щ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" травня 2009 р. справа № 3/466
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевська Н.А.
суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
за участю :
представника позивача –не прибув
представника відповідача –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 року
у справі №3/466
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 1700 грн., -
В с т а н о в и л а :
У грудні 2007 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету 1700 грн. фінансових санкцій за реалізацію споживачеві алкогольного напою горілки Графська класична5,5 гр. по ціні 0,89 коп. на розлив у магазині, який не має статусу підприємства громадського харчування, спеціалізованого відділу, що має статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товару.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 року ( суддя Н.В. Болгар) відмовлено у задоволенні позову Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області.
Рішення суду обґрунтовано тим, що стягнення суми штрафу з підприємця ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки позивачем не доведено допущення правопорушення у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами саме підприємцем ОСОБА_1
Акт перевірки не підтверджує проведення перевірки саме підприємця ОСОБА_1 з питань, які зазначені у наказі на перевірку та доручення на її проведення. Факт реалізації споживачеві алкогольного напою на розлив у магазині, який не має статусу підприємства громадського харчування, спеціалізованого відділу, що має статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товару саме підприємцем ОСОБА_1 також не доведений.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та постановити нову, якою задовольнити позов позивача.
У апеляційній скарзі позивач, обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що судом першої інстанції невірно дана оцінка обставинам справи стосовно факту реалізації алкогольних напоїв на розлив та допущення правопорушення у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами саме підприємцем ОСОБА_1 Скаржник вказує, що рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу прийняте на підставі акту перевірки в якому підтверджений факт реалізації горілки на розлив і який складено саме за результатами перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 Крім того, не підписання акту про відмову від підпису підприємцем або його уповноваженою особою (в тому числі допущеною до розрахункових операцій), не може бути доказом невідповідності фактів викладених у самому акті.
У судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.. 196 ч.4 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області на підставі ст. 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україніта Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробівпроведена позапланова виїзна перевірка магазину, який розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагірна, 106 та належить суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1.
Перевіркою встановлено факт реалізації споживачеві алкогольного напою на розлив у магазині, який не має статусу підприємства громадського харчування, спеціалізованого відділу, що має статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів.
Наказ та направлення на перевірку пред’явлені продавцю ОСОБА_3, яка допущена відповідачем на місце торгівлі та здійснила реалізацію алкогольного напою на розлив в обсязі 50 гр. на суму 0,95 грн.
За результатами перевірки складений акт №110114 від 18.10.2007 р. на підставі якого прийнято рішення від 31.10.2007 р. №110047 2300-2 про застосування до відповідача штрафу у розмірі 1700 грн.
Вказане рішення отримано відповідачем особисто, у встановленому порядку відповідачем –ОСОБА_1 оскаржено не було.
Відповідно до п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790, у разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Згідно п. 5 вказаного Порядку, підставною для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій зокрема є акт перевірки додержання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями т/або тютюновими виродами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначаються зміст порушення і конкретні порушення норм законодавства.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідно до вказаного Порядку, акт –це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб’єктами господарювання.
У разі, якщо суб’єкт господарювання відмовляється від проведення перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки і при цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб’єкта господарювання направлення на перевірку.
Колегія суддів вважає, що відмова від підпису акту перевірки та акту про відмову від підпису підприємцем чи його уповноваженою особою, не може бути доказом невідповідності фактів викладених у акті перевірки.
Стосовно висновків суду першої інстанції відносно того, що акт перевірки не підтверджує проведення перевірки саме підприємця ОСОБА_1, слід зазначити наступне.
Наказ та направлення на перевірку пред’явлені гр. ОСОБА_3., яка допущена відповідачем на місце торгівлі, саме ОСОБА_3. здійснила продаж алкогольного напою на розлив.
Матеріали справи свідчать, що гр. ОСОБА_3. відмовилась від надання пояснень щодо реалізації алкогольного напою та підписання матеріалів перевірки.
Слід зазначити, що порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів у торговому приміщені, що належить суб’єкту підприємницької діяльності, є підставою для притягнення його до відповідальності не залежно від того, якою особою здійснювалася роздрібна торгівля від його імені.
Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій направлено на адресу відповідача, отримано відповідачем особисто 31.10.2007 р., оскаржено у встановленому порядку не було. Тобто, відповідач не скористався своїм правом на оскарження у встановленому порядку рішення про застосування фінансових санкцій, тому колегія суддів вважає його узгодженим.
Суд першої інстанції не врахував зазначеної обставини, та наявність рішення про застосування фінансової санкції помилково сприйняв не як рішення суб’єкта владних повноважень, узгоджене відповідачем, а як документ, що оскаржується відповідачем , однак матеріали справи підтверджують зворотнє.
Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 р. –скасуванню.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 року у справі №3/466 задовольнити.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2008 року у справі №3/466 скасувати.
Адміністративний позов задовольнити. Стягнути із суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 в доход державного бюджету 1700 грн. фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 09.06.2009 р.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Судді: О.В. Юхименко
М.В.Мірошниченко