Справа № 2-15/09

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    15 липня 2009 року               Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого по справі - судді Семенової Л.М.,

при секретарі  - Торжинській М.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – адвоката – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2008 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пошкодження його автомобіля у розмірі 12635,42 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також судові витрати, пов’язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у сумі 100 грн., судовий збір у сумі 202,36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі та пояснив, що 26 жовтня 2006 року приблизно о 21 годині 05 хвилин у темний час доби, на автошляху «Калинівка-Снігурівка-Березнегувате» ОСОБА_5 керував транспортним засобом «КАМАЗ 5320»,  реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом «ГКБ 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності. Автомобіль «КАМАЗ» та причеп було завантажено дорожніми плитами. На 12 км + 250 м вказаного автошляху відбувся бічний розрив переднього лівого колеса причепа, внаслідок чого причеп нахилило ліворуч і він, обірвавши фаркоп автомобіля КАМАЗ та продовжив неконтрольований рух в напрямку зустрічної смуги руху. В районі розподільчої смуги він скоїв бокове контактування з його автомобілем, що належить йому на праві приватної власності, марки «ДЕО-ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_3. Внаслідок ДТП його автомобілю були спричинені значні механічні ушкодження. Вартість відновлювального ремонту склала 12635,42 грн. Так як ОСОБА_5 перебував в трудових стосунках з власником автомобіля «КАМАЗ 5320», реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепа «ГКБ 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, тому він просить стягнути спричинену шкоду саме з неї. Відповідачка добровільно відмовилася сплатити вказану суму, в зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду. Крім пошкодження автомобіля, йому завдана моральна шкода, оскільки через ДТП він переніс хвилювання за своє здоров’я, фізичний біль від отриманих тілесних ушкоджень, а саме струсу головного мозку та забою шийного відділу хребта. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 5000 грн. Також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Позивач в ході розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі , обґрунтовуючи вищенаведеним, просив про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідачка  ОСОБА_3 .  позов не визнала, та пояснила, що вона не вважає себе винуватою, та дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини ОСОБА_5 а в зв’язку з тим, що відбувся неочікуваний для нього бічний розрив переднього лівого колеса, та крім того по справі відсутні докази його  вини в скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Третя особа,   яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином., але в ході попереднього розгляду справи  пояснив суду, що не є винним в скоєнні автопригоди так як, стався неочікуваний розрив колеса, що призвело до обриву  фаркопу, внанаслідок чого причіп здійснив неконтрольований наїзд на автомобіль позивача. Однак вважає, що при достатньому водійському  досвіді з сторони позивача, зіткнення можливо було уникнути.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

26 жовтня 2006 року приблизно о 21 годині 05 хвилин у темний час доби, на автошляху «Калинівка-Снігурівка-Березнегувате» ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом «КАМАЗ 5320»,  реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом «ГКБ 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2, який було завантажено дорожніми плитами в кількості 9 штук. Вказане авто та причіп належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності, відбувся бічний розрив переднього лівого колеса причепа, внаслідок чого причеп нахилило ліворуч і він, обірвавши фаркоп автомобіля КАМАЗ, продовжив неконтрольований рух в напрямку зустрічної смуги руху. В районі розподільчої смуги він скоїв бокове контактування з його автомобілем, що належить йому на праві приватної власності, марки «ДЕО-ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_3, в результаті чого було скоєно ДТП.  

 Обставини скоєння ДТП підтверджуються постановою старшого ГПС Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області від 25 липня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.9).

 Відповідно до п.2,3 а) б) д), Правил дорожнього руху України, водій  перед виїздом   зобов,язаний  перевірити та забезпечити  технічно- справний стан, комплектність транспортного засобу,  також правильність розмішення  та кріплення вантажу. Не створювати своїми діями  загрози безпеці дорожнього руху. Експлуатувати автотранспортний засіб відповідно до його технічних характеристик та своєчасно  проводити технічні огляди.   Здійснювати всі заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно результатів пошуку по базі даних «Автомобіль», автомобіль «КАМАЗ 5320»,  реєстраційний номер НОМЕР_1 та причеп «ГКБ 8527», реєстраційний номер НОМЕР_2, було зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.21), власником якого вона була.

 Як встановлено з пояснень відповідача ОСОБА_3, третя особа Демедюк на момент скоєння  ДТП знаходився з нею в трудових правовідносинах.   Перевозив на причепі  належного їй автомобіля КАМАЗ  вантаж у вигляді 9 штук дорожніх плит, як видно з пояснень ОСОБА_5 в ході перевірки матеріалів Жовтневим РВ. Як вбачається з тих же відмовних матеріалів власниця транспортного засобу відмовилася надати його для технічного огляду та висновку, мотивуючи це тим , що колесо викинуто на сміття, а причіп продано іншим особам. Таким чином, встановити  причину розриву шини причепу не виявилось за можливе.  Зіткнення транспортних засобів сталося на полосі руху автомобіля позивача,  що вбачається з схеми ДТП, яка міститься у відмовному матеріалі  та має підписи учасників   ДТП.    

Як вбачається з змісту ст..1187 Цивільного кодексу України, транспортний  засіб є джерелом підвищеної небезпеки відповідно до ч.1 вказаної статті.  Власник джерела підвищеної небезпеки відповідає за спричинену  шкоду   вказаним джерелом.

 Відповідно з ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

 В ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про  умисел потерпілого,  який є позивачем по справі. Також відповідачкою не доведено ті обставини, що вказане ДТП сталося внаслідок непереборної сили, якою на думку суду можна вважати обставини які не залежать від волі особи, тобто непереборні  природні явища.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, як власник джерела підвищеної, відповідно до норм цивільного кодексу повинна відшкодувати заподіяну позивачем матеріальну та моральну шкоду.

 Обговорюючи питання про розмір заподіяної шкоди судом встановлено, що  відповідно до висновку спеціаліста №44850 від 21.11.2006 р. про оцінку збитків, завданих власнику транспортного засобу,  сума матеріального збитку  який було спричинено власнику транспорнотого засобу марки „ДЕО-ЛАНОС»” реєстраційний номер НОМЕР_3, пошкодженого внаслідок ДТП складає 12635 грн. 42 коп. (а.с.10-18).    

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 62 від 06.11.06р.  вбачається, що позивач сплатив за надання юридичних послуг 2500 грн.(а.с.22).

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події.

 Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг моральних страждань, пов‘язаних з ремонтом пошкодженим внаслідок ДТП  автомобілем та хвилюванням за здоров’я, що викликало певні порушення в звичайній життєдіяльності позивача, однак перелічені обставини не викликали істотних вимушених змін у життєвих стосунках позивача, у зв‘язку з чим суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 2000 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., судовий збір у розмірі 202,36 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., а також відповідно до ст. 86 ЦПК України - судові витрати, пов’язані з проведенням експертного дослідження у сумі 100 грн. 60 коп.

 Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.209,213-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку спричиненого ДТП -12635 грн. 42 коп., моральної шкоди в розмірі – 2000 грн., судових витрат понесених при розгляді справи – 1832 грн. 96 коп., з яких: витрати на правову допомогу – 1500 грн., витрати на судовий збір - 202 грн.36 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30 грн., витрати на оплату експертного висновку 100 грн. 60 коп.

Всього стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 – 16468 (шістнадцять тисяч чотириста шістнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн.38 коп.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя                                                                              Л.М.Семенова