Справа № 419/79/18

Провадження № 33/782/69/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Рябчун Олена Вікторівна, у присутності представника правопорушника ОСОБА_2 - захисника ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, подану на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, військовослужбовець, старший прапорщик, який працює на посаді техніка польового вузла зв'язку у ВЧ А 1376, зареєстрований у АДРЕСА_1 фактично мешкає у АДРЕСА_2,

визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КпАП України , із накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу розміром 3 655 грн,

встановила:

Постановою судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 02.02.2018 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром 3 655 грн.

Відповідно до змісту постанови 16.11.2017 ОСОБА_2, працюючи на посаді техніка польового вузла зв'язку, як військовослужбовець у званні старшого прапорщика, перебував на території ВЧ А 1376 у стані алкогольного сп'яніння.

На зазначену постанову захисником ОСОБА_5 подана апеляційна скарга, у якій захисник, поряд із клопотанням про поновлення пропущених по поважній підставі строків апеляційного оскарження,просить судову постанову скасувати та закрити провадження по матеріалам справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст. 172-20 КпАП України, через відсутність у діях цієї особи зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що суд під час розгляду матеріалів по справі про адміністративне правопорушення порушив вимоги ст. 268, 277-2, 278 КпАП України щодо процедури належного повідомлення особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду матеріалів щодо неї, повідомлення ОСОБА_2 про результати розгляду зазначених матеріалів відповідно до правил ст. 285 КпАП України.

Крім того, захисник звертає увагу на те, що суд, посилаючись на наявність доказів, які підтверджують провину ОСОБА_2, не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 не був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 16 листопада 2017 року і він не знав про подальші наслідки складання такого протоколу та фактично заочного притягнення його до адміністративної відповідальності.

Захисник вважає, що підписи понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не належать цим особам, про що може свідчити оригінальний підпис майора ОСОБА_7 у акті службового розслідування ВЧ А 1376 від 17.11.2017.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники ОСОБА_2 захисник ОСОБА_5 та представник за довіреністю ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 та просили поновити пропущені строки апеляційного оскарження, скасувати судову постанову та закрити провадження по матеріалам про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КпАП України.

Перевіривши витребувані із Новоайдарського районного суду Луганської області матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, надані представниками правопорушника додаткові матеріали під час судового засідання, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, прийнявши до уваги доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а, також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищезазначені вимоги закону судом не виконані.

Як вбачається із постанови судді Новоайдарського райсуду Луганської області від 19 січня 2018 року ( яка не була наявною у матеріалах про адміністративне правопорушення, але міститься у Єдиному реєстрі судових рішень), матеріали щодо ОСОБА_2 повертались командиру ВЧ А 1376 для належного оформлення.

Зокрема, зверталась увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 не відповідає встановленим ст. 256 КпАП України вимогам, оскільки не вказане точне місце ( область, район, назва населеного пункту) та час вчинення адміністративного правопорушення.

До матеріалів додана копія протоколу медичного огляду № 1963 від 16.11.2017, а не оригінал цього документу, який засвідчив лише відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, а не перебування цієї особи у такому стані, як зазначає диспозиція ч.3 ст. 172-20 КпАП України.

Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, вважаю, що зазначені у судовій постанові недоліки фактично усунуті не були, оскільки, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення серії ПВЗ №2 від 16.11.2017, як і постанова суду, так і не містить зазначення точного місця, та часу вчинення адміністративного правопорушення, у ньому немає засвідченої підписом відповідної службової особи обставини ознайомлення ОСОБА_2 із змістом прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП.

Суд першої інстанції ОСОБА_2 у судове засідання не викликав, і матеріали не містять жодного документально підтвердженого такого судового виклику із зазначенням часу та місця розгляду матеріалів.

На адресу ОСОБА_2 також не надсилалась копія судової постанови для ознайомлення цієї особи із змістом рішення та можливості його своєчасно оскаржити у апеляційному порядку.

Вважаю, що судова постанова не може бути визнаною у цьому випадку законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена на доказах, які не можна визнати належними та допустимими та такими, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КпАП України.

Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КпАП України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені вищезазначені обставини, вважаю за необхідне постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 02.02.2018 щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст. 172-20 КпАП скасувати, а провадження по матеріалам закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

Керуючись ч.8 ст. 294 КпАП України, суддя

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі.

Поновити захиснику ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження постанови Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2018 року, як пропущений із поважних підстав.

Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 02 лютого 2018 року щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст. 172-20 КпАП України скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст. 172-20 КпАП України,у зв'язку із відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Рябчун