Копія
Справа № 2-а-71/08/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Кундиловської М.М.,
Мороза В.В.,
Сапожнік Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів в якому просить стягнути з державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 70769 грн., в тому числі заявленої по деклараціях за лютий 2007 року в сумі 2926 грн., за березень 2007 року в сумі 13602 грн., за квітень 2007 року в сумі 8524 грн., за травень 2007 року в сумі 9830 грн., за липень 2007 року в сумі 14546 грн., за серпень 2007 року в сумі 21341 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що в період з лютого по серпень 2007 року крім червня 2007 року, ним були подані податкові декларації з податку на додану вартість, в яких визначалась сума бюджетного відшкодування по зазначеному податку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 120454 грн. Відповідачем було проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками яких відповідачем були складені акти перевірки від 22 травня 2007 року № 3344/17 – 4/НОМЕР_1, від 15 червня 2007 року № 3744/17 – 4/НОМЕР_1, від 11 липня 2007 року № 4090/17 – 4/НОМЕР_1, від 13 серпня 2007 року № 4455/17 – 4/НОМЕР_1, від 24 жовтня 2007 року № 5488/17 – 4/НОМЕР_1, 20 листопада 2007 року № 6094/17 – 4/НОМЕР_1. За результатами висновків актів перевірки відповідачем було підтверджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 93944 грн., та фактично відшкодовано позивачу суму податку на додану вартість в розмірі 47378 грн., а не відшкодовано податку на додану вартість в сумі 70769 грн. В граничні терміни відшкодування податку на додану вартість відповідач зазначений податок позивачу не відшкодував, тому його необхідно стягнути в примусовому порядку з державного бюджету.
Позивач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав в суд заяву про розгляд справи за його відсутності за участі його представника.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що позивачем було правомірно заявлено податок на додану вартість у сумі 120454 грн., до бюджетного відшкодування, залишок невідшкодованої суми становить 70769 грн., яку необхідно стягнути в примусовому порядку з державного бюджету.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що при проведенні перевірок суми бюджетного відшкодування не були підтвердженні в повному розмірі як було заявлено у деклараціях позивача, крім того за наслідками перевірки за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року було прийнято податкове повідомлення – рішення, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 09.01.1997 року за номером запису 2 673 017 0000 003312, як фізична особа - підприємець, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Позивач взятий на податковий облік у відповідача 13.01.1997 року за № 2892, зареєстрований як платник податку на додану вартість 16.01.2006 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 83583338 від 16.01.2006 року.
Відповідачем проведено виїзні позапланові перевірки позивача з питань перевірки достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками яких відповідачем були складені акти перевірки від 22 травня 2007 року № 3344/17 – 4/НОМЕР_1, від 15 червня 2007 року № 3744/17 – 4/НОМЕР_1, від 11 липня 2007 року № 4090/17 – 4/НОМЕР_1, від 13 серпня 2007 року № 4455/17 – 4/НОМЕР_1, від 24 жовтня 2007 року № 5488/17 – 4/НОМЕР_1, 20 листопада 2007 року № 6094/17 – 4/НОМЕР_1. За результатами висновків актів перевірки відповідачем було підтверджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 93944 грн., та фактично відшкодовано позивачу суму податку на додану вартість в розмірі 47378 грн., а не відшкодовано податку на додану вартість в сумі 70769 грн.
Зазначеними актами перевірок частково підтверджені заявлені суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, а частково відмовлено у такому відшкодуванні, у зв’язку з тим, що на момент написання актів перевірки неможливо було підтвердити суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість так як відповідачем не отримано інформаційні довідки по постачальникам позивача.
Крім того відповідачем було проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, якою практично повністю охоплено період відшкодування податку на додану вартість заявленого позивачем, за наслідками якої складено акт перевірки від 18.03.2008 року № 2269/17 – 1/23657012334.
У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. а п. п. 7.2.6, п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 абзац «а», п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого в деклараціях по податку на додану вартість за лютий 2007 року, за березень 2007 року, за квітень 2007 року, за травень 2007 року, за липень 2007 року, за серпень 2007 року грн., в сумі 54066 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення форми «В 1» № 000127704/0/2638 від 31.03.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 54066 грн.
Зазначене податкове повідомлення – рішення було оскаржене позивачем до суду. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2009 року залишено в силі постанову господарського суду Хмельницької області якою податкове повідомлення – рішення форми відповідача «В 1» № 000127704/0/2638 від 31.03.2008 року про зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 54066 грн., скасовано.
Згідно п. п. 1.5, 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, звітний (податковий період) – період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а податковим зобов’язанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому періоді), що визначена згідно з цим Законом.
П. п. 7.8.1, п. 7.8, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.
Відповідно п. п. 4.1.1, 4.1.4, п. 4.1 ст 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті, та зобов’язаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
Згідно п. п. 7.7.4, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Право на бюджетне відшкодування виникає у разі наявності різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
П. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. п. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Аналізуючи дану норму Закону, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна. Маючи від’ємне значення суми за різницею між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду платник податку має право на бюджетне відшкодування суми податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Також визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді є фактична оплата сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.
За звітні періоди, тобто за лютий 2007 року, за березень 2007 року, за квітень 2007 року, за травень 2007 року, за липень 2007 року, за серпень 2007 року грн., року позивач подав податкові декларації по податку на додану вартість, де зазначив суми по податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, згідно із правилами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як встановлено із пояснень сторін, матеріалів перевірки, матеріалів справи позивачем для проведення перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надано відповідачу належно заповнені податкові накладні, та документи бухгалтерського обліку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити та стягнути на користь позивача недоотриману суму відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, заявленої по деклараціях за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2007 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_5 м. Хмельницький 70769 грн., (сімдесят тисяч сімсот шістдесят дев’ять грн.,) відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, заявленої по деклараціях за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2007 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 11.12.2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський