Справа № 2а-6880

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009  року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючий судді  Цалко А.А.., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду  м. Ялта адміністративну   справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась  до суду  з адміністративним  позовом до Управління  Пенсійного  фонду  України  в м. Ялта АРК  щодо   зобов’язання    останнього   нарахувати  та  виплатити,  як дитині  війни недоплачену   щомісячну  соціальну допомогу  за  2007 – 2008 роки в розмірі  3 180  гривень  60 копійок, а також зобов’язати відповідача  нарахувати  щомісячну  соціальну  допомогу  у  розмірі  30 %  мінімальної пенсії  за віком  та забезпечити  її  виплату  з січня  2009 року; поновити  пропущений  строк   звернення  до суду  за  захистом  своїх  прав,  свобод. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачені  відповідачем  з 2007 по 2008 рік.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, згідно яких оскільки позивач отримує  надбавку як «учасник війни », то сплачувати щомісячну соціальну допомогу як дитина війни він не має права. Закон передбачає сплату лише однієї надбавки за вибором позивача.

Суд розглядає справу   в порядку письмового провадження  на основі наявних  у суду  матеріалів, відповідно до  ч.3 ст122 КАС  України.

 Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню за наступних підстав.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.1 цього Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй  було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 вказаної статті ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб,
які  втратили  працездатність . Як встановлено судом, позивачу  виплачувалась надбавка, як особі, яка є членом сім ’ ї померлих інвалідів війни. ОСОБА_1 із заявою про нарахування їй щомісячної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» до відповідача не зверталась. Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни  є необґрунтованими, оскільки нею був обраний інший вид підвищення до пенсії, якій їй нараховувався та виплачувався. Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з’ясувавши усі обставини, справи, суд вважає, що позов  не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9,70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 6  Закону України «Про соціальних захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим  про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського  Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України .

СУДДЯ: