АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого − Лагнюка М.М.

суддів − Бартащук Л. В., Скавроніка В.М.

за участю прокурора − Тертичного О.А.

адвокатів − Гавриша С.О., Миролюбової О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, адвокатів Гавриша С.О., Миролюбової О.В., засудженого ОСОБА_3, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2009 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, працюючий менеджером компанії « Перший Київський авто центр», проживаючий у АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

засуджений за ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 5 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно- господарських функцій строком один рік.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Кролевець, Сумської області, українець, громадянин України, тимчасово не працюючий, проживаючий у АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 5 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно господарських функцій строком один рік.

Справа № 11-а-

Категорія: ч. 5 ст. 191 КК України

Головуючий у першій інстанції: Валігура Д.М.

Доповідач: Бартащук Л. В.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» у відшкодування матеріальної шкоди 246 396 грн. 29 коп.

Згідно вироку, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, будучи працівникамиЗАТ «Українські вантажні кур'єри», 28.04.2009 року вступии в попередню змову з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, з метою

заволодіння майном ЗАТ «Українські вантажні кур'єри». Особа, справа щодо

якої виділена в окреме провадження, зателефонувала Палиги та ОСОБА_3 та

при зустрічи з ними домовилась про допомогу йому у викраденні вантажу,

який він буде перевозити 29 квітня 2009 р., а саме у пошуку автомобіля для

подальшого перевантаження та перевезення грузу. Після цього з метою

доведення свого злочинного плану до кінця та відповідно до розподілу ролей,

особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, 29.04.2009 року

приблизно о 07 годині 20 хвилин, прибула на територію складського

комплексу по вул. Столичне шосе, 100 в м. Києві, що орендує «Українські

вантажні кур'єри», де отримала автомобіль «МАЗ» д.н. НОМЕР_1 з

товарно-матеріальними цінностями, які він мав доставити згідно наданої

йому картки завантаження № НОМЕР_2 від 29.04.09 року. В подальшому

особа, справа відносно якої в окреме провадження, отримані товарно-

матеріальні цінності за вказаними адресами у карті не доставила, а перевезла

їх на овочеву базу, що розташована на АДРЕСА_3, де разом з

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перевантажив у автомобіль «Газель»

частину товарно-матеріальних цінностей, а саме: 74 ящики жувальної гумки

по відбірці В001078004Д на суму 104 401 грн. 92 коп. відповідно до

накладних на видачу № 0000006098, № 0000006097 від 28.04.09 та

поверненням на склад 12.05.09; 115 ящиків жувальної гумки по відбірці

В001078095Д на суму 161 577 грн. 60 коп. відповідно до накладних на видачу

№ 0000006094, № 0000006095 від 28.04.09 та поверненням на склад 12.05.09;

264 блоки жувальної гумки по відбірці 001078133 Ж на суму 16 116 грн. 77

коп. відповідно до накладної на видачу № 0000006035, № 0000006097 від

28.04.09. В подальшому ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та особою,

справа відносно якої виділена в окреме провадження, реалізували

перевантажений товар, а отримані від реалізації грошові кошти привласнили.

Відповідно до акту проведеної інвентаризації від 12.05.09 виявлено

недостачу товарно-матеріальних цінностей виданих особі, справа відносно

якої виділена в окреме провадження, ТОВ «Українські вантажні кур'єри» на

загальну суму 282 096 грн. 29коп., що в шістсот і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляціях:

- прокурор просить вирок суду скасувати. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_3і ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, кваліфікувати їх дії як пособництво у скоєнні розтрати майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб. Призначити ОСОБА_3та ОСОБА_4, кожному, покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити з випробуванням і встановити іспитовий строк − 3 роки. Покласти обов'язки передбачені ст. 76 КК України;

- адвокат Гавриш С.О. просить вирок суду відносно ОСОБА_4 змінити, оскільки судом в повній мірі не враховані всі пом»якшуючи відповідальність обставини. Просить застосувати щодо ОСОБА_4 ст.ст. 69, 75 КК України, посилаючись на його щире каяття, часткове відшкодування збитків;

- адвокат Миролюбова   О.В. просить вирок суду відносно ОСОБА_3

К.М. змінити, пом'якшити призначене ОСОБА_3 покарання, застосувавши до нього положення ст.ст. 69, 75 КК України. Посилається на те, що суд при наявності декількох пом'якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, мав підстави для призначення більш м»якого покарання;

- засуджений ОСОБА_3 просить пом'якшити призначене судом покарання, посилаючись на визнання вини, щире каяття, тяжкі сімейні обставини, позитивні характеристики.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляцію, вважав апеляції такими, що не підлягають задоволенню, адвокатів, які підтримали апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню.

Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні пособництва у скоєнні розтрати чужого майна в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб доведена зібраними і дослідженими судом доказами, зокрема показаннями самих засуджених, даних ними, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, іншими зазначеними у вироку доказами.

Суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини справи, разом з тим припустився помилки, упустивши з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Органами досудового слідства засуджені правильно обвинувачувались у вчиненні цього злочину за кваліфікуючою ознакою- вчинення злочину за попередньою змовою, групою осіб. Прокурор підтримав таке обвинувачення і в судовому засіданні.

Згідно ст.28 ч.2 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

По справі встановлено, що засуджені до вчинення злочину домовилися про викрадення майна, обговорили деталі його вчинення, розпланували свої дії та роль кожного у злочині.

Тому, кваліфікуюча ознака − вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і колегія суддів вважає за необхідним правильно кваліфікувати дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як вчинення пособництва у розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, у особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб за ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України.

За таких обставин, відсутність у вироку оцінки названої кваліфікуючої ознаки при її наявності є підставою для для скасування вироку районного суду і постановлення вироку апеляційною інстанцією в порядку ст. 378 КПК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про осіб засуджених.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 раніше не судимі, повністю визнали вину та щиро розкаялися у скоєному, своїми показаннями активно сприяли розкриттю злочину, матеріальні збитки відшкодували частково та повернули всі кошти здобуті злочинним шляхом ( а.с. 271-272 том 1, а.с. 42, 50, 135-136, том 2), позитивно характеризуються по місцю роботи та проживання ( а.с.259 -260 том 1, 127, 129-134 том 2 ), стан здоров»я ОСОБА_3, який є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи ( а.с. 247, 261 том 1).

Досудовим слідством та судом не встановлені обставин, які б обтяжували покарання.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинен виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, ролі кожного зі співучасників.

З урахуванням наведеного, а також того, що суд при призначенні засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання не в достатній мірі врахував їх другорядну роль у злочині, сімейні обставини кожного, а саме: ОСОБА_3 мешкає з матір»ю похилого віку, яка є постраждалою від Чорнобильської катастрофи ( а.с.252, 255-258 том 1), на утриманні Палиги перебуває мати і сестра з малолітньою дитиною ( а.с. 37,45-49 том 2), їх молодий вік, колегія суддів вважає можливим пом»якшити засудженим покарання, застосувавши ст.69 КК України та вважає, що вони можуть бути звільнені від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на них передбачених законом обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, -

Засудила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, адвокатів Миролюбової О.В., Гавриша С.О., засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 7 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині визнання їх винними в скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та призначення їм міри покарання - скасувати.

Визнати винними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні пособництва в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб і кваліфікувати їх дії за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням адміністративно- господарських функцій строком 1 рік, кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, кожного.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожного, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально − виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально − виконавчої інспекції.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити міру запобіжного заходу з утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти .

В решті цей вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: