Справа № 22ц-9484/2009р Головуючий 1-ї інстанції – Пікалова Н.М.
Категорія - 24 Доповідач - Кондратьєва О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - Кондратьєвої О.М.,
суддів – Могутової Н.Г., Хейло Я.В.,
при секретарі – Петрушенко А.О.,
за участю – сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Краматорського міського суду від 17 вересня 2009 року, яким позовні вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» задоволені: стягнута з відповідача заборгованість за надані послуги за період з 1 липня 2003 року до 1 липня 2009 року в розмірі 2541,53 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просила скасувати зазначене рішення і повернути справу на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Так, судом не враховано, що ТОВ «Енергохолдинг», яке передало ТОВ «Краматорськтеплоенерго» право вимоги боргу, утворилось і почало надавати послуги з централізованого опалення з жовтня 2005 року, але ж судом стягнута заборгованість ще починаючи з липня 2003 року, коли вказані послуги надавало ЗАТ «Торговий Дом «Мега-ресурс» та ТОВ «Краматорська ТЕЦ». На теперішній час ТОВ «Краматорська ТЕЦ», ЗАТ «Торговий Дом «Мега-ресурс» ліквідовані, а ТОВ «Енергохолдинг» знаходиться в стадії банкрутства, відповідно, й всі договори доручення, уступки права вимоги є нікчемними, а заборгованість вважається погашеною.
Крім того, суд не звернув уваги на її письмові заперечення проти стягнення суми за межами строку позовної давності та відсутність між нею та тепловими організаціями договору на поставку теплової енергії, що свідчить про безпідставність заявлених вимог.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у відповідача утворилась заборгованість по оплаті послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 1 липня 2003 року до 1 липня 2009 року в сумі 2541,53 грн., яка повинна бути стягнута з ОСОБА_1, оскільки остання не надала суду належних доказів про надання позивачем згаданих послуг неналежної якості.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції дійшов висновку, що відповідач неналежним чином оплачувала послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, тому утворилась заборгованість за період з 1 липня 2003 року до 1 липня 2009 року в розмірі 2541,53 грн.
З такими висновками суду Апеляційний суд не може погодитись, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Обставини справи свідчать також, що відповідач є споживачем послуг теплопостачання, які здійснюються позивачем. Відносини з приводу теплопостачання фізичним особам регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1268 від 31.10.2007 року), пунктом 8 яких передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором.
Підключення квартири відповідача до системи теплопостачання і відкриття особового рахунку НОМЕР_2 на ім»я ОСОБА_1 (а.с.5-6, 26-27) слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення… Відповідач в судовому засіданні не заперечували надання відповідних послуг позивачем.
Таким чином, по справі встановлено, що в сторін виникли договірні правовідносини.
Виходячи з положень ст.ст. 6,626-631,526 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачений обов»язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Розрахунковим періодом для оплати послуг, як зазначено в п.18 Правил…, є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Між тим, з даних особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що в період з липня 2003 року до липня 2006 року оплата послуг ТОВ «Краматорськтеплоенерго» відповідачем не проводилась, за винятком травня 2006 року (а.с.5).
Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку, що передбачено ч.1 ст. 264 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як свідчать матеріали справи, при розгляді справи судом 1-ї інстанції у попередньому судовому засіданні, ОСОБА_1 подала письмовий відгук на позовну заяву, в якому наполягала на застосуванні позовної давності (а.с.15-16).
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції не дав оцінки тому факту, що за 3-річний термін – з липня 2003 року до липня 2006 року – ОСОБА_1 лише 1 раз сплатила суму 57,12 грн., яка була нарахована позивачем до оплати за травень 2006 року. Будь-яких дій, що свідчили б про визнання нею заборгованості за період з липня 2003 року, наприклад, проплата сум, що значно перевищують нараховані за 1 місяць платежі, ОСОБА_1 не вчиняла, тому суд 1-ї інстанції безпідставно не застосував до вказаних правовідносин вимоги ст. 257 ЦК України.
На підставі наведеного, Апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Краматорськтеплоенерго» і стягнення з відповідача заборгованості лише за період з липня 2006 року до липня 2009 року, з урахуванням сум, сплачених ОСОБА_1 за надані в цей період послуги.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати спожиту теплову енергію заборгованість стягується в судовому порядку.
Наявність заборгованості у відповідача за період з 01.07.2006 р. до 01.07.2009 р. підтверджена особовим рахунком НОМЕР_2 (а.с.26-27) та становить 1180,45 грн. (різниця між нарахованою сумою 3580,16 грн. та оплаченою відповідачем сумою 2399,71 грн. за вказаний період).
З урахуванням викладеного, Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за надані послуги теплопостачання в розмірі 1180,45 грн. за період з 1 липня 2006 року до 1 липня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність договору між нею та позивачем не заслуговують на увагу, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а ОСОБА_1 їх фактично отримувала та частково оплачувала, що свідчить про наявність договірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Краматорс ького міського суду Донецької області від 17 вересня 2009 року зміни ти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (п/рахунок 26007301280 в Краматорському відділенні № 2865 ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 394222 код ЗКПО 34657789) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання за період з 1 липня 2006 року до 1 липня 2009 року в розмірі 1180,45 грн. (одна тисяча сто вісімдесят грн. 45 коп.)
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: