Справа № 2 а –267/2009 рік
ПОСТАНОВИ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області
в складі :
головуючого судді Бондарчука Г.Д.
при секретарі Ференц І.З.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому вказала, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалася, а у 2008 році виплачувалася в неповному обсязі.
Верховна Рада України Законом України “Про державний бюджет на 2005 рік” ст. 77 та ст. 110, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ст. 71 п. 12 призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” п. 12 ст. 71, за яким призупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вказала, що про порушення свого права дізналася в січні 2009 року лише після висвітлення вищевказаних подій через засоби масової інформації у зв'язку прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року, яке було опубліковано в “Віснику Конституційного Суду України» № 4 від 07.11.2007 року.
Позивач просить постановити рішення, яким поновити пропущений строк на звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача невиплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 703,87 грн., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року – 1072,85 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.
Представник управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є їх письмова заява про розгляд справи за їх відсутності, позов не визнали і просили в задоволенні позову відмовити.
Згідно письмових заперечень, наданих відповідачем, з 01.01.2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Вказали на те, що відповідно до ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону від 28.12.2007 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Також зазначили, що в Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідно підвищенням особам, які мають статус дітей війни. Термін, який визначений в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначаються тільки за цим Законом і не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Також Закон “Про соціальний захист дітей війни” не передбачив та не визначив органу, який повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок яких коштів і джерел.
Вважають, що у зобов'язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” Пенсійний фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі є неналежним відповідачем, оскільки згідно ст. 7 Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником коштів є Державне казначейство України. Бюджет же Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Також вказали, що оскільки на момент звернення позивача до управління механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” був відсутній, тому відповідно до ст. 19 Конституції України законних підстав для нарахування та виплат підвищення позивачу до 01.01.2008 року не було.
З 01.01.2008 року набув чинності Закон “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно якого встановлений розмір підвищення на рівні 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.
З моменту скасування відповідних положень рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530.
На підставі вказаної Постанови позивачу було зроблено перерахунок пенсії.
Крім того, вказували на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_2. перебуває на обліку в УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області і їй призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується її посвідченням (а.с. 8).
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набув чинності з 01 січня 2006 року, позивач по справі є дитиною війни, що також підтверджується відміткою в її посвідченні і має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Доводи представника відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено також на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V.
Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Конституційного Суду України ухвалено 09.07.2007 року, а позивач звернувся до суду за захистом свого порушено права 18.08.2009 року.
Таким чином, позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування йому надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 18.08.2008 рік. При цьому позивач заявив клопотання про поновлення йому пропущеного строку для звернення до суду, оскільки про факт порушення свого права дізнався на початку 2009 року з засобів масової інформації, де почали обговорювати вказане питання. Представник позивача пояснила, що раніше дізнатися про порушення свого права позивач не могла, вважала, що управління Пенсійного фонду в Криворізького районі вірно нараховує їй надбавки до пенсії, підстав сумніватися в діях працівників державного органу щодо нарахування надбавок позивач не мала.
Суд, оцінюючи пояснення представника позивача, враховуючи письмові заперечення відповідача проти поновлення пропущеного строку, приходить до висновку, що позивачу необхідно поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом його порушених прав.
Оскільки рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ухвалено 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.
У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, то враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2007 року по 30.09.2007 рік становить 406 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 рік — 411 грн., а також приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.
Надбавка до пенсії позивача за 23 дні з 09.07.2007 року по 31.07.2007 рік при розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить: ((406 грн. х 30%) х 23 дні)/ 31 день = 90,37 грн.
Надбавка позивача до пенсії за серпень — вересень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить: (406 грн. х 30 %) + (406 грн. х 30 %) = 121,80 грн. + 121,80 грн. = 243,60 грн.
Надбавка позивача до пенсії за жовтень — грудень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 411 грн. становить: (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) = 123,30 грн. + 123,30 грн. + 123,30 грн. = 369,90 грн.
Загальний розмір надбавки за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить: 90,37 грн. + 234,60 грн. + 369,90 грн. = 703,87 грн.
Оскільки за вказаний період відповідач жодної надбавки до пенсії позивача не сплачував, тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та сплатити вказану суму на користь позивача.
Законом України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Вказані зміни набули чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 02.05.2008 року зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Оскільки рішення Конституційного Суду України, яким визнані такими, що є неконституційними зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI ухвалено 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.
У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Посилання представника відповідача на те, що, хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 Також Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині зміни редакції ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаний неконституційним разом з тим, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня — 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня — 49,80 грн. суд вважає необґрунтованими і не може прийняти до уваги з наступних підстав.
Юридична сила нормативно-правового акту — це внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.
В системі ієрархії нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Конституція України, законами є закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом, а підзаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні надбавки до пенсії повинен був керуватися нормами закону, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу у порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року
Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, враховуючи положення Закону України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2008 року по 30.06.2008 рік становить 481 грн., та приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.
Надбавка до пенсії позивача за 10 днів з 22.05.2008 року по 31.05.2008 рік при розмірі прожиткового мінімуму 481 грн. становить: ((481 грн. х 30%) х 10 дні)/ 31 день = 46,55 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 15,52 грн.
Різниця, яка підлягає стягненню: 46,55 грн. - 15,52 грн. = 31,03 грн.
Надбавка позивача до пенсії за червень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 481 грн. становить: 481 грн. х 30 % = 144,30 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 48,10 грн.
Різниця, яка підлягає стягненню: 144,30грн. - 48,10 грн. = 96,20 грн.
Надбавка позивача до пенсії за липень - вересень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 482 грн. становить: 482 грн. х 30 % х 3 = 433,80 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 144,60 грн. (48,20 грн. х 3)
Різниця, яка підлягає стягненню: 433,80 грн. – 144,60 грн. = 289,20 грн.
Надбавка позивача до пенсії за жовтень – грудень 2008 року при розмірі прожиткового мінімуму 498 грн. становить: 498 грн. х 30 % х 3 = 448,20 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %, що становить 149,40 грн. (49,80 грн. х 3)
Різниця, яка підлягає стягненню: 448,20 грн. – 149,40 грн. = 298,80 грн.
Загальний розмір надбавки з урахуванням сплаченої надбавки відповідачем за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно становить: 31,03 грн. + 96,20 грн. + 289,20 грн. + 298,80 грн. = 715,23 грн., тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити нарахування та сплатити вказану суму на користь позивача.
На підставі викладеного, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за № 2195 — IV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” за № 3235-IV від 20.12.2005 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI, Рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року та керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 18, 69, 70, 158-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги — задовольнити частково.
Строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, пропущений ОСОБА_2 — поновити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо ненарахування ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року — протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 703 (сімсот три) гривні 87 коп. , та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 23 коп.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_2 — відмовити.
Постанова може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя