Справа № 347/193/18

Провадження № 2/347/251/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області  в складі:

головуючої –судді: Крилюк М.І., 

          секретаря: Терлюжак Н.П.,

адвоката: ОСОБА_1,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідачки: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів з-за невиконання договірних зобов»язань,

                                                    в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за договором позики від 20 січня 2014 року він передав ОСОБА_4 гроші в сумі еквівалентній 12400 дол.США, які остання зобов»язувалась йому повернути до 20.01.2015 року. Невиконання відповідачкою зобов»язання за договором позики стало приводом його звернення до суду із позовом про стягнення у примусовому порядку суми боргу.

Рішенням Косівського районного суду від 04.09.2015 року його позов щодо повернення суми позики задоволений повністю та вирішено стягнути з відповідачки в його користь гроші в сумі 272742 грн. та 243,60 грн.судових витрат.

Відповідачка з часу постановлення рішення суду ухиляється від його виконання. В наслідок неповернення ОСОБА_4 коштів , він не тільки втратив значну для нього суму грошей, а і не міг отримати якусь з них користь, а також розпорядитися на свій розсуд.

Окрім того ОСОБА_4 стала поширювати серед односельчан неправдиві відомості про суть їх з нею правовідносин, принижуючи його честь та гідність, ділову репутацію. Така поведінка відповідачки вимусила його звертатися до суду з позовом про стягнення спричиненої моральної шкоди, стягнення грошових коштів, які передбачені законодавством щодо порушення грошових зобов»язань. Рішенням Косівського районного суду від 04.07.2017 року, яке частково змінено рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017р. з ОСОБА_4 в його користь стягнуто відповідні грошові кошти, а саме кошти, що пов»язані з інфляцією, а також 3% річних. Будь-яких інших штрафних санкцій, що передбачені законом, він не просив застосувати до боржниці.

Разом із тим ОСОБА_4 намагається будь-яким чином уникнути від виконання своїх зобов»язань а тому вважає за для захисту своїх прав та інтересів крім іфляціійних нарахувань та 3% річних, ставити питання про застосування до відповідачки, як недобросовісного клієнта відшкодування, що пов»язані з незаконним користуванням чужими коштами.

Так, в період до 01.01.2017 року відповідачка погасила незначну суму боргу 2210 грн, остаток якого на 01.01.2017 року становить 268532 грн. За період до 01.01.2017 року судовим рішенням вирішено стягнення інфляційних витрат та 3% річних, а тому розрахунок з цього приводу за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року проведено з суми боргу, який мав місце станом на 01.01.2017 рік і відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок 3% процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: Сума боргу помножена на кількість днів прострочення, множена на 3% ділена на 100, ділена на кількість днів у році.

Сума боргу станом на 01.01.2017 року становить 268532 грн. Так, відповідно до проведеного ним розрахунку 3% річних за весь 2017 рік становить 7755,28 грн. Загальна сума процентів за безпідставне користування чужими грошовими коштами відповідно до облікової ставки НБУ за 2017 рік з врахуванням погашених сум боргу становить 33715,61 грн. Загальна сума індексу інфляції в грошовому виразі за 2017 рік становить 33880,02 грн.

Загальна сума коштів за порушення виконання грошового зобов»язання з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з врахуванням трьох процентів річних від простроченої суми боргу, індексу інфляції та процентів в розмірі облікової ставки НБУ становить сума 7755,28 + 33715,61 + 33880,02 = 75350,91 грн.

Передбачувані судові витрати по даній справі будуть становити: судовий збір 753 грн.,витрати за надання правової допомоги в сумі 15000 грн.,а всього в сумі 15753 грн.

Просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 визнав в частині вимоги про відшкодування відповідачкою ОСОБА_4 в користь позивача в справі 7506,34 грн., як 3% річних від суми боргу в іншій частинні вважає вимоги позову безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення. Звертає увагу, що відповідачка не допускає умисного невиконання рішення суду а в свою чергу по мірі можливості вживає заходи до погашення суми боргу. Просить взяти до уваги обґрунтування викладені у письмовому відзиві відповідачки в справі по суті позовних вимог а позов ОСОБА_2 задоволити в частині стягнення із ОСОБА_4 7506,34 грн., як 3% річних від суми боргу в іншій частинні позовних вимог відмовити.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає позовні вимоги ОСОБА_2 підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до задоволення виходячи із наступних підстав:

Ст.6 Європейської конвенції з прав людини гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов»язків право на справедливий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права - ст.8 Конституції України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що за договором позики від 20 січня 2014 року позивач в справі ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 гроші в сумі еквівалентній 12400 дол. США, які остання зобов»язувалась повернути до 20.01.2015 року.

В результаті невиконання відповідачкою зобов»язання за договором позики позивач в справі звернувся в суд із позовом про стягнення у примусовому порядку суми боргу. Рішенням Косівського районного суду від 04.09.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено та судом вирішено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 гроші в сумі 272742 грн. та 243,60 грн.судових витрат.

В наслідок невиконання відповідачкою вказаного рішення суду та поширення неправдивих відомостей, які принижували честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, останній звернувся в суд із позовом до відповідачки про стягнення спричиненої моральної шкоди, стягнення грошових коштів, які передбачені законодавством щодо порушення грошових зобов»язань.

Рішенням Косівського районного суду від 04.07.2017 року (а.с. 10-11), зміненим рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017р. (а.с.12-15) судом вирішено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 відповідні грошові кошти, а саме кошти, що пов»язані з інфляцією, а також 3% річних, що в загальному складає 60593,92 грн. та судові витрати в загальній сумі 2442,66 грн .

В силу вимог ст. 82 ч. 4 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином доведеним та беззаперечним є факт боргового зобов»язання відповідачки перед позивачем.

Проте ОСОБА_4 намагається будь-яким чином уникнути від виконання своїх зобов»язань , не вживає заходів до погашення визначеного вже судом суми боргового зобов»язання, що стало приводом для звернення позивача в суд із вказаним позовом.

Як вбачається із довідки головного державного виконавця Косівського районного відділу ДВС головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за № 601/12.6-34/08 від 15.01.2018 року в період до 01.01.2017 року відповідачка погасила незначну суму боргу в загальному розмірі 2210 грн. Залишок боргу на 01.01.2017 року становить 268532 грн. За період до 01.01.2017 року судовим рішенням вирішено стягнення інфляційних витрат та 3% річних, а тому розрахунок з цього приводу за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року проводиться із суми боргу, який мав місце станом на 01.01.2017рік і відповідно до вимог ст.625 ЦК України. В той же час проценти за безпідставне користування чужими коштами, які передбачені ст.536 ЦК України, повинні стягуватись за 2017 рік в межах строку позовної давності.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов»язань. Боржник, який прострочив виконання грошових зобов»язань, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв»язку з відсутністю правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо застосування ст.625 ЦК У країни, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» Пленум Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року (в редакції 2015 р.) дає судам відповідну правову позицію при вирішенні аналогічних судових спорів.

Зокрема в п.1.3 Постанови зазначає,що з урахуванням приписів ст.549, ч.2 ст.625 ЦК України та ст.1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» правовими наслідками порушення грошових зобов»язань, тобто зобов»язання сплатити гроші, є обов»язок сплатити не лише суму основного боргу, а і неустойку (якщо її стягнення передбачено договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З огляду на те, що згадану ст.625 ЦК України вміщено в розділ 1 книги 5 цього Кодексу -«Загальні положення про зобов»язання», ця стаття застосовується до всіх грошових зобов»язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов»язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов»язань.

Пленум ВГС України також зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у їх сплаті (п.3.1).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1). Пленум також зазначає,що якщо судове рішення про стягнення коштів з боржника фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов»язання.

З урахуванням правової позиції та судової практики позивач має право на стягнення з відповідачки грошових коштів, які б частково покривали втрати які я поніс невиконання зобов»язань відповідачкою за договором позики.

За приписом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом та іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позичкодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Таким чином підставною є вимога позивача про повернення йому процентів за безпідставне використання належних йому грошових сум відповідно до облікової ставки НБУ.

З цього приводу Пленум ВГС зазначає, що проценти річних, про які йдеться в ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачані ст.536 ЦК України. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошових зобов»язань і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов»язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст.536 ЦК України,- це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст.ст.1048, 1214 ЦК України; п.6.1 Постанови).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позичкодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та тої ж якості.

Порядок розрахунків індексу інфляції надав Верховний Суд України в своєму листі № 62-97 р. від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ».

Аналізуючи практику застосування ст.625 ЦК України у цивільному судочинстві Верховний Суд України зазначає,що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення сум заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок 3% процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: Сума боргу помножена на кількість днів прострочення, множена на 3% ділена на 100, ділена на кількість днів у році.

Отже виходячи із суми боргу, яка станом на 01.01.2017 року становить 268532 грн.

Відповідно до довідки ДВС від 15.01.2018 року № 601/126-34/08 відповідачка виплатила на користь позивача в справі ОСОБА_2 в 2017 році борг в сумі 13200 грн. Так, за період з 01.01.2017 р. по 13.01.2017р. борг 268532 х 13 (кількість прострочених днів) х 3 (процент річних) /100 / 365 (кількість днів у році) = 286,92 грн;

За період з 14.01.2017 р. по 03.02.2017 р - 266532 (268532 -2000) х 21 х 3 / 100/365 =460,04 грн.;

за період з 04.02.2017 р. по 02.03.2017 р. - 264532 х 26 х 3/100/365 = 565,30 грн.;

за період з 03.03.2017 р. по 10.03.2017р. - 262532 х 8 х 3/100/365=172,62 грн.;

за період з 11.03.2017 р. по 05.05.2017 р. - 261032 х 56 х 3/100/365=1201,46 грн.;

за період з 06.05.2017 р. по 06.06.21017 р.- 259832 х 32 х 3/100/365=683,39 грн. ;

за період з 07.06.2017 р. по 12.06.2017 р. - 258932 х 6 х 3/100/365=127,69 грн.;

за період з 13.06.2017 р. по 15.06.2017 р. - 257732 х 3 х 3/100/365= 63,55 грн.;

за період з 16.06.2017 р. по 14.07.2017р. - 256732 х 29 х 3/100/365=611,93 грн.

за період з 15.07.2017 р. по 30.08.2017 р. - 256532 х 47 х 3/100/365=990,98грн.;

за період з 31.08.2017 р. по 12.09.2017 р. - 256332 х 13 х 3/100/365=273,88 грн.;

за період з 13.09.2017 р. по 31.12.2017 р. - 256332 х 110 х 3/100/365=2317,52 грн.

Тобто 3% річних за весь 2017 рік становить в загальному розмірі 7755,28 грн.

Аналогічно цьому проведено розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, із врахуванням облікової ставки Національного банку України (а.с.17) , яка відповідно до відомостей НБУ в 2017 році становила: з 27.01- 14; з 03.03 - 14; з 14.04 - 13; з 26.05. - 12.5; з 07.07. - 12,5 ; з 03.08. - 12,5 ; з 14.09. -12,5; з 27.10. - 13,5 ; з 15.12. - 14,5. ( 268532 х 13 х 14/100/365) = 1338,98 грн.

Аналогічно розрахунок проводиться за кожен послідуючий період з врахуванням дати часткового погашення боргу та зміни облікової ставки НБУ: 2 - 2146,86 грн.; 3- 2638,07 грн.; 4- 748,03 грн.; 5 - 5006,05 грн.; 6 - 2792 грн.; 7 - 532,05 грн.; 8 - 264,79 грн., 9 - 2549,73 грн., 10- 4129 грн.; 11 - 1141,20 грн., 12- 10428,85 грн.

Загальна сума процентів за безпідставне користування чужими грошовими коштами відповідно до облікової ставки НБУ за 2017 рік з врахуванням погашених сум боргу становить 33715,61 грн.

За довідкою Головного управління статистики в Івано-Франківській області №05-41/137-18 від 17.01.2018 року (а.с.16) індекс споживчих цін в 2017 році становив: січень - 101,1%; лютий – 101,0 %; березень- 101,8 %; квітень - 100,9%; травень - 101,3 %; червень - 101,6 %; липень - 100,2 %; за серпень менше 1, а тому в розрахунок не береться; вересень - 102,0%; жовтень - 101,2 %; листопад - 100,9%; грудень – 101,0%.

З врахуванням того, що перше погашення боргу мало місце 13.01.2017 р. в сумі 2000 грн., послідуючих погашень та відповідного зменшення суми боргу, інфляційні суми вираховуються шляхом різниці між сумою боргу та множенням суми боргу на індекс інфляції за обчислювальний період і становлять по місяцях: 1 - 268532 х 101,1/100-268532 = 2953,85 грн.; 2- 266532 х 101/100- 266532 = 2665,32 грн.; 3 - 262532 х 101,8/100-262532 = 4725,57 грн.; 4 - 262532 х 100,9/100-262532 = 2362,78 грн.; 5 - 261032 х 101,3/100-261032 = 3393,41 грн.; 6 - 258732 х 101,6/100-258732 = 4139,71 грн.; 7 - 257732 х 100,2/100-257732 = 515,46 грн.; 9 - 257332 х 102,0/100-257332 = 5146,64 грн.; 10 - 257332 х 101,2/100-257332 =3087,98 грн.; 11 - 257332 х 100,9/100-257332 = 2315,97 грн.; 12 - 257332 х 101/100-257332 = 2573,32 грн. Загальна сума індексу інфляції в грошовому виразі за 2017 рік становить 33880,02 грн.

Загальна сума коштів за порушення виконання грошового зобов»язання з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з врахуванням трьох процентів річних від простроченої суми боргу, індексу інфляції та процентів в розмірі облікової ставки НБУ становить сума 7755,28 + 33715,61 + 33880,02 = 75350,91 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов»язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Таким чином на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 753 грн а також 15000 грн понесених витрат за надання юридичної допомоги, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, ордером серії ІФ №050452 , договором про надання правової допомоги від 17.01.2018 року , розрахунком затрати робочого часу адвоката а також квитанцією прихідного кассового ордера від 06.02.2018 року.

На підставі наведеного, ст.ст. 536, 625, 610,611, 614, 1048 ЦК України  та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-    

                                                        в и р і ш и в:

           Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, жительки вул.Тикинюка, 17, с.Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 а, с.Старий Косів, Косівського району, Івано-Франківської області за порушення грошових та боргових зобов"язань кошти в сумі 7755,28 грн - 3% річних від суми боргу, 33715,61 грн., - процентів на рівні облікової ставки НБУ за безпідставне користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції в сумі 33880,02 грн а всього в сумі 75350,91 грн а також понесені судові витрати в справі 15754 грн .

        Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

       Суддя:                                                 М.І. Крилюк