копія
Справа № 2-а-10123/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника позивача Побережного О.В.,
представника відповідача Варфоломєєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання незаконним рішення начальника управління пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та його скасування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконною відмову відповідача в задоволенні протесту на рішення відповідача № 2606 від 30 жовтня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в сумі 1359,60 грн., відносно Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області, та просить скасувати його.
Свій позов позивач мотивує тим, що рішенням відповідача від 30 жовтня 2009 року № 2606 відносно позивача застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Зазначене рішення позивач вважає незаконним так як вини у несвоєчасній сплаті страхових внесків позивача немає, що виключає накладення фінансових санкцій. Вина відсутня в зв’язку з тим, що внаслідок перейменування позивача, був несвоєчасно складений кошторис організації, без якого провести оплату страхових внесків було неможливо.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив і просить визнати незаконним рішення відповідача № 2606 від 30 жовтня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в сумі 1359,60 грн., відносно Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області, та скасувати зазначене рішення, уточнені позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що страхові внески до Пенсійного фонду України позивачем нараховуються повністю та сплачуються у встановлені законодавством строки. Порушення строків сплати страхових внесків допущено не по вині позивача, тому вказане рішення є незаконним і його необхідно скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що фінансові санкції та пеня нараховані згідно чинного законодавства в зв’язку з тим, що позивач сплатив страхові внески за лютий 2009 року з порушенням встановлених чинним законодавством строків.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до ст. ст. 1, 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4 (далі-Закон України № 1058-4), є страхувальником – роботодавцем, який відповідно до цього Закону сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Роботодавцем являються підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, тобто позивач є платником страхових внесків.
Таким чином, згідно ст. 16 Закону України № 1058-4, позивач як страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для позивача базовим звітним періодом є календарний місяць. Тобто, виходячи із зазначених норм Закону, позивач зобов’язаний щомісяця, не пізніше 20 календарних днів проводити сплату самостійно нарахованих страхових внесків за попередній місяць.
Позивач на виконання умов Закону України № 1058-4 своєчасно нарахував страхові внески до Пенсійного фонду України та подав відповідачу розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року, що підтверджується поясненнями сторін.
Відповідач, на підставі ст. 106 Закону України № 1058-4, рішенням № 2606 від 30.10.2009 року застосував до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1307,30 грн., та нарахував пеню в розмірі 52,30 грн., за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України.
В підтвердження сум штрафів, застосованих відповідачем до позивача, відповідачем надано детальний розрахунок нарахування штрафних санкцій та пені позивачу, із якого судом встановлено, що позивач допустив порушення термінів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за лютий 2009 року. Детальний аналіз рішення відповідача про нарахування штрафних санкцій та пені позивачу, свідчить про те, що відповідач правомірно застосував до відповідача фінансові санкції та нарахував пеню, згідно із своїм рішенням.
Суд при вирішені спору не бере до уваги пояснення представника позивача про те, що порушення строків сплати страхових внесків за лютий 2009 року допущено не по вині позивача, тому вказане рішення є незаконним і його необхідно скасувати, так як при застосуванні фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків вина юридичної особи не встановлюється та не враховується, достатньо встановлення факту несвоєчасної сплати страхових внесків.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов необґрунтований і повністю недоведений в судовому засіданні, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 16, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 18 грудня 2009 року.
Головуючий суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.блонський