АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження:№ 22ц/790/7274/13 Головуючий 1 інст. - Нестайко Ю.В.

Справа № 616/342/13-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: земельні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі ГопкоА.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року по справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) «Імені Шевченка» до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПСП «Імені Шевченка» звернулось до суду в порядку вимог ст.. 28 Закону України «Про оренду землі» з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ними 01 листопада 2007 року та зареєстрованого у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах України», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 19.02.2009 року за № 040968900054.

Також позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_3 збитки в розмірі 37519 грн. у формі упущеної вигоди, завдані порушенням зобов’язання, та 300 грн., сплачені за виконання комплексу робіт з державної реєстрації договору оренди землі.

Під час розгляду справи представник позивача уточнила позов, в якому остаточно просила розірвати зазначений договір оренди земельної ділянки, стягнути з ОСОБА_3

28513 грн, 33 коп. у відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, завданих порушенням зобов’язання за 2013 рік і який складається з не отриманого ПСП доходу, якій міг би бути отриманим у разі використання ним земельної ділянки для вирощування пшениці, як це було передбачено планом сівозмін. Також просив стягнути витрати зі сплати судового збору.

Посилався на те, що ОСОБА_3 на порушення умов вищезазначеного договору оренди земельної ділянки ( строк дії якого ще не закінчився), восени 2012 року почала самостійно її обробляти, зоравши земельну ділянку і заявивши про намір подалі самостійно її використовувати, оскільки її не влаштовує розмір орендної плати, яку вона відмовилася отримувати за 2012 рік.

Відповідачка ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 позов визнала в частині розірвання договору оренди землі, в іншій частині проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що ПСП «Імені Шевченка» не виплатило орендну плату за земельну ділянку за 2012 рік, внаслідок чого ОСОБА_3 вирішила розірвати договір оренди, почала самостійно використовувати земельну ділянку, задискувала землю і весною 2013 року засіяла ячменем. До суду з позовом про розірвання договору оренди землі вона не зверталася.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 року, укладений між ПСП «Імені Шевченка» і ОСОБА_3 , який був зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах України», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 19.02.2009 року за№040968900054.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПСП «Імені Шевченка» 28513 грн. 33 коп. у рахунок відшкодування збитків та 285 грн. 13 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього стягнуто 28 798 грн. 46 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення районного суду в частині стягнення з неї на користь ПСП «Імені Шевченка» 28513 грн.

33 коп. у рахунок відшкодування збитків та 285 грн. 13 коп. судових витрат, а всього стягнуто 28 798 грн. 46 ки без зміноп., та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду не оскаржує.

Зазначає, що районним судом не враховано, що на порушення п. 9 договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ПСП «Імені Шевченка», останнє не виплатило їй орендну плату за 2012 рік, а створена ним комісія з перевірки земельної ділянки за фактом самовільного захоплення землі на порушення ч.2 ст. 157 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04. 1993 р. № 284, складається виключно з співробітників цього ПСП, тому брати до уваги висновки цієї комісії неможна.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПСП «Імені Шевченко» просить відхилити скаргу за безпідставністю її доводів, які були предметом розгляду суду першої інстанції, і цим доводам дана належна правова оцінка.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Стягуючи з ОСОБА_3 у відшкодування спричиненої ПСП «Імені Шевченка» шкоди, суд першої інстанції виходив з наданих позивачем доказів розрахунку упущеної вигоди на підставі статистичних даних про отриманий ним врожай озимої пшениці у 2013 році з урахуванням ринкових цін на пшеницю, які склалися восени поточного року та затверджених норм витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для обробки земельної ділянки.

Судова колегія вважає, що такий висновок районного суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як свідчать останні між ПСП «Імені Шевченка» і ОСОБА_3 01.11. 2007 р. був укладений та відповідно до законодавства зареєстрований вищевказаний договір оренди земельної ділянки площею 5,7627 га , за умовами якого ОСОБА_3 передала земельну ділянку в оренду ПСП «Імені Шевченка» строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ПСП зобов’язалося виплачувати ОСОБА_3 орендну плату відповідно до п.9 договору.

При розгляді справи сторони не заперечували, що умови договору виконувалися ними протягом 2008-2011 років, а у 2013 році ОСОБА_3 всупереч вимог ст.. 24 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст. 651 ЦК України самостійно розірвала договір оренди і стала використовувати належну їй земельну ділянку.

Статтею 28 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. При цьому збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (упущена вигода).

На підставі зазначеної норми права, вимог ст.. 156 ЗК України та відповідно до розрахунку упущеної вигоди, зробленої ПСП «Імені Шевченка» згідно плану дотримання сівозмін, статистичних даних про отриманий ПСГІ «Імені Шевченка» урожай озимої пшениці у 2013 році, з урахуванням ринкових цін на пшеницю, які склалися восени поточного року, та затверджених норм витрат матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для обробки земельної ділянки, районним судом відповідно до вимог ст.ст. 10,11 ЦПК України зроблений висновок на підставі наданих сторонами доказів.

Як до суду першої так і апеляційної інстанції відповідачем ОСОБА_3 та її представником не надано доказів, які б відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України свідчили б про безпідставність вимог позивача.

Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що створена ПСП «Імені Шевченка» комісія з перевірки земельної ділянки за фактом самовільного захоплення землі на порушення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04. 1993 р. № 284, складається виключно з співробітників цього ПСП, тому брати до уваги висновки цієї комісії неможна, не є підставою для скасування рішення районного суду, оскільки вимоги ч.2 ст. 157 ЗК України та встановлений постановою порядок стосується випадків правомірного заподіяння збитків, а також не перешкоджає безпосередньому зверненню позивача до суду з зазначеним позовом.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення ПСП «Імені Шевченка» п.9 договору оренди земельної ділянки, оскільки останнє не виплатило ОСОБА_3 орендну плату за 2012 рік, не має правового значення при вирішенні спору про розмір стягнення збитків, понесених позивачем, оскільки ОСОБА_3 не позбавлена можливості вирішити це питання в установленому законом порядку.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині, що відповідно до ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2013 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цієї ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: