Справа № 2а-200
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року Оратівський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого: Круглик В.В. при секретарі: Волинець О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Вінницькій області про визнання незаконними протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов”язання скасувати незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення, за участю позивача у відсутність відповідача,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Вінницькій області про визнання незаконними протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов”язання скасувати незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 21.08.2009 року, о 9 год. 00 хв., в м. Вінниця, по вул. Островського під час керування транспортним засобом, ЗКВ роти ДПС ВДАІ м. Вінниці мол. л-нтом міліції Луговим Д.А. складено протокол серія АВ № 018957 про адміністративне правопорушення.
Одночасно із складанням протоколу, працівником ВДАІ, який його склав, складено і постанову АВ 013875 по даній справі, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП на накладено штраф у розмірі 430 грн., в якій одночасно вказано, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів з ОСОБА_1 в примусовому порядку буде стягнено 860 грн. Вважає, що винесенням постанови без спосередньо після вчинення діянь та складання протоколу є порушенням моїх прав на захист.
Так, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Вказаних прав позивач був позбавлений через розгляд справи на вулиці зразу ж після складання протоколу, що підтверджується вищезгаданим протоколом де вказується, що він складено 21.08.2009 р. о 09 год. 00хв. в ньому зазначається, що справа буде розглянута цього ж 21.08.09 р. о 9 год. 05 хв. За даних обставин позивач не міг скористатись своїми правами, по скільки у такий проміжок часу та в місці дорожнього руху скористатись послугами захисника, ознайомитись зі справою і т.д. а також навіть зрозуміти суть порушення чи порядку провадження справи не можливо. При цьому також порушено вимоги ст. 248 КУпАП щодо принципу розгляду справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян перед законом і органом який розглядає справу.
Черговим порушенням ОСОБА_1 процесуальних прав на захист є те, що він позбавлений можливості оскаржити незаконні протокол та постанову, так як в них незрозумілою позивачеві абріватурою вказано назву посади та орган де працює вказано особа а також взагалі не зазначено адресу органу де працює вказана посадова особа.
Окрім того, при накладенні стягнення порушено вимоги ст. 33 КУпАП, так як не враховано того, що позивач не працює, вчинив правопорушення з необережності про що вказав у протоколі, не враховано також пом'якшуюючої обставини, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, не з”ясовано та не враховано його майновий стан.
Особою, яка винесла постанову порушено також вимоги ст. 252 КУпАП, оскільки вона не здійснила оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”активному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також одним із самим основним доказом порушення вимог ст. ст. 33, 248, 252 КУпАП є той факт, що у протоколі вказано, що до нього додаються постанова АВ 013875 і в сукупності з фактичною відсутністю часу між складанням протоколу та винесенням постанови свідчить про фактичну відсутність стадії розгляду справи.
Таким чином ОСОБА_1, вважає, що дії працівника ДАІ, який склав відносно нього протокол та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення є незаконними.
Представник відповідача УДАІ ГУ МВС України в Оратівстькому районі Вінницької області в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомлена про день та час, місце розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив, надав письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 Просить в задоволенні позову відмовити з наспупних підстав:
Обставини викладені в даному позові не відповідають дійсним обставинам справи, а заперечення позивача стосовно скоєння правопорушення згідно ст.122 ч.2 КУпАП та не визнання вини є логічним, враховуючи суму штрафу. Також звертає увагу суду, що позивачем в підтвердження заявлених позовних вимог ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не додано жодного доказу протиправності прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень, а саме оскаржуваної постанови від 21.08.2009 року серії АВ № 013875.
Прошу суд врахувати те, що водій ОСОБА_1 21 серпня 2009 року о 09 год 00 хв. рухався по вул. Островського проїхав виїзний світлофор на заборонений сигнал, даний світлофор використовується із дорожньою розміткою «Стоп лінія» та дорожнім знаком «Стоп». Позивачем було грубо порушено розділ № 8 ПДР України, «Регулювання дорожнього руху», а саме п. 16.8 (водій, який виїхав на перехрестя проїзних частин згідно із сигналом світлофора що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофорі на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора Згідно п.1.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року, як діють на всій території України та є обов'язковими до виконання, згідно якого-дії або бездіяльністі учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Враховуючі вищевикладене, інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці молодший лейтенант міліції Луговиі Дмитро Анатолійович склав адміністративний протокол серії АВ № 018957 та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення АВ № 013875 від 21.08.2009 року з накладення адміністративного стягнення у розмірі 430 грн., що на 5 грн. перевищує мінімальний. Громадянин ОСОБА_1 свою вину признав, в протоколі вказавши, що порушив ненавмисно.
На підставі викладеного, виникає питання, в чому полягає протиправність прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень, якщо інспектор при винесенні спірної постанови керується статтями 3-5 Законом України «Про міліцію» , відповідно до яких «діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості».
Окрім того, прошу суд врахувати в даному випадку, що інспектор Державтоінспекції керуючись Законом України «Про міліцію» ст.ст. 3-5, 10 п.5 відповідно до якої міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: припиняти адміністративні правопорушення та здійснювати провадження у справах по них; Законом України «Про дорожній рух»; «Правилами дорожнього руху України», положенням про управління Державтоінспекції УМВС України у Вінницькій області п.п.10.5, 10.6, 10.7, 10.9, 10.11, 10.10, 10.13, 10.14; Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не підписаний свідками, до протоколу не долучено схему правопорушення.
Відповідно до ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
В справах по КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані про те, що ОСОБА_1 було роз”яснено його права та обов”язки не повідомлено про час і місце розгляду справи.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а постанова скасуванню, провадження по адміністративній справі закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 256, 280 КУпАП, ст.ст.11, 69, 71, 86, 112, 158, 162, 163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати незаконними рішення ЗКВ роти ДПС ВДАІ м. Вінниці молотшого лейтенанта міліції Лугового Дмитра Анатолійовича про складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ № 018957 від 21.08.2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, постанови серії АВ № 013875 від 21.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та скасувати незаконну постанову серії АВ № 013875 від 21.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: