АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Харків

Справа № 646/6151/17

Провадження № 22-ц/790/1665/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Коваленко І.П.,

суддів - Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М.,

за участі секретаря - Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю.за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року (в складі судді Сороки О.П.),

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю..

В обґрунтування скарги вказувала, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківської області перебуває зведене виконавче провадження № 51704614 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь юридичних та фізичних боргу на загальну суму 6 715 971 грн. До складу зведеного виконавчого провадження № 51704614, приєднане виконавче провадження № 51545408, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 2-2973/11, виданого 30.11.2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на її користь заборгованості за договором займу в сумі 400 000 грн. 00 копійок та неустойку за кожен день прострочки договору в сумі 1 095000, 00 грн. 09.06.2016 року державним виконавцем відділу примусового Виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікулою В.Ю., була винесена постанова по виконавчому провадженню ВП про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ОСОБА_5 для участі у виконавчому провадженні та зобов'язано письмовій висновок з визначенням початкової вартості арештованого нерухомого майна. 22.09.2016 року листом (вих. № 129) суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, надіслано на адресу державного виконавця Пікулі В.Ю. звіти по нерухомому майну, що належить ОСОБА_3, а саме: звіт № 1806/1/16 про оцінку майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 29,8 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,1200га, за адресою: АДРЕСА_1, та звіт № 1806/2/16 про оцінку майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 284,20 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_2. Однак, після вивчення звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16 вона зробила висновок, що обстеження майна проводилось поверхово, висновок зроблений безпідставно в порушення цілої низки законодавчих актів, які регламентую механізм призначення та проведення обстежень об'єкта нерухомості для надання об'єктивної оцінки.

В зв'язку з цим просила визнати постанову державного виконавця відділу примусового Виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 09.06.2016 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5 у виконавчому провадженню ВП № 39648082 (яке входить до зведеного виконавчого провадження № 51704614) такою, яка втратила силу після 09 липня 2016 року; визнати дії державного виконавця відділу примусового Виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. щодо використання, при проведенні виконавчих дій, звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та № 1806/2/16, виконаних в порушення діючого законодавства України та неуповноваженими на це особами незаконними; визнати заявку державного виконавця відділу примусового Виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 15.02.2017 року «На реалізацію арештованого майна» (вих. № 51704614/7-2) на адресу Харківської філії державного підприємства «СЕТАМ» - незаконною та такою, що не підлягає виконанню; заборонити державному виконавцю відділу примусового Виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікулі В.Ю. використання при проведенні виконавчих дій звітів про оцінку майна № 1806/1/16 та 1806/2/16, які складені неуповноваженими особами та після закінчення терміну дії постанови від 09.06.2016 року про призначення експерта, суб'єкта господарювання ОСОБА_5 у виконавчому провадженні № 39648082 (в ході зведеного виконавчого провадження № 51704614).

Державний виконавець в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про справи за відсутності.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. - залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким її скаргу задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначала, що судом першої інстанції не взято до уваги, що представниками ОСОБА_3 13 грудня 2017 року була подана заява не тільки про розгляд справи без їх участі, а і цією заявою вони доводили до відома суд, що погоджуються з доводами скарги та підтримали її в повному обсязі та просили її задовольнити.

Вказувала, що експерту був переданий старий (недійсний технічний паспорт) на майно, який втратив силу після втрати чинності «Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.09.2008 року на житловий будинок АДРЕСА_2

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені звіти про оцінку майна ґрунтуються на порівняльному підході, який дає результат наближений до ринкової вартості такого майна та заявником не обґрунтовано її незгоду з вартістю оціненого майна.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.06.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікулую В.Ю. була винесена постанова по виконавчому провадженню ВП № 39648082 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

В постанові зазначено, що 04.02.2014 року актом опису і арешту майна було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, а саме: - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 284,20 кв.м., житловою 88 кв.м.; - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 298,80 кв.м., житловою 130,90 кв.м.; - земельна ділянка площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1; - земельна ділянка площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець Пікула В.Ю. призначила ОСОБА_5, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, дати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань - описати стан вищезазначеного арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3

ОСОБА_5 було складено звіт № 1806/1/16 про оцінку майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 298,80 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_1 та звіт № 1806/2/16 про оцінку майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 284,20 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі ч. 1 ст.383, ч. 2 ст.384 ЦПК України, (яка діяла на час постановлення судом ухвали), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України (яка діяла на час постановлення ухвали суду), скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця і здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах.

В якості доводів про необґрунтованість спірної оцінки заявник посилається на інформацію, що міститься в Інтернеті та зазначає, що ціна, визначена у звітах є значно заниженою та такою, що не відповідає реальному стану нерухомого майна та об'єктивним цінам, що склались на ринку нерухомості.

Однак, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів з цього приводу.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, законодавством визначений чіткий порядок спростування та оспорювання результатів оцінки майна, а саме шляхом проведення рецензування звіту про оцінку.

Як вбачається з п.п. 35, 36 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Пунктом 38 передбачено застосування таких основних методичних підходів для проведення оцінки майна: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Як вбачається із оскаржених звітів про оцінку майна, вони ґрунтуються на порівняльному підході, який дає результат наближений до ринкової вартості такого майна.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що заявником не обґрунтовано її незгоду з вартістю оціненого майна.

Крім того, у скарзі заявник посилається на те, що звіти були проведені без безпосереднього виходу за місцем знаходження майна, на підставі акту огляду за 2014 рік та копій документів, які не містили відміток про відповідність оригіналам.

В той же час, заявником не було надано суду доказів щодо того, що надані замовником на проведення звіту документи щодо вищевказаного нерухомого майна не відповідали оригіналам.

У своїх запереченнях державний виконавець зазначав, що для проведення оцінки майна були використані належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, засвідчені ПАТ «ВТБ Банк» 11.02.2009 року при звіренні з відповідними оригіналами в момент надання кредиту ОСОБА_3.

Заява представника ОСОБА_3 щодо використання оцінювачем недійсного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.09.2008 року, у зв'язку з видачею дублікату такого свідоцтва 30.06.2010 року не спростовує того факту, що ОСОБА_3 на момент оцінки був власником будинку АДРЕСА_2 та його представником не було обґрунтовано, яким саме чином вищевказаний факт впливає на визначену експертом вартість вищевказаного нерухомого майна.

Крім того, посилання заявника на її постійне проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 вартість якого оцінювалась, та відсутність прохання провести обстеження її будинку, також не спростовують даних, які містяться у звітах щодо вартості вказаного майна.

Також обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції посилання заявника на те, що оцінювач ОСОБА_6 та суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «АКР-2008» не були призначені державним виконавцем для участі у складані звітів, що є протизаконним, оскільки вказані доводи спростовані положеннями ст.30 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яка дозволяє суб'єкту оціночної діяльності залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання дій державного виконавця щодо використання вказаних звітів незаконними та, відповідно, задоволення скарги.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 липня 2017 року було скасовано і в задоволені скарги ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління незаконними та заборони державному виконавцю використання звітів про оцінку майна було відмовлено. (а.с.129-132 т.1).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

Р.М. Піддубний