Справа № 2 а –218/2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області
в складі :
головуючого судді Бондарчука Г.Д.
при секретарі Ференц І.З.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представник позивача: ОСОБА_2
представника відповідача та 3-ї особи: Коломієць А.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання неправомірними дій військового комісаріату у відмові про нарахування пенсії та про призначення пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який в подальшому уточнив та вказав, що проходив службу в рядах збройних сил, де прослужив з 28.10.1978 року 17 років 1 день.
Після звільнення зі служби в запас згідно наказу № а 61/пм від 15.08.1994 року працював на загальних підставах у народному господарстві: з 27.03.1995 року по 15.02.1998 рік у НП „ОЛПІ”, з 08.12.1998 року по 01.07.2000 рік в КСП „Інгулецьке”, з 03.07.2000 року по 01.03.2001 рік у ТОВ „Інгулецьке”, з 25.06.2001 року по 21.03.2002 рік у Криворізькому РЦЗ, з 04.04.2002 року по 07.11.2003 рік у ЖКП № 2, з 15.11.2003 року по 03.01.2006 рік у Придніпровській паливно-енергетичній компанії. Термін виконання різного роду робіт після звільнення зі збройних сил складає 14 років 10 місяців 4 дня.
Відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” має право на пенсію як військовослужбовець, що раніше звільнений зі служби, маючи загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.
У травні 2005 році, він звернувся за призначенням пенсії в райвійськкомат. Проте його документи не були прийняті. Повторно він звернувся до районного військового комісаріату з проханням про призначення пенсії за вислугу років у січні 2006 року, проте йому знову було відмовлено. В 2007 році його документи з його особистою справою були відправлені до обласного військового комісаріату для призначення пенсії, одна в подальшому документи були повернуті з роз’ясненням, що право на призначення йому пенсії у нього не має.
Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано відмовляє йому в нарахуванні пенсії. Він норми закону дотримав: досяг віку 45 років, має загальний трудовий стаж більше 25 років, з них більше ніж 12,6 років служби в армії.
З 29.04.2006 року (дати набрання чинності) Закону України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військових службовців” від 04.04.2006 року внесені зміни до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”. З цієї дати пенсія військового службовця призначається за ст. 12 п. „б” у випадках досягнення на день звільнення зі служби 45 років, наявності страхового стажу 25 років і більше, 12 календарних років і 6 місяців військової служби. Вказані зімни погіршують його право на призначення пенсії.
Проте на момент звернення за призначенням пенсії до військового комісаріату діяли норми, що давали йому право на пенсію. Його вини в тому, що пенсія не була призначена не має. Тому, позивач вважає, що у його випадку має бути призначена пенсія відповідно до норм закону, що діяли на день його звернення про призначення пенсії.
Ст. 99 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України за № 1522 від 02.11.2006 року „про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян”, на даний час призначати пенсію йому вправі Пенсійний фонд України, а не військовий комісаріат.
Пропущений строк на звернення до суду за захистом свого права позивач обґрунтовує тим, що в перше він звернувся за нарахуванням йому пенсії ще в травні 2005 року, потворно в 2006 році, при цьому йому двічі було відмовлено, після чого він у вересні 2006 році звернувся до суду, де по його справі приймалися різні рішення. Вважає причиною пропуску строку поважною і просив суд поновити йому строк на звернення до суду для захисту свого порушеного права.
Позивач просить постановити рішення, яким визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату у відмові в нарахуванні йому пільгової пенсії за вислугу років та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України призначити йому пенсію на пільгових умовах за вислугу років з 01 травня 2005 року згідно діючого на момент звернення за призначенням пенсії.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Коломієць А.М. позов не визнала і пояснила, що позивач звернувся до криворізького районного військового комісаріату з питання призначення йому пенсії, як працівнику органу внутрішніх справ, у зв’язку із внесення змін до п „б” ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб”, згідно якого умовами призначення пенсії за вислугу років є : досягнення на день звільнення з і служби 45-річного віку, наявність на день звільнення страхового стажу 25 років і більше, 12 календарних років і 6 місяців військової служби або служби в органах внутрішніх справ, позивач ж на момент звільнення з військової служби 15.08.1994 року не досяг 45-річного віку та не мав необхідного 25-річного загального стажу роботи, тому законних підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років не має.
Представник Дніпропетровського обласного військового комісаріату в судове засідання не з’явився, згідно письмових пояснень, що знаходяться в матеріалах справи, просили справу розглядати за їх відсутності, вказали, що з 01.01.2007 року у них не має повноважень по призначенню, перерахунку та виплаті пенсій військовослужбовцям. Дані повноваження належать Пенсійному фонду України. Підтвердили, що позивачі дійсно проходив військову службу в рядах Збройних Сил з 28.10.1978 року по 15.08.1994 рік і прослужив 16 років і 1 день. Загальний трудовий стаж становить більше 25 років, з яких більше ніж 12,6 років служби в армії, а з 14.03.2005 року він досяг 45-річного віку.
