Справа № 22ц – 9798 2009 р. Головуючий у 1 інстанції: Биліна Т.І.
Категорія: 32 Доповідач: Новікова Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Новікової Г.В.
суддів: Ігнатової Л.Є., Стратіло В.І.
при секретарі: Шатун Л.В.
за участю представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар за дорученням – Царегородцева С.Ф. , представника позивача ОСОБА_2 –ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду від 12 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров»я на виробництві
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар просить скасувати рішення суду від 12 жовтня 2009 року, яким з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар на користь ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду заподіяну у зв’язку з втратою здоров»я в сумі 15 000 грн. Вважає, що при постановлені рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, а також, що рішення ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, які суд безпідставно визнав встановленими, спричинення моральної шкоди без надання достатніх доказів.
Довідка МСЕК про відсоток стійкої втрати професійної працездатності є тільки підставою для розрахунку та відшкодування потерпілому матеріальної шкоди та одноразової допомоги і не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди.
В п. 4 статті 34 Закону передбачено обов’язковість фінансування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат на медичну та соціальну допомогу, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Позивач, при зверненні до відділення з приводу страхових виплат, надав довідки МСЕК, де зазначено, що йому безстроково встановлено втрату працездатності, призначена потреба в медикаментозному лікуванні і більше нічого.
Медична соціальна експертна комісія, згідно» Порядку встановлення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно шкоду здоров’ю в наслідок виконання трудових обов»язків», затвердженого наказом Мінздраву України від 22.11.95 р. № 212, уповноважена, окрім ступеню втрати професійної працездатності та інших медичних або соціальних показань, встановити факт наявності моральної шкоди. МСЕК не встановлена наявність моральної шкоди у позивача. Фонд не може бути належним відповідачем по справі, відповідачем повинен бути власник підприємства, на якому позивач отримав ушкодження здоров»я. Позивачем не надано доказів на підставі яких можливо зробити висновок про спричинення моральної шкоди.
Суд не звернув уваги на той факт, що згідно даних особової справи та наданих позивачем документів до суду, відділення Фонду в м. Вугледарі сплатило позивачу одноразову допомогу, у зв’язку з втратою професійної працездатності в сумі 10 640, 00 грн. та виплачує щомісячні страхові виплати. На теперішній час сума щомісячних страхових виплат становить 1 128,47 грн. Згідно довідки МСЕК втрата професійної працездатності позивача становить 50 %.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він 38 років пропрацював на підприємствах вугільної промисловості, з яких 26 років на шахті «Південнодонбаська №1» При виконанні трудових обов’язків отримав професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології. За висновком МСЕК від 02 липня 2003 року йому встановлена третя група інвалідності та 50 % втрати працездатності безстроково. Просив стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд повно та всебічно з’ясував дійсні обставини, дав належну оцінку представленим доказам і постановив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що висновком МСЕК від 02 липня 2003 року позивачеві встановлено 50 % стійкої втрати працездатності безстроково.
Відповідно до ст. 21 п. 1 п. п «е» та ст. 28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,які спричинили втрату працездатності « в редакції від 23.09.1999 року, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 .01.2004 р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦП України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров» я.
Ушкодження здоров»я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Розмір відшкодування моральної шкоди судом правильно визначено з урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.
Посилання те, що положення про відшкодування моральної шкоди виключено із Закону, а тому відсутні підстави для задоволення позову є безпідставним. Оскільки на момент встановлення стійкої втрати працездатності позивачеві положення щодо відшкодування моральної шкоди діяли, зміни до Закону про виключення права застрахованих на відшкодування моральної шкоди внесені в послідуючому і зворотної сили не мають.
Доводи про недоведеність спричинення моральної шкоди суперечить встановленим обставинам.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим. Вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308,314 ЦПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду від 12 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: