Справа №2-645/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

        головуючої    – судді Омелюх В.М.,

        при секретарі – Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солонянської селищної ради Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будівлю дитячого садка в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_4, якому при житті на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, який був укладений в простій письмові формі, належала будівля дитячого садка, яку від придбав у колгоспу “Заповіт Леніна” на підставі рішення правління колгоспу від 05 грудня 1991 року, яким було вирішено продати йому будівлю дитячого садка для переобладнання під житловий будинок, за яку він сплатив правонаступнику колгоспу “Заповіт Леніна” КСП “Нива”, державна реєстрація якого скасована 10 липня 2000 року внаслідок ліквідації підприємства господарським судом, на балансі якого згідно довідки знаходилась будівля дитячого садка до її продажу, грошові кошти в сумі 2500 рублів, а зазначене свідчить про те, що її чоловік повністю виконав умови договору, сплативши за нього грошові кошти та користуючись спірною спорудою, але в установленому порядку до дня своєї смерті не зареєстрував куплене  приміщення, а після його смерті така можливість зовсім втрачена.    

Вона разом з чоловіком користувалась будівлею дитячого садка з 1996 року та переобладнували її у житловий будинок. Однак за життя ОСОБА_4 не встиг оформити своє право власності на придбану будівлю та переоформити нежилу будівлю в житловий будинок, оскільки ним правовстановлюючі документи на будинок не оформлялись та не реєструвались.

Після смерті чоловіка відкрився спадок на належне йому майно, в тому числі на будівлю дитячого садка по АДРЕСА_2. Вона як дружина померлого ОСОБА_4 та спадкоємець першої черги за законом прийняла належне йому спадкове майно шляхом вступу в управління та володіння ним, оскільки на протязі шести місяців з дня його смерті користувалася предметами домашнього вжитку, земельною ділянкою, що призначена для обслуговування приміщення дитячого садка, а також з 1996 року проживала і проживає по даний час у переобладнаному у житловий будинок приміщенні, але спадкові права належним чином не оформила, оскільки не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і не отримувала свідоцтво про право на спадщину на своє ім’я. Крім неї, спадкоємцями за законом після смерті чоловіка є також їхні діти: ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відмовилися від прийняття спадщини, оскільки не вчинили пртягом шести місяців будь-яких дій по прийняттю спадщини.

Встановлення факту прийняття спадщини необхідне їй для належного оформлення спадкових прав на майно померлого спадкодавця ОСОБА_4, оскільки в позасудовому порядку вона позбавлена можливості оформити право власності на приміщення дитячого садка в порядку спадкування  за законом на своє ім’я, змушена звернутися з позовом до суду.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю і просили встановити факт прийняття спадщини позивачем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на будівлю дитячого садка АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сергіївка Солонянського району Дніпропетровської області чоловіка ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення, пояснивши, що свої спадкові права в нотаріальній конторі не оформляв і не претендує на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_4, в тому числі і на будівлю дитячого садка.

    Представник відповідача – Солонянської селищної ради Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився. Згідно листа позов визнали та просили розглядати справу за відсутності їх представника.

Треті особи – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову та пояснили, що на спадок після померлого ОСОБА_4 не претендують, спадкових прав не оформляли і не бажають цього робити.

    Свідок ОСОБА_7 показала, що вона тривалий час проживає по сусідству з позивачкою та її чоловіком, який в даний час помер, та які працювали в колгоспі “Заповіт Леніна”. Чоловік позивачки за життя придбав у колгоспі будівлю дитячого садка, де вони разом і проживали, переобладнавши її в житловий будинок а після його смерті позивачка продовжує у ньому проживати та користуватися спільним майном, прийнявши у спадок речі померлого чоловіка, доглядає за будівлею і земельною ділянкою та веде підсобне господарство. Від чоловіка позивачки їй відомо, що будівля дитячого садка, яку він купив, раніше належала до власності колгоспу “Заповіт Леніна”.

    Свідок ОСОБА_8 показала суду, що з 1962 року вона працювала в колгоспі “Заповіт Леніна”, в якому також працювала позивачка та її чоловік, який у 1991 році у с. Сергіївка придбав будівлю дитячого садка, купивши її та в послідуючому переобладнавши в житло, де вони спочатку проживали разом, мали спільне майно, предмети побуту та вели підсобне господарство, а після його смерті у 2000 році позивачка продовжує проживати у будівлі дитячого садка та користуватись майном, яке залишилось після померлого чоловіка.

Суд, вислухавши позивачку та її представника, відповідача ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16), постійно з 1991 року проживала у будівлі дитячого садка по АДРЕСА_2 (а.с.75), який до дня смерті належав чоловіку позивачки ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, який був укладений відповідно до вимог ст.ст. 42,44,46 ЦК України 1963 року, який був чинний на день виникнення спірних правовідносин, в простій письмові формі, яку від придбав у колгоспу “Заповіт Леніна” за договором купівлі-продажу, купивши його. Про наявність такого договору свідчить рішення правління колгоспу від 05 грудня 1991 року (а.с.23), яким було вирішено продати ОСОБА_4 будівлю дитячого садка для переобладнання під житловий будинок за 2500 рублів, довідкою правління КСП “Нива”, який був правонаступником колгоспу “Заповіт Леніна” (а.с.25) про сплату ОСОБА_4 грошових коштів за будівлю дитячого садка в сумі 2500 рублів, а також про те, що дана будівля на балансі КСП “Нива” не числиться з 1992 року, та випливає зі змісту вимог ст. 42 ЦК України 1963 року, відповідно до якої угоди можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угоди державних, кооперативних та інших громадських організації між собою із громадянами, за винятком угод, зазначених у ст. 43 цього кодексу укладаються у письмовій формі на підставі приписів ст. 44 п.1 ЦК України 1963 року. Однак до дня своєї смерті ОСОБА_4 не встиг оформити своє право власності на придбану будівлю дитячого садка та переоформити нежилу будівлю в житловий будинок, оскільки ним правовстановлюючі документи на будівлю не оформлялись та не реєструвались. Згідно повідомлення державного реєстратора Солонянської районної державної адміністрації №41/09 від 25 вересня 2009 року КСП “Нива” ліквідовано господарським судом, державна реєстрація скасована 10 липня 2000 року (а.с.26), що свідчить про неможливість укладення договору купівлі-продажу в письмовій формі, в тому числі і в зв’язку зі смертю ОСОБА_4

В той же час, на день виникнення спірних правовідносин не потребувало нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежилого приміщення згідно вимог ст. 224-227 ЦК України 1963 року, який був чинний на день виникнення спірних правовідносин, а відсутність договору купівлі-продажу в письмовій формі само по собі не тягне недійсність даного договору, про укладення якого свідчать зазначені вище докази, як і не потребувало державної реєстрації такої угоди, від здійснення якої залежить виникнення права власності за Цивільним Кодексом України, що діє з 01 січня 2004 року.

Таким чином судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається з належної йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу будівлі дитячого садка, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, виданим ТОВ “Абріс” 22 листопада 2005 року після проведення технічної інвентаризації (а.с.18-22), яка розташована на земельній ділянці розміром 0,35 га (а.с.27). Рішенням виконавчого комітету Солонянської селищної ради №113 від 10 серпня 2005 року (а.с.29), було встановлено адресу будівлі дитячого садка: АДРЕСА_3

Після смерті ОСОБА_4 відкрився спадок на його майно як спадкодавця відповідно до вимог ст.ст. 524-527, 548, 549 ЦК України 1963 року, який діяв на день виникнення спірних правовідносин, в тому числі і на належну йому будівлю дитячого садка (а.с.23,24), і який фактично був прийнятий позивачкою як спадкоємцем за законом, оскільки вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном померлого чоловіка, так як на день його смерті та після його смерті і по даний час проживала та проживає у належній йому на праві власності будівлі дитячого садка, користується речами домашнього вжитку, обробляє земельну ділянку, доглядає за будинком, що знайшло підтвердження у судовому засіданні поясненнями відповідача та третіх осіб, показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині встановлення факту прийняття спадку на майно померлого ОСОБА_4 позивачкою як спадкоємцем за законом протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Прийнявши фактично спадок, свої спадкові права позивачка в нотаріальній конторі належним чином не оформила, оскільки не звернулася з заявою до нотаріальної контори, і не отримала свідоцтво про право на спадщину на своє ім’я, в зв’язку з чим воно підлягає відновленню у судовому порядку, оскільки діючими як на даний час ст.ст. 1296-1298 ЦК України 2004 року, так і на день відкриття спадку після смерті ОСОБА_4 ст.ст. 560,561 ЦК України 1963 року цивільним законодавством не встановлено строку, протягом якого спадкоємець, який належним чином прийняв спадок, в тому числі і відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року, повинен отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. Інші спадкоємці ні за законом, ні за заповітом з 2000 року спадок не приймали і не звертались з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадку і в подальшому не мають намірів цього робити, що вони підтвердили в судовому засіданні, а спадкова справа згідно повідомлення Солонянської державної нотаріальної контори не відкривалась (а.с.35) та третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори (а.с.48).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в зв’язку з тим, що позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після померлого чоловіка ОСОБА_4, якому спірна будівля дитячого садка належав на праві приватної власності, в зв’язку з чим за позивачкою необхідно визнати право власності на житловий будинок в порядку спадкування. В той же час суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні позову до ОСОБА_2, оскільки він є неналежним відповідачем по справі в частині заявлених позивачкою вимог.

Крім цього, в зв’язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути з відповідача Солонянської селищної ради на користь позивачки судові витрати по справі, які понесені нею при зверненні з позовом до суду у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42,43,44,88,100,101,524-527,530,529,530,549,551,560,561 ЦК України 1963 року; ст.ст. 1296-1298 ЦК України 2003 року; ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солонянської селищної ради Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будівлю дитячого садка в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця,  в тому числі і на будівлю дитячого садка.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будівлю дитячого садка АДРЕСА_1, розташованої на земельній ділянці Солонянської селищної ради Дніпропетровської області після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сергіївка Солонянського району Дніпропетровської області чоловіка ОСОБА_4.

В задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на будівлю дитячого садка в порядку спадкування за законом відмовити.

Стягнути з Солонянської селищної ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 92 (дев’яносто дві) гривні 48 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 17 грудня 2009 року.  

Головуюча: суддя             підпис