Справа № 2- 2528
2009 р.
З А О Ч Н Е
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18. 11. 2009 р. Біляївського районного суду
Одеської області.
в складі; головуючого судді Груца Є.Є.
при секретарі: Ткаченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом; ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 15 лютого 2007 року, та відшкодування матеріального та морального збитку суд-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом і просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 77800 /сімдесят сім тисяч вісімсот/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати боргу у розмірі 21 736 /двадцять одна тисяча сімсот тридцять шість/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми, за користування її грошима, у розмірі 2334 /дві тисячі триста тридцять чотири/ гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 вартість спричиненої ОСОБА_1, моральної шкоди у розмірі 15000 /п’ятнадцяти/тисяч гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судові витрати: державне мито в сумі 1149 гривень, ІТЗ 252 гривні, а всього 1401 гривень.
Відповідач у друге не з”явився до суду, і не повідомив про причину неявки.
Позивачка не заперечує щоб справа була розглянута у відсутність відповідача, і було винесено заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що 15 лютого 2007 року ОСОБА_1 за договором позики передала громадянину ОСОБА_2 гроші в сумі 77 800/сімдесят сім тисяч вісімсот / гривень, цей факт підтверджується написаною власноручно розпискою позичальника.
У наданій позивачці розписці ОСОБА_2 виразив своє запевнення їй в тому, що отримані гроші, в зазначеній вище сумі, він зобов’язується повернути позивачці в термін не пізніше як п’ятнадцятого вересня 2008 року за місцем її проживання, тобто в с. Жабокрич, Крижопільськогог району, Вінницької області.
Після спливу зазначеного в розписці часу на повернення боргу позивачка декілька раз зверталася до позичальника з приводу повернення її грошей, і кожен раз відповідач запевняв, що поверне позивачці борг, а в даний час не може повернути позивачці гроші так як їх у нього немає.
Але позивачка спростовує його посилання на відсутність грошей, поясненням, що відповідач, знаючи про борг, придбав в своє користування, але на чуже ім’я, дуже дороге авто:- „МІЦУБІШІ Л-200” державний номерний знак НОМЕР_1, крім того, в цей же час придбав та вигідно продав автомобіль „ГАЗЕЛЬ”, взяв на своє ім’я кредит в одному з банків, в якому саме, позивачці невідомо – про що, при зустрічі з нею, він сам їй розповів і при цьому не бажає повертати їй гроші.
Виходячи з вищезазначеного позивачка 01 жовтня 2008 року звернутися з заявою до прокурора Одеської області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за злочин передбачений ст..190 КК України, проте прокуратура порекомендувала позивачці звернутися до суду для вирішення питання в порядку цивільного судочинства.
Як пояснила позивачка, не повертаючи борг, ОСОБА_2 завдав позивачці значних душевних страждань, змусив її та її сім’ю відчувати вкрай скрутне матеріальне становище, у позивачки через відсутність коштів фактично припинилась підприємницька діяльність, яка забезпечувала їй прожитковий рівень її матеріального забезпечення та її сім’ї, у неї порушились стосунки з товаришами по роботі, сусідами та рідними, значно погіршився її душевний стан, що виражається в неодноразових серцевих нападах, через стрімкі інфляційні процеси в державі, які сталися саме в цей період часу вартість грошей, які позивачка позичила ОСОБА_2, понизилась майже в два рази, будь яких процентів за користування її грішми на протязі всього часу ОСОБА_2 їй жодного разу не сплатив і не пропонував.
Статтею 13-ю Конституції України встановлено: „держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності ”, а ст.. 41 Конституції України передбачає: „Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності”. Норми цивільного права насамперед забезпечують регулювання й охорону цих відносин при використанні власником приналежного йому майна без обмеження прав і інтересів інших осіб
Частиною 3 ст.386 ЦК України передбачено: „Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди ”.
ОСОБА_2, за своєї особистої вини, не виконав свого зобов’язання по поверненню боргу, таким чином, відповідно до вимог передбачених ч.2-ю ст.. 625 ЦК України він зобов’язаний сплатити позивачці пеню, з урахуванням наявного індексу інфляції, за весь час прострочення, та три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до пояснень в засобах масової інформації наданим Національним банком України рівень інфляційних процесів в Україні на теперішній час складає: з 15 серпня 2008 року по 15 червня 2009 року 12 (дванадцять відсотків)облікової ставки НБУ, тобто за вказаний період часу на протязі 304-х днів їй спричинена матеріальна шкода у вигляді пені , з урахуванням подвійної ставки Національного банку України, у розмірі - 77800 х 2 х 12% х 304/365 = 15651 (п’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят одна) гривня.
З 15 червня 2009 року по теперішній час облікова ставка НБУ становить 11 відсотків, таким чином відповідач ОСОБА_2 з урахуванням подвійної ставки НБУ за 80 днів спричинив їй матеріальну шкоду у вигляді пені у розмірі: - 77800 х 2 х 11% х 80/365 = 3751 гривня.
На підставі положень ч.2-ї ст.. 625 ЦК України відповідач повинен відшкодувати їй три відсотки річних від простроченої суми, а саме: - 77800 : 100 х 3 = 2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) гривні.
Всього станом на 07 вересня 2009 року пеня буде складати 21 736 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять шість) гривень.
Крім зазначених вище матеріальних збитків, ОСОБА_2 спричинив їй і моральну шкоду яку вона оцінюю в розмірі 15000 (п’ятнадцяти) тисяч гривень.
Суд вважає, що позов законний, обгрунтований, підтверджується матеріалами справи, а саме; розпискою, зверненням до прокуратури, постановами банку, тому підлягає задовільненню.
Керуючись ст. ст. 536, 624, 1046,1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 213-215, 224-227 ЦПК Украини суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 15 лютого 2007 року, та відшкодування матеріального та морального збитку, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 77800 /сімдесят сім тисяч вісімсот/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати боргу у розмірі 21 736 /двадцять одна тисяча сімсот тридцять шість/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми, за користування її грошима, у розмірі 2334 /дві тисячі триста тридцять чотири/ гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 вартість спричиненої ОСОБА_1, моральної шкоди у розмірі 15000 /п’ятнадцяти/тисяч гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судові витрати: державне мито в сумі 1149 гривень, ІТЗ 252 гривні, а всього 1401 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: Груца Є.Є.
.