Справа № 2-1372/09

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 грудня 2009 року                             Бериславський районний суд Херсонської області

                        в складі:    головуючого  -     судді Сіянка В. М.

                                за участю секретаря  -           Третьякової Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 11408 від 22.02.2007 року, визнання недійсним договору застави майна від 22.02.2007 року, визнання недійсним договору застави автотранспорту від 22.02.2007 року, договору застави товарів в обороті від 22.02.2007 року, укладених між сторонами, посилаючись на те, що за оспорюваним кредитним договором він отримав від відповідача кредит в іноземній валюті, що суперечить Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст. 524 ЦК України, відповідно до яких договірне зобов’язання повинно бути виражено виключно у грошовій одиниці України – гривні. Наявність у оспорюваному кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобов’язань між сторонами в доларах США як засобу платежу за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на надання відповідачем кредиту в іноземній валюті та використання ним долару США як засобу платежу за кредитним договором суперечить, крім зазначених вище норм, статті 99 Конституції України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України». З посиланням на ч. 1 ст. 203 ЦК України просив визнати недійсним оспорюваний кредитний договір. З урахуванням ч. 2 ст. 548 ЦК України, на підставі того, що договори, що забезпечують договір, що визнається недійсним, а саме договір застави майна від 22.02.2007 року, договір застави автотранспорту від 22.02.2007 року, договір застави товарів в обороті від 22.02.2007 року також підлягають визнанню недійсними.      

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, з підстав, зазначених у позові. Додатково пояснив, що оскільки він як сторона зобов’язання не має індивідуальної ліцензії НБУ на проведення валютної операції, то осопрюваний кредитний договір суперечить чинному законодавству України.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, у відповідності до норм статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 11408, відповідно до умов якого позивач отримав від відповідача кредит в сумі 9640 доларів США на умовах платності, строковості та повернення на узгодженим між сторонами умовах, викладених у договорі (а. с. 8-10).

Отримання кредиту за вказаним договором позивачем не заперечується.

В забезпечення належного виконання позивачем (боржником) зазначеного кредитного договору сторонами 22.02.2007 року були укладені: договір застави майна, договір застави автотранспорту та договір застави товарів в обороті (а. с. 5-7, 11-13, 14-16).    

Позивач, в супереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав доказів відсутності у відповідача генеральної чи індивідуальної ліцензії, наявність якої передбачена ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (далі по тексту - Декрет).

Що ж до посилання позивача на відсутність у нього такої ліцензії як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, то суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Крім того, суд враховує ту обставину, що позивач погодився з умовами укладених та оспорюваних ним договорів, скріпивши їх своїм підписом та вчинив дії на виконання умов договорів, отримавши від відповідача суму кредиту, виражену в доларах США, які й повинен повернути відповідачу на умовах, визначених у кредитному договорі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог чи заперечень позивачем не надано, про що ним підписано відповідну заяву.

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного, керуючись Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. ст. 11, 15, 16, 203, 526, 533, 546-548,  1049, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів відмовити повністю.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У випадку залишення судом заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідачем до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд   шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

    Суддя                                                  В. М. Сіянко