Справа №2а-177

                                 2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року     Оратівський районний суд

 Вінницької області

В складі головуючого: Круглик В.В.

при секретарі: Волинець О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недооплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2006 – 2008 рр. та її подальшої щомісячної виплати, за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мовчан С.В. за дорученням,

ВСТАНОВИВ:

    До Оратівського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недооплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2006 – 2008 рр. та її подальшої щомісячної виплати.    

    ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і суду пояснив, що вона відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є “дитиною війни”. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року її повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках її така допомога взагалі не надавалась, а у 2008 році виплачується у значно меншому розмірі.

Згідно із Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.

Згідно із Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень. Згідно із Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. “Про державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Соціальна допомога у 2008 р. “дітям війни” виплачується у розмірі 10 (десять) відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість належних 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком або прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому недоплата у 2008 році соціальної допомоги дітям війни становить 20 (двадцять) відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, сума недоплаченої соціальної допомоги загалом становить за: 2006 р. - 290,60 грн.; 2007р. - 1442,70 грн.; 2008 р. - 1158,60 грн.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 01.12.2008 року. Поскільки позивачка особа похилого віку, часто хворіє, тому немала можливості вчасно звернутися до суду. Визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з управління Пенсійного фонду Україна в Оратівському районі Вінницької області на її користь недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу як особі яка має станус “дитини війни” з січня 2006 року до 1 січня 2009 року включно в сумі 3891,90 (три тисячі вісімсот дев'яносто одну) гривню 90 копійок. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області надалі виплачувати соціальну допомогу згідно вимог чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Представник відповідача Мовчан С.В. у судовому засіданні позов не визнала надавши письмове заперечення. Просить в задоволенні позову відмовити з наспупних підстав:

Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. за № 2195-ІV (далі - Закон 2195) “дітям війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (дію ст.6 Закону 2195 було зупинено на 2007 рік згідно із пунктом 12 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”).

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 № 6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми ст.111 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”. Таким чином, норми ст.6 Закону 2195 є діючими з 9 липня 2007 року.

Разом з тим, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних норм Закону 2195, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати зазначений розмір.

У відповідності до ст.7 Закону 2195, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення “Про Пенсійний фонд України”, здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно з п.10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Законом 2195 передбачено фінансування виплат із коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі не має законних підстав для проведення виплат, передбачених ст.6 Закону 2195.

Крім того, поняття мінімального розміру пенсії визначено ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме: мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, частиною третьою зазначеної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст.100 КАС України).

В даному випадку, згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 № 6 рп/2007, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” набрала чинності з 9 липня 2007 року, а пенсіонерка ОСОБА_1 звернувся до суду 08.05.2009 року, тобто з порушенням річного терміну, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

Вислухавши пояснення сторін, з”ясувавши всі обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, строк звернення до суду ОСОБА_1 поновити за захистом порушених прав поскільки позивачка особа похилого віку, часто хворіє. В позові відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус “дитини війни”, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1.

Законом Україна “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги “дітям війни”, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  запроваджуються поетапно за результатами виконання Державного бюджету на поточний рік. Однак Кабінетом Міністрів України не впроваджено порядок надання пільг, передбачених статтею 6 зазначеного закону.

У 2007 році дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було призупинено Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”. Разом із тим статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” встановлено, що протягом 2007 року підвищення до пенсії виплачуються тільки особам, які є інвалідами. Так як позивачу невстановлено статус інваліда то нарахування надбавки у 2007 році управлінням Пенсійного фонду України в Оратівському районі  не проводилось.

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, яким внесено зміни і до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2008 року ОСОБА_1 нараховується та виплачується надбавка по статутусу “дитина війни” в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виплату доплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги замість пенсії здійснює Пенсійний фонд України безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління з районах, містах і районах у містах (п.15 Положення “Про Пенсійний фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261).

Кошти Фонду використовуються виключно за призначенням (п.10 ч.2 Положення).

Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дія статті 6 ч.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006-2007 рік була зупинена ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006р.” та ст.111 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007р.” положення якої рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6 рп/2007 визнано неконституційним.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ч.1 ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і визначено, що пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10 рп/2008 визнано неконституційними внесені зміни Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про знесення змін до деяких законодавчих актів України” зміни до ст.6 ч.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Після визнання вищеназваних норм неконституційними законодавчі акти у відповідність Закону України “Про соціальний захист дітей війни” приведені не були (не було внесено змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", не було виділено коштів з Державного бюджету України для цілей, визначених у ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не було прийнято інших нормативних актів для виконання названої норми Закону).

Ст.41 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змій до деяких законодавчих актів України" визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війки.

Позивач отримує підвищення до пенсії як “дитина війни” у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність, розмір якого змінювався відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Статтею 6 ч. 2 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, враховуючи, що проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України (ст.116 п.6 Конституції України), а Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України (ст.96 ч.1 Конституції України), суд не вбачає в діях управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницькій області протиправності, оскільки воно діяло в межах своїх повноважень і у спосіб, визначений законом. Також не вбачається підстав для стягнення з відповідача - управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницькій області підвищення до пенсії за 2008 р., січень-травень 2009 р., оскільки коштів на ці цілі не передбачено Державним бюджетом України на 2009 рік. Підстав для задоволення позову щодо зобов'язання нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” також немає, оскільки зазначені правовідносини не настали, які можуть бути врегульовані позасудозим порядком. За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 96, 116 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,   п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, п.п.10, 15 Положення “Про Пенсійний фонд України”, ст.ст.71, 99, 100, 138, 160-163, 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Строк звернення до суду поновити. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області про визнання дій не правомірними та стягнення недоотриманої щомісячну соціальну допомогу з січня 2006 р. по 01 січня 2009 р. - відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: