o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2009 р. справа № 5/312/07-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання: Галоян О.Г.
за участю представників сторін:
позивача : не з’явився;
відповідача-1: Благодір Р.В. дов. №3810/10-014 від 07.05.09р.
відповідача-2: не з’явився;
від прокуратури: Овчар Т.Г. посв. №223
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року
у справі №5/312/07-АП
за позовом Закритого акціонерного товариства Вента, м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
за участю Прокуратури Запорізької області, м. Запоріжжя
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 56 125,52 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року у справі №5/312/07-АП (суддя –Проскуряков К.В.) адміністративний позов Закритого акціонерного товариства Вентадо Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області за участю Прокуратури Запорізької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 56 125,52 грн. - задоволено частково.
Постанова суду з посиланням на матеріали справи мотивована тим, що позивачем подано декларацію з ПДВ. Податковим органом безпідставно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування. Однак, податковим органом вимоги чинного законодавства України щодо надання висновку згідно з реєстрами суб’єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість до органу Державного казначейства не виконано, відповідний висновок не надано. Адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість заявлено позивачем 09.10.07р., декларацію з ПДВ за жовтень 2004 року подано до податкового органу 18.11.2004р. таким чином твердження податкового органу про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду є безпідставним. Щодо стягнення з відповідача сум відсотків за невиплату бюджетного відшкодування, судом здійснено висновок, що оскільки норми закону, що передбачали нарахування відсотків на бюджетну заборгованість втратили чинність з 01.06.05р., позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення 12864,52 грн.
Окрім того, зазначено, що у поданій податковій декларації за жовтень 2004 року позивачем визначено –10% в рахунок платежів з ПДВ з суми 43 261,00 грн. заявленої до відшкодування, що становить –4326,10 грн. Тобто заявлені позивачем вимоги про відшкодування цієї частини суми на розрахунковий рахунок є безпідставними
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року від у справі №5/312/07-АП як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Скаржник вважає, що суд не врахував ч.2 ст.99 КАС України (строк звернення до суду), оскільки податкова декларація з ПДВ за жовтень 2004р. подана 18.11.04р., декларація з ПДВ за січень 2005 р. подана 17.02.05р., отже саме з 17.03.05р. після спливу строку передбаченого для відшкодування сум ПДВ позивач дізнався про порушення своїх прав, в той час як позов подано 09.10.2007р. Відповідач вважає безпідставними посилання суду на п.п.15.3.1 ст.15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, оскільки дана норма не передбачає строк звернення до суду.
Відповідач-2 підтримує доводи апеляційної скарги, про що надіслав до справи клопотання.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з’явились представники позивача та відповідача -2 . Від останнього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, причини відсутності представників, суду не повідомлені.
З урахуванням викладеного, нез’явлення в судове засідання представників позивача та відповідача-2 не заважає розгляду скарги .
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "Вента" є платником податку на додану вартість відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та згідно свідоцтва від 18.04.2002р. №11842357, виданого державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
18.11.2004р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2004 року. Відповідно до вказаної декларації сума зобов'язань з податку на додану вартість за поточний звітний період має від'ємне значення (рядок 18.2), сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 21) складає 43 261 грн.
Згідно рядка 25 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів становить 43 261 грн.
У період часу з 10.07.2006р. по 28.07.2006р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена виїзна планова документальна перевірка Закритого акціонерного товариства код ЄДРПОУ 20484431 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р.
Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п. 1.3 п. 1.8 ст. 1 п. п. 7.4.1 п. 7.4 п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме ЗАТ "Вента" завищено суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) за жовтень 2004р. на суму 42 480 грн.
За результатами перевірки складено акт від 02.08.2006р. №135/23-20484431. На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2006р. №0001132302/0, яким ЗАТ "Вента" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у сумі 42 480 грн.
ЗАТ "Вента" оскаржено вказане податкове повідомлення - рішення в судовому порядку. Постановою господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. у справі № 24/204/07-АП позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Вента" до ДПІ У Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2006р. №0001132302/0 задоволено - податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14.08.2006р. №0001132302/0 скасовано.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007р. апеляційну скаргу ДПІ у Орджоінікдзевському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. №24/204/07-АП - залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2008р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007р. та постанову господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. залишено без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.
