щ

    ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" червня 2009 р.         справа № 9/130

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                 Бишевська Н.А.

    суддів:                 Юхименка О.В.  Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:     Галоян О.Г.

за участю представників сторін:

позивача :         Надєєва О.О. дов. від 10.04.09р.

відповідача:         Пастушенко В.А. дов. №1212-мр від 30.09.08р.

від прокурора:     Киричок О.В. посв.№223

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Прокурора міста Кіровограда

на   постанову  господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р.

у справі  №9/130

за позовом  Приватного підприємства Созидатель-1, м. Кіровоград

до  Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про  спонукання укладення договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р. у справі №9/130 (суддя –Шевчук О.Б.) адміністративний позов Приватного підприємства Созидатель-1до Кіровоградської міської ради про спонукання укладення договору - задоволено.

Постанова суду з посиланням на статті земельного Кодексу України, мотивована наявністю бездіяльності з боку відповідача, що полягає у невинесенні рішення за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, при наявності належним чином розробленого проекту, погодженого відповідними органами, в тому числі –висновком державної експертизи землевпорядної документації.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Прокурором міста Кіровограда подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р. у справі №9/130 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Прокурор вважає, що суд приймаючи оскаржувану постанову вийшов за межі повноважень, оскільки рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на відповідній сесії відповідача не приймалось, таким чином право оренди відповідної ділянки позивачем не набуто.

 Рішенням суду порушено визначений ст.ст.13,41 Конституції України порядок здійснення права власності власником вказаної земельної ділянки.

Суть  апеляційної  скарги у виході судом за межі своїх повноважень, оскільки суд міг зобов’язати розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на найближчий сесії міської ради,     а не   зобов’язати укласти договір .

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 08 грудня 2005 року Кіровоградською міською радою прийнято рішення   № 1590 "Про регулювання земельних відносин", згідно з пунктом 88 якого погоджено місце розташування та надано ПП "Созидатель-1" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років площею 0,006 га (в тому числі по угіддях: 0,006 га землі трьох і більше поверхової житлової забудови) по вул. Комарова біля КРЕПу № 7 під розміщення трансформаторної підстанції за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,006 га ПП "Созидатель-1" в оренду на 10 років під розміщення трансформаторної підстанції на замовлення позивача   розроблено товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Алтей", що отримало ліцензію Державного комітету України по земельних ресурсах на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт серія АА № 777105.

Вищезазначений проект землеустрою погоджено: Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів - висновок № 960 від 15.03.2006 року, Кіровоградсько - Олександрійським відділом екологічного контролю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області - висновок № 290 від 12.04.2006 року, Кіровоградською міською санітарно-епідеміологічною станцією –висновок № 414/03-1 від 17.04.2006 року, управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради –висновок № 1395 від 28.03.2006 року, відділом охорони культурної спадщини, туризму та курортів управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації –погодження № 3-898 від 06.04.2006 року.

Проект землеустрою оцінений позитивно та погоджений висновком державної експертизи землевпорядної документації № 1724 від 02.06.2006 року.

05.06.2006 року позивач звернувся до Кіровоградської міської ради із заявою вих. № 06/44 від 05.06.2006 року (вхідний № 2839 від 05.06.2006 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50,37 кв.м. в оренду строком на 10 років, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Комарова, біля КРЕПу №7, під розміщення трансформаторної підстанції.

Станом на день звернення до суду з відповідним позовом, відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу,  Кіровоградською міською радою не прийнято.  

З урахуванням матеріалів справи, судом першої інстанції з посиланням на норми Земельного Кодексу України, зобов'язано Кіровоградську міську раду укласти з приватним підприємством "Созидатель-1" договір оренди землі - земельної ділянки  площею  50,37 квадратних метри, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Комарова, біля КРЕПу №7 під розміщення трансформаторної підстанції, терміном на 10 років, згідно  проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи від 02.06.2006 року № 1724.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно визначено норми матеріального права (ст.ст. 124 ч. З, 123 ч. 6 Земельного кодексу України), які на момент розгляду справи підлягали застосуванню до спірних правовідносин, пов'язаних з наданням в оренду земельних ділянок, а також норми матеріального права (ст. 123 ч. 9 Земельного кодексу України, ст. 162 ч. 2 КАС України), які передбачають способи захисту прав на оренду земельних ділянок.

Однак, при правильному визначенні норми матеріального права, які підлягали застосуванню при розгляді позовних вимог щодо зобов'язання Кіровоградської міської ради укласти з приватним підприємством Созидатель-1договір оренди земельної ділянки, судом першої інстанції допущено їх невірне застосування.

Так, встановлений ст. 123 п. 6 Земельного кодексу України порядок передачі земельних ділянок в оренду за проектами відведення.  обов'язковою умовою такої передачі передбачає розгляд у місячний строк проекту відведення міською радою, яка, в межах своїх повноважень, приймає рішення про надання земельної ділянки, судом здійснено невірний висновок про те, що способом захисту прав позивача є зобов'язання Кіровоградської міської ради укласти з позивачем договір оренди землі за відсутності відповідного рішення міської ради.

Висновок суду про відповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права визначеним ст. 162 КАС України повноваженням суду щодо можливості прийняття постанови про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, не узгоджується із застосованими судом першої інстанції нормами матеріального права.

Так, згідно вимог ч.1 ст. 134 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи місцевого самоврядування та державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 26 ч. 1 п. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок в оренду),  а відповідно до ст. 46 ч. 1 вказаного Закону міська рада проводить свою роботу сесійно. Законом, тим самим, передбачено, що способом волевиявлення місцевої ради, як власника земельної ділянки, є рішення сесії щодо розпорядження відповідною ділянкою і надано місцевим радам право самостійно визначати висновки по розгляду питання щодо надання земельної ділянки в оренду.

Статтею 116 ч. 1 Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Кіровоградська міська рада яка, як орган місцевого самоврядування, здійснює повноваження власника з розпорядження землями в межах міста.

Однак, чинним законодавством до компетенції суду віднесено лише спонукання ради розглянути подане клопотання про надання в оренду земельної ділянки без визначення судом певного змісту висновку рішення сесії. Визначення ж наявності в особи права оренди на конкретну земельну ділянку, щодо надання якої рішення сесії місцевої ради не приймалося, до компетенції судів законодавством не віднесено. Така правова позиція підтверджується судовою практикою розгляду спорів у справах за позовами про визнання права на земельні ділянки за відсутності рішень сесії ради про надання такого права (п. 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 30.11.2007 р. №01-8/918 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок).

При цьому, ст. 77 п. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україніпередбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, вказаною нормою Закону встановлено преюдиціальне значення факту рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування з приводу розгляду питань регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок в оренду).

Отже, позивачем право оренди відповідної земельної ділянки у встановленому законом порядку не набуто та питання про набуття в установленому порядку права власності повинно розглядатись відповідачем за відповідною процедурою.

На підставі викладеного, прийняття судом рішення щодо зобов'язання відповідача укласти договір оренди,  вказує на неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Прокурора міста Кіровограда та скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р. у справі №9/130.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 202, п.1.ч.1.ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора міста Кіровограда на постанову господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р. у справі №9/130 - задовольнити

Скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 р. у справі №9/130 .

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена та підписана  13.07.2009р.

Головуючий:                             Н.А Бишевська

Суддя:                                 О.В. Юхименко

Суддя:                                 М.В. Мірошниченко