КОПІЯ                                                                                                      Справа 2- 1971/09

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М               У К Р А Ї  Н И

30 жовтня  2009 року

Личаківський районний суд міста Львова

 У складі   головуючого – судді Гірник Т.А.

 При секретарі Яричевьскій І.В.

 З участю представника відповідача- прокуратури  м. Львова - Антонюк О.Д.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові  справу за позовом  ОСОБА_3  до прокуратури міста   Львова до Управління ДАЇ ГУМВСУ  у Одеській області   про  звільнення майна з-під арешту  ,   визнання незаконної постанови , суд

                               В С Т А Н О В И В :

            Позивач ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом до  прокуратури міста Львова  та  Управління ДАЇ ГУМВСУ у Одеській  області  ,  яке залучено до справи в якості належного відповідача по причині відсутності статусу юридичної особи у відповідача , що  вказаний у позові -  відділу  державтоінспекції  , просить постановити рішення про  зняття обтяження та звільнення з-під арешту  власного   автомобіля  Mitsubishi Sigma  /  далі ТЗ /   та   визнати незаконною постанову   прокуратури міста Львова  від 4 березня 2003 року   в частині  накладення арешту на вказаний ТЗ . Мотивує тим , що  у встановленому законом порядку  придбав ТЗ ,  уклавши договір купівлі- продажу від  22 липня 2001 року через  Одеську  товарну біржу і  9 жовтня 2001 року  придбаний ТЗ зареєстрований  на   його ім”я , як власника  . В листопаді 2007 року  стало відомо  про  перебування авто під арештом  на підставі оскаржуваної постанови прокуратури Львівської області.  В такий спосіб порушено права власника вільно володіти та розпоряжатись належним майном.  Просить врахувати , що арешт накладений в порядку КПК України , хоча   жодного відношення до кримінальної справи не має.  Враховуючи вимоги ст.  391  ЦК України , котра передбачає  право власника вимагати  усунення перешкод  у  здійснення права   користування та розпорядження своїм майном  , а також  вимоги ст.  ст.15 , 16 ЦК України , що регламентують  право кожної особи  на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод  та  майнового права  і способи захисту такого  ,  вимоги Конституції України    просить  визнати  в зазначеній   частині постанову   прокуратури   міста  Львова незаконною та звільнити належний ТЗ з-під арешту.  На його звернення в 2008 році до прокуратури м. Львова , отримав негативну відповідь . В підтвердження вимог покликається на копію постанови , переписку з відповідачами ,   копії численних медичних документів про стан  здоров”я , інші долучені до справи докази. В заявах  до суду  від 12. 05. 2009 року та  , 05. 10. 2009 року  просить справу розглядати в його відсутності , оскільки є похилого віку та іногородній. Враховуючи зміст позову , суд вважає можливим розгляд  справи у відсутності  позивача.

            Представник відповідача     - прокуратури міста Львова  Антонюк О.Д.  за довіреністю від  23.09. 2009 року   в судовому засіданні проти позову заперечила. Мотивує  тим , що в зв”язку з порушенням кримінальної справи    по факту  підроблення реєстрів  у книгах обліку та видачі довідок  первинних реєстрацій автотранспортних засобів , здачі змінених номерних знаків, що у свою чергу  призвело до  узаконення  не розмитнених ТЗ  -  старшим слідчим прокуратури міста Львова Р.М. Труба   4 березня 2003 року  винесено постанову  про накладення арешту на майно , а саме 44  транспортних засоби , втому числі ТЗ позивача.  Справа була порушена  по факту за ознаками злочину , передбаченого ст.  358 ч. 2  КК України .    В подальшому   кримінальна справа   за ознаками цієї ж статті була порушена   відносно гр-ки  ОСОБА_6 – вільного найманого працівника РВ МРЕВ УДАЇ у Львівській області.  Останню звільнено  від кримінальної відповідальності   на підставі  ЗУ “ Про  Амністію  “     від  11. 07. 2003 року .  Оскільки  встановлено факт  реєстрації  авто , у тому числі ТЗ позивача , як таких , що не пройшли  розмитнення , що не виключає заявлення прокуратурою  цивільних позовів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів , тому  підстав для звільнення авто позивача з-під арешту  та скасування обтяження немає.   Висловилась про відсутність правових підстав  для визнання недійсною постанови слідчого.

 Покликається на копію оскаржуваної постанови , постанови про звільнення особи від відповідальності , інші  наявні у справі документи.

             Представник  відповідача – УДАЇ  УМВСУ ,  який залучений   за  згодою позивача по причині відсутності статусу юридичної особи  у РЕВ – 8  УДАЇ  УМВСУ України   в Одеській області -  в судове засідання не  з”явився. Враховуючи    характер спірних правовідносин , думку учасника процесу  про можливість прийняття рішення у відсутності учасників , що не з”явились , суд вважає  можливим  вирішення  справи.

             Перевіривши матеріали справи , заслухавши пояснення представника відповідача , оцінивши в сукупності   зібрані по справі докази , суд вважає , що позов слід задоволити частково в межах  зняття обтяження та звільнення з-під арешту ТЗ , належного позивачу , в решті вимоги залишити без задоволення. До такого висновку суд приходить , виходячи з таких мотивів.

             З долученої до справи  копії договору купівлі-продажу  транспортного засобу  від 22  липня 2001 року , реєстраційний  №  5798 , вбачається , що позивач  ОСОБА_3 купив  у громадянина  ОСОБА_7 , від імені якого діяв  ОСОБА_8 -  ТЗ , яким є   авто Mitsubishi Sigma, 1991 року випуску . Договір  укладено через Одеську товарну біржу , що передбачено  чинним законодавством.  ОСОБА_3 отримав свідоцтво про реєстрацію  ТЗ  09.10. 2001 року , копія якого долучена до справи. / а.с.  7 , 8 / /. Отже позивачем  набуто  право власності на ТЗ на законних підставах.

             Відповідно до вимог  частини 3 статті  8, частини 2 статті  55 , частини  1 статті 64  Конституції України   - кожному гарантується   судовий захист  прав  і свобод  , у тому числі , право на оскарження  в суді  рішень , дій  чи бездіяльності  органів державної влади , органів місцевого самоврядування  , посадових і службових осіб . Конституційні права  і свободи    людини і  громадянина   не можуть бути обмежені , крім випадків , передбачених Конституцією України.  Ст. 8    Загальної декларації прав  людини  1948 року  передбачено , що кожна людина  має право  на ефективне поновлення  в правах компетентними  національними судами  у випадках   порушення  її основних  прав , наданих їй конституцією або законом .  Ст. 391 ЦК України  надає право власнику вимагати  усунення  перешкод  у здійсненні  ним права  користування  та розпорядження  своїм майном. Такі перешкоди  чиняться   прокуратурою м. Львова  безпідставно   , оскільки на   вказане авто , в числі інших  44 –х  ТЗ  постановою  від 4 березня 2003 року   старшим   слідчим прокуратури міста Львова Р.М. Трубою накладено арешт  / а.с. 6/.   Іншого способу  захисту прав позивача , окрім зврення до суду із вказаним позовом суд не вбачає. Тому застосовує окрім  Конституції України  та міжнародних  актів  і  норми права , котрими врегульовано  аналогічні правовідносини .

                     Із змісту  постанови  вбачається , що  арешт на майно накладено з посиланням на ст. 125 КПК України   з метою забезпечення  цивільного позову ,   запобіганню використання  незаконно зареєстрованих  автомобілів , проведення експертизи  і ін.   В постанові вказано  , що  впродовж  2001 р. працівниками вільного найму  РВ  МРЕВ УДАЇ  УМВСУ у Л/О шляхом підроблення реєстрів у книгах обліку , видавались довідки первинних реєстрацій  автотранспортних засобів , здачі замінених номерних знаків, що  в свою чергу призвело до   узаконення  нерозмитнених транспорних засобів .  По даному факту  прокуратурою  м. Львова розслідується  кримінальна справа порушена за ст. 358 ч. 2 КК України. Це є вичерпна описова  частина постанови  слідчого.  Ст. 125  ч. 1 КПК України , на зміст  якої посилається слідчий  у постанові,  передбачає  обов» язок  вжити заходів  до забезпечення  заявленого у кримінальній справі цивільного позову  , а також   можливого   у майбутньому    цивільного позову.  Із  постанови слідує , що на час її винесення цивільний позов не заявлений  і така постанова винесена в процесі розслідування кримінашльної справи , порушеної по факту , а не відносно конкретної особи  чи групи осіб . Слідчим накладено арешт на 44 ТЗ , в тому числі під  порядковим номером   41 п. 1  резолютивної частини постанови    значиться транспортний засіб  придбаний позивачем ОСОБА_3 згідно вказаного вище оплатного договору.  

                  Передбачені   ст. 120  КПК України  строки досудового слідства давно сплили.  З врахуванням  змісту ч. 5 вказаної статті  , слід врахувати , що  постановою  Залдізничного районного суду м. Львова  від 28 листопада  2007 року  громадянку ОСОБА_6 , котрій пред»явлено звинувачення     по тіж же  ст.  358 ч. 2 КК України  -  звільнено від   кримінальної відповідальності     на підставі  п. «б»  ст.  1, ст. 6 Закону України « Про амністію « від  11 липня 2003 року . Із постанови суду вбачається , що  особа обвинувачувалась у тому , що  в період часу  з січня  по вересень 2001 року  в м.  Львові  працюючи  вільним  найманим працівником  РВ МРЕКВ УДАЇ УМВСУ у Львівській області   та займаючи  посаду оператора  комп»ютерного набору  , повторно  , за попередньою змовою  з невстановленою слідством особою  , матеріали відносно якої виділені,  шляхом підроблення реєстрів  у книгах обліку транспортних засобів  , видала 44 довідки первинної реєстрації  транспортних засобів, які містили  завідомо неправдиві дані , що призвело до реєстрації 44 автомобілів , які не пройшли розмитнення. У постанові даних про  наявність у справі цивільного позову – не наведено.  Враховуючи зміст даної постанови суду та  постанови  слідчого від 4 березня 2003 року про накладення арешту на майно , яка оскаржується , вбачається , що  обидві стосуються одних і тих  же обставин  протиправних дій  , що було причиною арешту   44- х ТЗ , у тому числі автомашини позивача.  Це також підтверджено долученою до справи     відповіддю  позивачу  прокурора міста Львова від  11. 12. 2008 року    на заяву  про скасування арешту на його авто. Прокурором  відмовлено  вирішити питання у позасудовому порядку з посиланням  на те , що 27. 07. 2007 року  досудове слідство   по справі про обвинувачення гр-ки ОСОБА_6  за ч. 2 ст.  358 КК України  завершене , а справа  08. 11. 2007 року направлена до суду. / а.с. 10- 12 / . На час  надання позивачу такої відповіді , судом уже продовж більше року  було прийнято рішення про звільення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності .

                       З пояснень представника прокуратури м. Львова ,  слідує , що  інших осіб по даному факту , окрім ОСОБА_6 – до кримінальної відповідальності не притягнуто.  Тому постанова слідчого , зокрема у частині  накладення арешту на майно позивача  - безпідставна , обтяження  в частині на авто ОСОБА_3 слід скасувати  , виключивши таке з-під арешту.

               Суд    відмовляє в частині вимог про визнання постанови незаконною в цілому , оскільки право позивача захищене , а   в частині арешту інших авто , останній  не  навів  мотивів   у позові  і  в  цим  інтереси позивача не зачіпаються ,  тому в цій частині вимоги ОСОБА_3 суд залишає без задоволення.

              Мотиви заперечення  проти позову прокуратури міста Львова , які полягають у намірі в майбутньому оскаржити договори купівлі-продажу  авто , на які накладено арешт постановою 4 березня 2003 року  , суд не може приймати до уваги  , як  підставу для відхилення вимог.   Прийняття рішення по даній справі не позбавляє права відповідача ставити таке питання , звичайно,  з врахуванням вимог норм  матеріальаного та процесуального права .

              Ставлення до позову іншого відповідача-  не вплине на позицію суду , крім того ,  позивачем фактично не наведено мотивів  і вимог  до такого.  

             Керуючись ст. ст.  10 , 11, 57-60 ,208 , 209 , 212- 215   ЦПК України  , ст. ст. 8, 55 , 64 Конституції України , Загальною декларацією прав людини 1948 року , ст. ст.  15, 16, 316-319, 321 , 328, 386 , 391  ЦК України , суд

                                    В И Р І Ш И В :

               Позов ОСОБА_3  задоволити частково .

               Зняти обтяження та виключити  з-під  арешту ,  накладеного  постановою   про накладення арешту на майно  від 4 березня 2003 року  старшого слідчого прокуратури міста Львова Р.М. Труба  по кримінальній справі №  140-0881   автомобіль  Mitsubishi Sigma, 1991 року випуску  , реєстраційний номерний знак  НОМЕР_1, кузов  НОМЕР_2 ,  об”єм  двигуна  3 000 куб.см ,  повною масою 2007 ,сірого кольору ,  зазначений під порядковим номером   41 пункту  1  зазначеної  постанови  слідчого .

                В решті позов залишити без задоволення за безпідставністю вимог.

                 На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської облсті з дотриманням порядку та строків , передбачених ст. ст. 294- 296 ЦПК України .

Суддя :  підпис. Гірник Т.А.

 Копія вірна.

Суддя.