o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2009 р. справа № 11/186/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю :
представника позивача –Жиленко Л. Н., дов . № 892 від 17.06.09 р., Голуб А.В.
представника відповідача –Стадніченко О.С., дов № 28 від 30.03.09 р., Костюк І.В., дов. № 32 від 17.06..09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 року
у справі №11/186/08-АП
за позовом відкритого акціонерного товариства Запорізький Втормет, м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В с т а н о в и л а :
У березні 2008 року відкрите акціонерне товариство Запорізький Вторметзвернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03.03.2008 р. №529/10/23-1.
В процесі розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 р. №0000172301/0 частково –в частині нарахування 412709,00 грн. податкового зобов’язання та 206354,50 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 року ( головуючий суддя Гончаренко С.А., судді –Серкіз В.Г., Владимиренко І.В.) задоволено позов відкритого акціонерного товариства Запорізький Втормет.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03.03.2008 р. №0000172301/0 в частині нарахування 412709,00 грн. податкового зобов’язання з ПДВ та 206354,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішення суду обґрунтовано тим, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підтверджуються зібраними в справі доказами. Суд першої інстанції вказав, що відповідачем помилково застосована нульова ставка по податку на додану вартість при експорті металобрухту. Суд зазначив, що при проведенні перевірки, та складанні акту, відповідачем застосовано законодавство, яке не регулює спірні правовідносини, оскільки слід було застосовувати норми Закону України Про податок на додану вартість в редакції, що діяла протягом 2007 року ( за період, що перевірявся відповідачем на у якому була здійснена господарська операція).
Не погодившись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. Апеляційна скарга обгрунтована порушенням позивачем п. 6.2.ст. 6 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 року , де не передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцій з поставки металобрухту, на які розповсюджується пільговий режим оподаткування цим податком. Скаржник вважає, що в порушення зазначеної норми, позивач не мав права на реалізацію металобрухту з застосуванням нульової ставки по операціях з поставки металобрухту, так як відповідно до п.11.44 Закону України № 168 до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. З урахуванням вказаних порушень відповідач вважає що підприємство завищило податковий кредит на суму 412 709 грн., оскільки судом не вірно враховано норми Закону № 168, на які посилається і відповідач, рішення суду є неправомірним .
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів у складі головуючої - Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Коршуна А.О., призначена відповідно до розпорядження голови суду, яке долученого до справи, встановила наступне.
Як зазначено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена виїзна перевірка ВАТ Запорізький Втормет з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 року . Результатом перевірки став акт виїзної планової перевірки від 25.02.08 №21/23-2/00193097, яким встановлено порушення податкового законодавства, за яке визначено податкові зобов'язання в сумі 412709,00грн. і 206354,50грн. штрафних санкцій, з яким позивач не погодився.
Перевіркою встановлено, що станом на 06.02.2007р. згідно бухгалтерського рахунку 261 готова продукціяна підприємстві рахується металобрухт у кількості 5476,18т на суму 4726960,57грн. без урахування ПДВ, ПДВ згідно бухгалтерського рахунку 644 податковий кредит складає 945392,11 грн. (середня ціна металобрухту складає 863,20грн).
На підставі встановлених порушень, зафіксованих вищезазначеним актом, прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.08 №0000172301/0 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, яким визначено ВАТ Запорізький Вторметсуму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 732414грн., в тому числі за основним платежем - 488276грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -244138грн.
Відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007р. №27 в зв'язку із змінами оподаткування операцій з металобрухтом залишки брухту станом на 06.02.2007р. складувати окремо та зберігати на складах до відвантаження на експорт. Копія наказу додається.
Відповідно до п. 11.44 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами внесеними Законом № 398 ) тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України (зміни внесені Законом України Про внесення змін до деяких актів України з питань оподаткуваннявід 30.11.2006 р. N 398-У). Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №104, яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007р.).
Таким чином, пільговий режим оподаткування застосовується починаючі з 06.02.2007 р.
Тобто, після 06.02.2007 р. реалізація брухту чорних металів згідно з Переліком, затвердженим Постановою КМУ №104 від 30.01.07р. звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
Операції з поставки металобрухту, які здійснює ВАТ Запорізький Вторметпідпадають під перелік, затверджений Постановою КМУ №104 від 30.01.2007.
Одночасно, відповідно до п. 11.44 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) не передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцій з поставки металобрухту.
Таким чином, в порушення п. 6.2 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) п. 6.2 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ВАТ "Запорізький Втормет" не мало права реалізовувати металобрухт з застосуванням нульової ставки по операціях з поставки металобрухту, так як відповідно до п. 11.44 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.
Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування.
Згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлено що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Собівартість реалізованого металобрухту за межі митної території Україні*: (ВМД №112000003/7/005192 від 05.07.2007р) згідно бухгалтерського облік складає 2063543,00грн (Д 90 К 261), податок на додану вартість при придбанні металобрухту склав 20 відсотків та становить 412708,66грн. Розрахунок проведено згідно листа підприємства №198 від 30.01.2008р.
Але відповідно до п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України Пре податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) при реалізації цього товару підприємством в податкових деклараціях з ПДВ з лютого 2007р. по вересень 2007р. не відкоригований податковий кредит на суму придбаного податку на додану вартість у розмір 412708,66грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями і податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, я для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Таким чином, податковим органом згідно висновків акту перевірки здійснено висновок про те, що в порушення ст. 4, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, ст. 11.44 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) підприємством завищено податковий кредит на суму 412709 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов, зазначив, що в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно застосовано нульова ставка по податку на додану вартість при експорті металобрухту і у зв'язку з яким підприємством завищено податковий кредит по ПДВ на суму 412 709,00 грн. Між тим, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України Про податок на додану вартість(далі –Закон) в редакції, яка була чинною протягом 2007 року (за період, що перевірявся відповідачем та у якому була здійснена господарська операція по експорту).
Так, зазначено, що відповідачем зазначено про порушення позивачем ст.4, п.6.2. ст.6, п.п.7.4.2. та 7.4.3. п.7.4. ст.7 та п.11.4. ст.11 Закону. Даний висновок не відповідає наявним в справі документам та вимогам законодавства та спростовується наступним.
Відповідно до п. 11.44 ст.11 Закону, тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 104, яка набула чинності 06.02.2007.
Відповідно до п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Згідно матеріалів справи, на виконання цього пункту позивачем окремо ведеться облік операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та які не є об'єктами оподаткування. Крім того, з моменту внесення змін до Закону, які стосуються звільнення від оподаткування операцій з металобрухтом, залишки брухту станом на 06.02.2007 складуються та зберігаються окремо на складах до відвантаження на експорт відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007 №27. Таким чином, дана норма закону дотримана позивачем в повному обсязі.
Пунктом 6.2. ст.6 Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Цей пункт Закону стосується всього переліку експортованої продукції, за винятком товарів та послуг, передбачених п. 6.3. Закону. Пункт 6.3. ст.6 Закону передбачає, що нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування згідно з пунктом 5.1 (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7) та пунктом 5.2 статті 5 цього Закону. Посилання на пункт 11.44 Закону відсутнє, тому позивачем не порушений п.6.2. і п.6.3. Закону Таким чином, позивачем правомірно застосовано нульову ставку ПДВ до операції з експорту металобрухту (придбаного та нереалізованого станом на 06.02.2006), який було реалізовано за межі митної території України згідно контракту № 3Р/6 від 28.08.2006, укладеному з компанією "Euro Steel Holdings AG", у кількості 2390,613 тонн на загальну суму 3 802 867,66 грн. згідно ВМД № 112000003/7/005192 від 05.07.2007.
Згідно із п.п.7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Тобто, законом чітко та однозначно встановлено, що не включаються до складу податкового кредиту суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням товарів, які звільнені від оподаткування тільки згідно зі статтею 3 і 5 цього закону. Отже, оскільки дана норма не містить посилання на п. 11.44, позивачем не порушений п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону.
Собівартість реалізованого металобрухту за межі митної території України згідно бухгалтерського обліку складає 2 063 543,00 грн., податок на додану вартість при придбанні металобрухту складав 20% та становить 412 708,66 грн.
В акті перевірки зазначено, що „відповідно до п.п.7.4.2 та п.п.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" при реалізації цього товару підприємством в податкових деклараціях з ПДВ з лютого 2007 р. по вересень 2007 р. не відкоригований податковий кредит на суму придбаного податку на додану вартість у розмірі 412 708,66 грн.".
Однак, ні п.п.7.4.2., ні п.п.7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону не передбачено обов'язку позивача здійснювати коригування податкового кредиту по операціях з експорту металобрухту, який був придбаний до звільнення операцій по поставці брухту від оподаткування.
Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Підпункт 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону не містить посилання на п. 11.44 ст.11 Закону, отже обмежень щодо ціни продажу металобрухту законом не встановлено.
З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено висновок, що вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджуються зібраними в справі доказами і підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі колегія суддів зазначає, що Лист ДПАУ від 12.02.08р. №2604/7/16-1517 не може бути прийнятий в якості належного доказу на підтвердження правової позиції відповідача, оскільки даний лист не має статус підзаконного акту, і повинен відповідати нормам законодавства.
Стосовно доводів відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано п.6.2. ст.6 Закону України Про податок на додану вартість, то даний висновок спростовується текстом оскаржуваної постанови /а.с 113/.
Щодо інших доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі слід зазначити, що зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається. В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 року у справі №11/186/08-АП залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 року у справі №11/186/08-АП –без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 22.07.2009 року
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Судді: І.Ю. Добродняк
А.О. Коршун