УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді − Лагнюка М.М.

суддів − Журавля О.О., Єфімової О.І.

за участю прокурора − Карпука Ю.А.

представника цивільного позивача − ОСОБА_1

захисника − Кузьменка О.А.

засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2009 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судима,

засуджена за ст. 190 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі,

за ст. 358 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі;

за ст. 358 ч.3 КК України на два роки обмеження волі;

на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років позбавлення волі;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. ЕллінціБорознянського району Чернігівської області, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,

засуджений за ст. 190 ч. 3 КК України на п»ять років позбавлення волі,

за ст. 358 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі;

за ст. 358 ч. 3 КК України на два роки обмеження волі;

на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п»яти років позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Києва, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, не судима,

засуджена за ст. 190 ч. 3 КК України на п»ять років позбавлення волі,

за ст. 358 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі,

за ст. 358 ч. 3 КК України на два роки обмеження волі,

на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п»яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком три роки з покладенням обов»язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва 45004, 52 грн.;

З ОСОБА_3 на користь управління Пенсійного фонду України в

Голосіївському районі м. Києва 49961, 22 грн.;

З ОСОБА_4 на користь управління Пенсійного фону України в Голосіївському районі м. Києва 90437, 58 грн.

За вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_5 в середині січня 2006 року, маючи умисел на

заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у зв»язку з розшуком, виготовили документи, які підтверджували, що ОСОБА_5 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надали зазначені підроблені документи до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, де ОСОБА_5 була нарахована пенсія, а 05.06.2006 року в АППБ «Аваль» на її ім.»я був відкритий пенсійний картковий рахунок, на який за період з 14 лютого 2006 року по 31 грудня 2008 року УПФ в Голосіївському районі м. Києва було перераховано 45004, 52 грн., якими і заволоділа ОСОБА_5 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені у зв»язку з розшуком, шляхом обману та у подальшому розпорядилися ними на власний розсуд.

ОСОБА_4 В середині липня 2006 року, переслідуючи корисливий

мотив, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вступивши в попередню змову з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені у зв»язку з розшуком, підробили документи, які підтверджували той факт, що ОСОБА_4 під час трудової діяльності займалась науковою діяльністю, а також досягла пенсійного віку і таким чином має право на отримання наукової пенсії на підставі досягнення пенсійного віку, тобто 55 років та надали підроблені документи до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, де їй була нарахована пенсія. На підставі підроблених документів на ім.»я ОСОБА_4 у Печерській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» був відкритий пенсійний картковий рахунок на який за період з 01 серпня 2006 року по 31 грудня 2008 року УПФ в Голосіївському районі м. Києва було перераховано 101807,3 грн., якими і заволоділа ОСОБА_4 шляхом обману.

ОСОБА_3 в середині січня 2006 року, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені у зв»язку з розшуком, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, виготовили документи, які підтверджували той факт, що ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, надали зазначені підроблені документи до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, де йому була нарахована пенсія, після чого на ім.»я ОСОБА_3 був відкритий пенсійний картковий рахунок, на який за період з 14 лютого 2006 року по 31 грудня 2008 року УПФ в Голосіївському районі м. Києва було перераховано 54961, 22 грн., якими ОСОБА_3 заволодів шляхом обману.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просить вирок суду в частині вирішення цивільних позовів скасувати та справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд, в порушення вимог закону, не мотивував у вироку вирішення цивільних позовів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, просив вирок суду в частині цивільних позовів скасувати та справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, пояснення представника цивільного позивача, який заперечував проти задоволення апеляції, просив вирок суду залишити без змін, пояснення захисника Кузьменка О.А. та засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили вирок суду залишити без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, доведена доказами, яким суд дав належну оцінку і в апеляції прокурора не оспорюється.ю

Дії ОСОБА_5 за ст. ст. 190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, ОСОБА_3 за ст. ст. 190 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, ОСОБА_4 за ст. ст. 190 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Призначене ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Разом з тим, апеляція прокурора про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 324 КПК України суд повинен вирішити, крім іншого, чи підлягає задоволенню пред»явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі.

Так, відповідно до ст. 334 КПК України суд повинен навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення цивільного позову або про покладення на засудженого обов»язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції ці вимоги закону не виконані.

Так, відповідно до ст. 297 КПК України на початку судового слідства, крім оголошення обвинувального висновку, оголошується цивільний позов.

Із матеріалів справи слідує, що у справі заявлені цивільні позови Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до ОСОБА_5 на суму 45004,52 грн. ( т.1, а. с. 292-293); до ОСОБА_3 на суму 54961, 22 грн. ( т.2, а. с. 295-296); до ОСОБА_4 на суму 101807,03 грн. (т. 4, а. с. 67-68).

Між тим, як слідує із протоколу судового засідання, цивільні позови оголошені в судовому засіданні не були ( а. с. 12, т.5).

Також, не були досліджені цивільні позови і в ході судового слідства та не встановлювався розмір цивільних позовів у суді.

Разом з тим, в матеріалах справи маються світлокопії квитанцій про часткове відшкодування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збитків, заподіяних Управлінню Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, а саме квитанції про відшкодування ОСОБА_3 4000 гривень та 1000 гривень ( а. с. 37,т. 5), ОСОБА_4 250 гривень, 310 гривень, 300

гривень, 150 гривень, 250 гривень ( а. с. 38, 39, т.5), що судом при вирішенні цивільних позовів враховано не було.

Таким чином, вирок суду в частині вирішення цивільних позовів підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд.

В порядку ст. 365 КПК України із вироку підлягає виключенню посилання на вчинення злочину ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою «з ОСОБА_6», зазначивши у вироку «з особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження у зв»язку з розшуком».

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову касувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку іивільного судочинства.

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

В порядку ст. 365 КПК України із вироку виключити посилання на прізвище ОСОБА_6, зазначивши у вироку « з особою, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження у зв»язку з розшуком».

В решті цей вирок залишити без змін.

Судді:

ЛагнюкМ.М. Журавель О.О. Єфімова О.І.