Листом від 01.10.2007р. №44862/10-015 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила позивача про те, що відшкодування податку на додану вартість у розмірі 42 480 грн. буде розглянуто після прийняття остаточного рішення касаційною інстанцією.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково зазначив, що преамбулою Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що даний Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на 02.08.2004р.), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні, підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно матеріалів справи, позивачем подано до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з ДПВ за жовтень 2004р. в якій у рядку 25 "Залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних періодів (різниця рядків (21 - 22 - 23- 24) колонки "Б" становить - 43 261 грн.
Як встановлено судами першої, апеляційної та з чим погодився суд касаційної інстанції по справі №24/204/07-АП встановлено, що податковим органом безпідставно зменшено ЗАТ "Вента" податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2006р. №0001132302/0 суми бюджетного відшкодування з податку на додану варітьсь в розмірі 42 480 грн.
Однак, податковим органом вимоги чинного законодавства України щодо надання висновку згідно з реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість до органу Державного казначейства не виконано, відповідний висновок не надано.
Крім того, у відповідь на заяву позивача про здійснення бюджетного відшкодування від 25.09.2007р. № 29, листом від 01.10.2007р. №44862/10-015 Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила позивача, що питання, щодо відшкодування податку на додану вартість у розмірі 42 480 грн. буде розглянуто лише після прийняття остаточного рішення касаційною інстанцією. Однак, на день вирішення спору в суді, не зважаючи на залишення без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2008р. ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007р. та постанови господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. у справі 24/204/07-АП податковим органом відповідного висновку до органу Державного казначейства України не надано.
Адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість заявлено позивачем 09.10.2007р., декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2004 року подано до податкового органу 18.11.2004р.
Відповідно до п.п.15.3.1 ст.15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права ні таке відшкодування.
Таким чином, протягом 1095 днів платник податку має право на звернення до податкового органу із відповідною заявою до повного погашення суми належного йому бюджетного відшкодування ПДВ.
Частина 4 статті 99 КАСУ України передбачає, що, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції зроблено висновок, що твердження ДПІ про пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права є безпідставними.
Позивачем заявлено до стягнення з Державного бюджету України 56125,52 грн. у т. ч. 43261 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, 12864,52 грн. відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.
Згідно із п.п.3.4 п.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.07.1997р. №263/2067, з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
У поданій податковій декларації за жовтень 2004 року позивачем визначено -10% в рахунок платежів з ПДВ з суми 43 261 грн. заявленої до відшкодування, що становить - 4326,10 грн. Тобто заявлені позивачем вимоги про відшкодування цієї частини суми на розрахунковий рахунок є безпідставними.
Щодо заявлених до стягнення відсотків, необхідно зазначити, що п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що "суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення", втратили чинність з 01.06.2005р. на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. №2505-IV.
Таким чином, судом вказано, що позивачем безпідставно заявлені вимоги щодо стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодовані суми з податку на додану вартість у розмірі 12864,52 грн.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі зазначає наступне. О бставини, на які посилається скаржник в якості доказів на скасування постанови, досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається. Крім того, порушення нори матеріального чи процесуального права не зазначені скаржником по апеляційній скарзі. Остання є тотожним документом запереченням по справі, датованими 13.11.2007 р. під № 51820/10-014.. Більш того, судова колегія звертає увагу на некоректну думку податкового органу викладену в апеляційній скарзі стосовно порушення судом першої інстанції при винесенні рішення статті 99 КАС України. Виходячи з тексту вказаної норми, суд не має можливості її порушити, зазначеною статтею керується позивач і в даному випадку обґрунтовано.
Таким чином, з урахуванням викладеного, в межах аргументів апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року від у справі №5/312/07-АП - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року від у справі №5/312/07-АП - залишити без змін .
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 13.07.2009 року.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.В. Мірошниченко