Справа 2-1628/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2009 року
Личаківського районного суду Львова
У складі головуючого- судді Гірник Т.А.
Пари секретарі Яричевській І.В.
З участю позивачки ОСОБА_1
Представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми заробітної плати та за вимушений прогул , суд
В С Т А Н О В И В
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача, просить постановити рішення про стягнення недоплаченої заробітної плати за період з 01.01.2002 року по 28 лютого 2008 року , в тому числі недоплачений заробіток до 16.06. 2007 року та за вимушений прогул в загальній сумі 25.408 гривен 46 коп.. В судовому засіданні вимоги підтримав. Мотивує тим , що з 1993 року працював лікарем –стоматологом терапевтом і в грудні 2001 року переведений на аналогічну посаду на 0,5 ставки , однак у інше відділення з істотною зміною оплати праці , оскільки в такому відділенні оплата праці нараховувалась в залежності від надання послуг хворим за попередньою їх оплатою. Створення такого відділення було не обгрунтованим , без належного економічного обгрунтування , без аналізу кількості хворих , яким поліклінікою надаються послуги , суперечило умовам колективного договору Це суттєво вплинуло на зменшення заробітної плати , поставило у вкрай невигідне становище переведених 20-ти лікарів – стоматологів –терапевтів у порівнянні з тими , які залишились чи у подальшому працевлаштовувались на аналогічні посади із оплатою праці за рахунок бюджету і заробіток таких , згідно штатного розпису був значно більший. Відповідач не забезпечував відповідне навантаження в платному відділенні , що впливало на отримання незначного заробітку. Враховуючи , що 16.06. 2007 року був звільнений за скороченням чисельності штату з 17. 06. 2007 року не працює. Рішенням Личаківського районного суду Львова від 11. 12. 2007 року поновлений на роботі. Львівським апеляційним судом рішення змінено в частині посади, на яку поновлений, в решті залишено без змін. Враховуючи повторне звільнення у грудні 2007 року звертався до суду про поновлення на роботі, позов задоволено частково із зміною дати звільнення і така підтверджена судом з 28.02.2008 року. Тому просить за вказаний у позові період стягнути недоплачену суму із розрахунку 0, 5 ставки лікаря - стоматолога терапевта бюджетної форми оплати. Врахувати час вимушеного прогулу і з 17.06. 2007 року по період 28.02.2008 року - стягнути повністю заробіток із розрахунку 0,5 ставки бюджетника на аналогічній посаді у поліклініці.. В підтвердження вимог покликається на довідки пенсійного фонду про розмір заробітку у спірний період , документи про працевлаштування , відомості , колективні договори , посадові інструкції, якими підтверджено аналогічні обов”язки , інші долучені та витребувані судом за її клопотанням докази , які просить вважати вичерпними в обгрунтування позовних вимог.
Представник відповідача та третьої особи за належними довіреностями ОСОБА_2 вимоги визнав частково , в межах обов”язку роботодавця провести виплату позивачу суми заробітку за час вимушеного прогулу з 17. 06. 2007 року по день поновлення на роботі згідно судового рішення. Мотивує тим , що в грудні 2001 року позивача було за його згодою переведено на аналогічну посаду у лікувально-ортопедичне відділення з відрядною формою оплати праці на 0, 5 ставки . У відділенні послуги надавались платно. Заробіток нараховувався з врахуванням кількості хворих , яким надано медичні послуги за місяць , з такою оплатою багато років погоджувався позивач, наказу про переведення не оскаржував . Вимагати оплатити різницю в заробітку за вказаний період з врахуванням оплати на аналогічній посаді з іншою формою оплати праці – немає правових підстав. Просить врахувати, що відповідач наділений правом , згідно Статуту , формувати штатний розпис , а отже створювати та ліквідовувати відповідні відділення , що має певні наслідки , такі його дії , зокрема створення в 2001 році відділення , в яке було переведено позивача , погоджено було з Управлінням охорони здоров”я, в якого не виникало зауважень. Такі дії були вчинені у тому числі з метою забезпечити роботою працівників. Просить у зазначеній частині вимоги відхилити. Покликається на копію наказу про переведення , колдоговори , довідки про заробіток , інші долучені до справи докази , які просить вважати вичерпними в обгрунтування позову. Від імені третьої особи – висловив аналогічні заперечення.
Перевіривши матеріали справи , заслухавши учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази , суд вважає , що позов слід задоволити частково , стягнути на користь позивача недоплачену суму заробітку та за час вимушеного прогулу за певний період , однак з врахуванням встановлених державою у спірний період розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановлено , що у грудні 2001 року ОСОБА_1, як лікар –стоматолог терапевт відділення № 2 переведений на 0,5 ставки / посади / лікаря-стоматолога терапевта лікувально-ортопедичного відділення з відрядною оплатою праці з 26.12. 2001 року Даному наказу передувала відповідна заява позивача, що останній не заперечив у судовому засіданні.
Позивачем не оспорювалось таке переведення, як і визначена форма оплати праці. Виконання позивачем роботи аналогічної роботі лікарів-стоматологів терапевтів відділень з оплатою праці за рахунок бюджетного фінансування , незалежно від практично аналогічного змісту посадових інструкцій лікарів вказаних відділень – не дає права вимагати за спірний період доплати до заробітку , прирівняного до лікарів з іншою формою оплати праці. Тому долучені до справи документи відповідачем на клопотання позивача - не впливають на вирішення спору , тому не аналізуються судом .
Суд враховує вимоги ст. 95 КЗпП України, якою передбачено , що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією , обов”язковою на всій території України для підприємств , установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Ця норма порушена відповідачем , тому суд захищаючи право позивача на заробітну плату гарантовану державою постановляє про стягнення недотриманої її суми за вказаний період із розрахунку 0, 5 такої та з врахуванням заробітку отриманого позивачем у цей період. При вирішенні даного спору , суд приймає до уваги, що з врахуванням отриманого позивачем заробітку , відповідно за спірний період обраховано і трудовий стаж , що не залежало від ОСОБА_1, однак при зайнятості на роботі на 0, 5 ставки – кількість страхового стажу вирахована із суми доходу .
Розмір заробітку , отриманого ОСОБА_1 підтверджено долученими довідками Управління пенсійного фонду , дані яких не оспорюється відповідачем / а.с. 2 - 5/.
Судом при проведенні розрахунку враховано встановлення відповідними Законами України про бюджет , котрі приймались на 2002 – 2007 роки - розміри мінімальних заробітних плат , в тому числі збільшення таких протягом кожного року , неодноразово. Розрахунок проведено з врахуванням роботи позивача на 0, 5 ставки.
З врахуванням таких даних законів - відповідачем не доплачено ОСОБА_1 в 2002 році - 356 грн. 43 коп.. В 2003 році розмір доплати за місяць не був меншим від половини мінімальної заробітної плати, визначеної у цей період, тому підстав для стягнення будь-якого розміру за цей період немає. У 2004 році позивачу не доплачено 404грн. 28 коп., в 2005 році- 1662 гривен 16 коп , в 2006 році -1613 гривен 20 коп., з 1 січня 2007 року по 16.06. 2007 року 115 гривен 21 коп., а всього 5151 грн. 34 коп.
Крім того встановлено , що відповідач не виплатив ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу , який охоплює період з 17 червня 2007 року по 28.02.2008 року. Згідно наказу від 16. 06. 2007 року звільнений за скороченням штату з 17.06. 2007 року , що визнано судовим рішенням від 11.12. 2007 року незаконним і при постановленні такого рішення питання про стягнення за вимушений прогул суд не вирішував. Крім того, при розгляді справи про поновлення на роботі у зв”язку із звільнення в грудні 2007 року, судом у часткове задоволення позову перенесено дату звільнення до 28.02.2008 року і питання стягнення заробітної плати суд не розглядав. Тому до зазначеної дати підлягає до стягнення заробіток за вимушений прогул. Такий судом також обраховано із суми 0, 5 мінімальної заробітної плати в цей період і така становить 1970 гривен. Тому в цілому до стягнення підлягає 7121 гривня 34 коп. Слід зазначити , що сума обрахована без врахуванням обов”язкових відрахувань з такої , що слід врахувати при виконанні судового рішення .
Що стосується вимоги про стягнення з третьої особи на користь юридичної особи відповідного розміру шкоди , то в цій частині вимоги є безпідставні.
Ст. 237 КЗпП України , на яку посилається позивач, не передбачає такого стягнення в разі задоволення позову по даному виду спору. Перелік підстав у цій статті , за наявності яких суд може покласти майнову відповідальність на керівника є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10 , 11, 57- 61 , 208 , 209 , 212- 215 ЦПК України , ст. ст. 95 , 97 , 236 , 237 КЗпП України ,суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки , третьої особи ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми заробітної плати та за вимушений прогул задоволити частково.
Стягнути з Львівської обласної державної стоматологічної поліклініки на користь ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної плати за період з 01.01. 2002 року по 16. 06. 2007 року - 5 151 гривні 34 коп. та 1970 гривен за час вимушеного прогулу з 17.06. 2007 року по 28.02.2008 року. , а всього 7121 гривню 90 коп. , що становить суму без відрахування обов”язкових платежів до пенсійного фонду України та інших обов”язкових відрахувань із заробітку .
В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю вимог .
Стягнути з Львівської обласної стоматполіклініки на користь держави судові витрати- 51 гривну судового збору та 120 гривен на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю вимог .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області з дотриманням порядку та строку передбачених ст. 294-296 ЦПК України .
Суддя