповідно майно й не знаходиться в їх володінні, що унеможливлює його витребування від цих осіб в порядку, передбаченому статями 387,388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 у справі № 922/2621/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пелипенко Н.М.