РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.06                                                                                 Справа № 16/309пд.

Суддя  Шеліхіна Р.М. розглянув матеріали справи за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області

до  Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Свердловськ Луганської області

про  визнання угоди недійсною та стягнення 50000 грн. матеріальних збитків і    1500 грн. моральної шкоди

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № НОМЕР_1,  ;

від відповідача - ОСОБА_2 паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;

від відповідача - ОСОБА_4, адвокат, довіреність № НОМЕР_2,  ;

В С Т А Н О В И В :

     Суть спору:  позивачем заявлена вимога про визнання усної передпродажної угоди-домовленості від 16.09.04. про продаж магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 недійсною, стягнення 50000 грн. матеріальних збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди на суму 1500 грн. Заявою про зміну позову від 13.06.06. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати усну передпродажну угоду-домовленість від 16.09.04. про продаж магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 дійсною; визнати усну передпродажну угоду-домовленість від 16.09.04. про продаж магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 недійсною; стягнути з відповідача 50000грн. збитків і 1500грн. моральної шкоди. Держане мито  сплачене за збільшення позовних вимог.

          Відповідач відзивом на позовну від 05.07.06. проти позову заперечує  з  підстав того ,що позивачем не додані докази понесених збитків, не надано розрахунок позову. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач спричинив збитки своїми діями при купівлі магазину та поверненні купленого магазину відповідачу. Відповідач зазначив про продаж магазину іншої особі (після повернення магазину позивачем), а гроші, надані позивачем як завдаток за купівлю магазину, відповідач не повернув позивачу, вказуючи  на спричинення позивачем збитків.

          Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до предмету позову, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення, оскільки усну домовленість між сторонами у справі позивач підтверджує даною йому відповідачем розпискою від 16.09.04., в якій зазначено, що «ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 25000грн.»З даного документу вбачається, що гроші були передані фізичною особою фізичній особі. На підставі яких правовідносин фізичні особи - одна одній - передали гроші у сумі 25000грн. і який статус мають ці особи в розписці не вказано. Між тим, Свердловський міський суд Луганської області ухвалою від 27.01.05. по справі №2-279 відмовив позивачу по даній справі у розгляді його позовної заяви по суті з вимогами до відповідача по даній справі у зв'язку з тим, що даний спір не підсудний Свердловському міському суду Луганської області, так як предметом правовідносин сторін є магазин і сторони укладали угоду під час здійснення підприємницької діяльності.  На підставі яких доказів суд дійшов такого висновку в ухвалі не вказано. Закон не дозволяє спори про підсудність.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона у господарському судовому процесі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано жодного доказу обставин, вказаних у позовній заяві: в чому саме полягає омана, на підставі чого позивач передав відповідачу гроші, з чим -з якою винною поведінкою відповідача - пов'язані спричинені збитки у розмірі, заявленому до стягнення, як збитки позивач розраховував і на підставі чого. В матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок позовних вимог.

Крім того, позивачем не визначено правових підстав заявленого позову -визнати усну домовленість дійсною і визнати цю ж домовленість не дійсною, на яких правових підставах позивач передав гроші відповідачу -позивачем не доведено. Нормою ст.220 ЦК України встановлено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору і вказано, що такий договір є нікчемним, а домовленість з усіх істотних умов повинно підтверджуватись письмовими доказами. Належні докази про укладеність договору у матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що купівля-продаж магазину і передача грошей за магазин, повинно здійснюватись за правилами ст.657 ЦК України -договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.  Позивач сам порушив закон: передав певну суму грошей відповідачу без всяких на то підстав і без оформлення необхідних документів. Своє майно, яке набув відповідач без правової підстави, позивач у відповідача в порядку ст.1212 ЦК України не витребував.  Не знання закону не звільняє особу, яка порушила закон, від відповідальності і від наслідків відносин.

За таких підстав у позові слід відмовити.

Відповідно до правил ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.220,230,657 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.44-49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Відмовити у позові.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 02.08.06.

                       Суддя                                                                      Р. М. Шеліхіна