В травні 2005 року, досягнувши 45-річного віку, позивач звернувся за призначенням пенсії в районний військовий комісаріат, але в задоволені його прохання було відмовлено. В 2006 році Дніпропетровський обласний військовий комісаріат також письмово відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії, оскільки на момент розгляду звернення вже набрала чинності нова редакція ст. 12 Закону, яка передбачає, що пенсія військовослужбовцям призначається у випадку досягнення на день звільнення 45-річного віку, наявності трудового стажу 25 років і більше, 12 років і 6 місяців військової служби. Проте моментом звернення за призначенням пенсії є 2005 року, коли діяли норми Закону, що давали позивачу право на пенсію. Внесення змін до Закону протирічить ст. 58 Конституції України. Вважають, що позивач не пропустив строк на звернення до суду, оскільки він звернувся до суду 08.02.2007 року.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач просить поновити йому строк на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, обґрунтовуючи поважність причини пропуску тим, що вперше він звернувся за нарахуванням йому пенсії до районного військового комісаріату ще в травні 2005 року, потворно в 2006 році, при цьому йому двічі було відмовлено, після чого він 08.02.2007 року звернувся до суду.
Суд визнає причини пропуску строку поважними, а тому вважає за необхідне поновити позивачу строк на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Як вбачається із ксерокопії трудової книжки та військового квитка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.10.1978 року по 26.03.1995 рік проходив службу в Збройних силах (а.с. 35-38).
В подальшому, після звільнення зі Збройних сили, позивач працював на загальних підставах у народному господарстві: з 27.03.1995 року по 15.02.1998 рік у ПП „ОЛПІ”, з 08.12.1998 року по 01.07.2000 рік в КСП „Інгулецьке”, з 03.07.2000 року по 01.03.2001 рік у ТОВ „Інгулецьке”, з 25.06.2001 року по 21.03.2002 рік перебував на обліку у Криворізькому РЦЗ, з 04.04.2002 року по 07.11.2003 рік у ЖКП № 2, з 15.11.2003 року по 03.01.2006 рік у Придніпровській паливно-енергетичній компанії (а.с. 37-38).
Відповідно до п. „б” ч. 1 ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” за № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в редакції Закону, що діяла на 25.03.2005 року у зв’язку із змінами, внесеними Законом України за № 51-ІV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з 06.08.2002 року особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
Позивач по справі 45-річного віку досяг 14.03.2005 року, і на той момент мав 31 рік 10 місяців 5 днів загального трудового стажу, з яких 16 років 1 день служби в Збройних силах, що давало йому право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. „б” ч. 1 ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” за № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в редакції Закону, що діяла на 25.03.2005 року у зв’язку із змінами, внесеними Законом України за № 51-ІV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з 06.08.2002 року.
Згідно письмової відповідь Криворізького районного військового комісаріату від 24.05.2005 року ОСОБА_1 було відмовлено в порушенні клопотання про призначення йому пенсії МО України (а.с. 30), 16.01.2006 року Криворізьким районним військовим комісаріатом позивачу повторно було відмовлено в праві на пенсійне забезпечення Міністерства оборони України (а.с. 29).
Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців” за № 3591-ІV від 04.04.2006 року, який набув чинності з 29.04.2006 року були внесені зміни до п. „б” ч. 1 ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” за № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, вказавши, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Вказані зміни позбавили позивача права на одержання пенсії за вислугу років.
У зв’язку з внесенням змін до законодавства Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом 11.05.2006 року було прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу, який на день звільнення з військової служби не досяг 45-річного віку, пенсії по лінії Міністерства оборони України за вислугу років з урахуванням страхового стажу (а.с. 28).
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Приймаючи до уваги положення Конституції, враховуючи, що у позивача право на отримання пенсії по лінії Міністерства оборони України виникло ще 14.03.2005 року відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” за № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в редакції Закону, що діяла на 25.03.2005 року у зв’язку із змінами, внесеними Законом України за № 51-ІV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з 06.08.2002 року, яке не було реалізоване не з його вини, а у зв’язку з відмовою Криворізького районного військового комісаріату, подальше внесення змін до законодавства, що позбавило позивача права на отримання пенсії і як наслідок відмову Дніпропетровського обласного військового комісаріату про призначення пенсії по лінії Міністерства оборони України від 11.05.2006 року, суд розцінює як грубе порушення прав позивача на отримання пенсії з боку Дніпропетровського обласного військового комісаріату, який незаконно відмовив позивачу у призначення йому пенсії з його першого звернення в травні 2005 році до 29.04.2006 року, коли набули чинності зміни, внесені до п. „б” ч. 1 ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб” за № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
У зв’язку з цим, суд вважає за необхідне визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови в нарахуванні позивачу пенсії за вислугу років протиправними.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” за № 1522 від 02.11.2006 року та згідно ч. 1 ст. 99 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” за № 489-V від 19.12.2006 року військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.
У зв’язку з тим, що на момент розгляду справи Дніпропетровський обласний військовий комісаріат не уповноважений призначати пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", дані повноваження належать Пенсійному фонду України, який реалізує свої повноваження, в даному випадку, через Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсії на пільгових умовах за вислугу років згідно законодавства України, що діяло на час звернення його за призначенням такої пенсії.
На підставі викладеного, ст. 58 Конституції України, ст. 99 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року за № 1522 „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” та керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 18, 69, 70, 158-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про поновлення строку на звернення до суду, визнання неправомірними дій військового комісаріату у відмові про нарахування пенсії та про призначення пенсії — задовольнити.
Строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, пропущений ОСОБА_1 — поновити.
Визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату у відмові в нарахуванні ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років — протиправними.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за вислугу років з 01 травня 2005 року згідно законодавства діючого на момент звернення за призначенням пенсії.
Постанова може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: