щ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" травня 2009 р. справа № 2а-2018/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевська Н.А.
суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
за участю представників сторін:
позивача : не з’явився;
відповідача: Прошакова М.В. дов.№21633/9/10-045 від 11.09.08р., Доценко С.І. дов. №3236/9/10-032 від 09.02.09р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року
у справі №2а-2018/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю П’ятий елемент
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-2018/08 (суддя –Шлай А.В.) задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю П’ятий елементпро скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11.03.2008р. №0000382302/1.
Постанова суду мотивована тим, що рішення відповідача є частково неправомірним.
В частині позову щодо здійснення висновку про те, що заниження валового доходу на розмір не нарахованих відсотків по отриманій поворотній фінансовій допомозі, судом вказано, що отримані та не повернуті на кінець податкового періоду грошові кошти, є поворотною фінансовою допомогою, на суму якої мали бути нараховані умовні проценти та включені до складу валового доходу відповідного податкового періоду, документи, надані позивачем у судове засідання на підтвердження неможливості виконання умов зазначених вище договорів, не містять доказів невідповідності якості запропонованої сільськогосподарської продукції, що стало наслідком відмови від її прийняття та повернення передплати. Таким чином судом вказано, що оскаржене рішення відповідача в цій частині є правомірним.
В частині позову щодо віднесення позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат витрат, пов’язаних з виплатою відсотків за борговими зобов’язаннями, судом визначено, що позивач використовував кредитні кошти при здійсненні господарської діяльності, тому оскаржене рішення в цій частині не є правомірним.
З огляду на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків, які є частково неправомірними, судом зазначено, що порушення позивачем пп.4.1.1 та 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствне може визнати недійсним рішення податкового органу в частині, оскільки на вимогу суду, відповідач не надав даних щодо сум нарахованих оскарженим рішенням щодо кожного порушення. За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-2018/08 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом вказано доводи, які не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Так, судом не враховано того, що господарська діяльність передбачає отримання доходу, таким чином до валових витрат відносяться тільки ті витрати, які призвели або призведуть до отримання доходу, та того, що отримані грошові кошти є поворотною фінансовою допомогою, на суму якої мали бути нараховані умовні проценти та включені до складу валового доходу відповідного періоду.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з’явились представники позивача. Судові повістки направлені на адресу зазначену позивачем , інших відомостей про зміну адреси в справу не надано, суд вважає при викладених обставинах можливим розгляд зазначеної справи .
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю П’ятий елемент 2005з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.05.2005 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт № 242/232/33564348 від 31.01.2008 року.
Згідно висновків, викладених в акті перевірки, позивачем за вказаний період допущені порушення п.п. 4.11, п.4.1. ст. 4; п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5; п.5.1 ст. 5, п.5.9 ст. 5 та п.6.1 ст. 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствв результаті чого зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму 2117694 грн. та донараховано податок на прибуток на загальну суму 9063,75 грн. Рішенням Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11.03.2008 року за № 0000382302/1 позивачу донараховано податок на прибуток на суму 9063,75 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 2358,9 грн.
На виконання умов договорів від 08.12.2005 року № 6 та від 07.03.2007 року № 21 СХ ТОВ Петрово+перераховано позивачу передплату 09.12.2005 року на суму 966 000 грн. та 13.03.2007 року на суму 3 400 000 грн. У зв’язку з обставинами, що призвели до неможливості поставок, між сторонами укладені додаткові угоди за умовами яких здійснено повернення передплат 18.01.2006 року на суму 966 000 грн. та 28.08.2007 року на суму 1 400 000 грн. Згідно твердження представника відповідача, грошові кошти отримано на виконання зазначених договорів за сільськогосподарську продукцію, однак при їх перерахуванні не визначено, яка саме продукція, у якій кількості та номенклатурі має бути реалізована. На думку відповідача, позивач заздалегідь визначився з тим, що ці кошти будуть повернуті.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввстановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській ) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України Про списання вартості несплачених обсягів природного газу. Безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Суд погоджується з висновками відповідача, що отримані та не повернуті на кінець податкового періоду грошові кошти, є поворотною фінансовою допомогою, на суму якої мали бути нараховані умовні проценти та включені до складу валового доходу відповідного податкового періоду. Документи, надані позивачем у судове засідання на підтвердження неможливості виконання умов зазначених вище договорів, не містять доказів невідповідності якості запропонованого сільськогосподарської продукції, що стало наслідком відмови від її прийняття та повернення передплати. Таким чином, на думку суду першої інстанції, оскаржене рішення відповідача в цій частині є правомірним.
Окрім того, матеріалами перевірки виявлено, що позивач у перевіряємому періоді відносив до складу валових витрат витрати, пов’язані з виплатою відсотків за борговими зобов’язаннями, а саме, за кредитами, наданими ВАТ КБ Причорномор'я. На думку податкового органу, позивач, маючи первинні документи, що підтверджують витрати, які перевищили суму отриманого доходу, не надало документів, які б свідчили, що це перевищення призвело для збільшення власного капіталу, що є обов’язковою вимогою для віднесення витрат до валових. Дане призвело до безпідставного завищення підприємством валових витрат на загальну суму 2 726 215 грн.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, до відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствдо складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснено у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку. Невід’ємною ознакою наявності підстав для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами, до складу валових витрат є використання., кредитних коштів для здійснення господарської діяльності. Частиною 1 статті 3 ГК України господарську діяльність визначено як діяльність суб’єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку, є підприємницькою. Господарська діяльність може здійснюватись без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність). Згідно з п. 1.32 ст.1 Закону Про оподаткування прибутку підприємствгосподарська діяльність - це будь яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній, нематеріальний формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації та діяльності є регулярною, постійною та істотною. Аналіз наведених положень дозволяє виділити обов’язкові ознаки господарської діяльності, а саме: її проводять суб’єкти господарювання; ця діяльність здійснюється у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Суд зазначив, що позивач використовував кредитні кошти при здійсненні господарської діяльності, тому оскаржене рішення в цій частині не є правомірним.
Як зазначено в постанові, при розгляді справи по суті, судом встановлена невідповідність частини оскарженого рішення суб’єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства. Наслідком такої невідповідності є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. В даному випадку суд, погодившись з висновками відповідача щодо порушення позивачем пп.4.1.1 та 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствне визнав недійсним рішення податкового органу в частині, оскільки як свідчать матеріали справи, відповідачем не надано даних щодо сум нарахованих оскарженим рішенням щодо кожного порушення, в зв’язку з чим задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствдо складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввизначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Поняття доходу визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.1999 року № 87 та зареєстрованим в Мін'юсті України 21.06.1999 року за №391/3684: доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Таким чином, до валових витрат можливо віднести тільки ті витрати, які призвели або призведуть до отримання доходу, тобто до зростання власного капіталу. Збільшення власного капіталу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових, згідно з вимогами чинного законодавства.
Підприємством позивача не отримана компенсація витрат, пов'язана з витратами відсотків за кредитами. На суму цих витрат підприємство отримало збитки і зменшення власного капіталу. Згідно бухгалтерського і податкового обліку діяльність підприємства на протязі перевіряємого періоду є збитковою, про що свідчать дані фінансової та податкової звітності.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ П'ятий елемент 2005маючи первинні документи, що підтверджують витрати, які перевищили суму отриманого доходу, не надало документів, які б свідчили, що це перевищення призвело, або в майбутньому призведе до збільшення власного капіталу.
Разом з цим, суд погоджується з висновками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про порушення позивачем при виконанні умов договорів з ТОВ Петрово+пп. 4.1.1 та 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями), в якому встановлено:
Валовий доход включає:
Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ: "Бухгалтерський облік базується на принципі превалювання сутності над формою —операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форм и.
Тому по суті підприємство отримало поворотну фінансову допомогу, а не передплату за сільськогосподарську продукцію.
Підпунктами 1.22.1 визначено, що Безповоротна фінансова допомога - це: сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Таким чином, отримані ТОВ П'ятий елемент - 2005грошові кошти, є поворотною фінансовою допомогою, на суму якої мали бути нараховані умовні проценти та включені до складу валового доходу відповідного періоду, розрахунок яких надано відповідачем. Відповідно - підприємством в порушення пп. 4.1.1 та 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств№ 283/97-ВР від 22.05.1997р. занижено валовий доход на розмір не нарахованих відсотків по отриманій поворотній фінансовій допомозі.
Як свідчать матеріали справи (а.с. 101), листом №228/10-038 від 17.09.08р. відповідачем надано до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій по видам встановлених порушень, тому колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на ненадання відповідачем даних щодо сум нарахованих оскарженим рішенням щодо кожного порушення недоречним, та таким, що спростовується матеріалами справи.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ( а не Красногвардійського , як зазначено в резолютивній частині оскаржуваної постанови) є обґрунтованими, з огляду на що колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-2018/08, та в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-2018/08 - задовольнити
Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року у справі №2а-2018/08 .
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 13.07.2009 року.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.В. Мірошниченко