Справа № 355/587/18

Провадження № 2-з/355/5/18

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

25 квітня 2018 року суддя Баришівського районного суду Київської області Єременко Володимир Максимович, розглянувши заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм» до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом встановлення для всіх третіх осіб заборони вчиняти будь-які дії з обробки ґрунту, внесення добрів та насіння на земельній ділянці загальною площею 129,0 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Паришівської сільської ради Баришівського району Київської області.

Заяву обгрунтовує тим, що відповідно до договору оренди землі, укладеного 27 травня 2004 року та зареєстрованого 09 червня 2004 року, ТОВ «КОРМ» (надалі - позивач) отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 129,0 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Паришівської сільської ради Баришівського району Київської області (надалі - Договір оренди).

Рішенням Господарського суду Київської області від 16 березня 2017 року було визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди та строк оренди земельної ділянки було продовжено до 10 січня 2026 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року та Постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2017 року Рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2017 року залишено без змін. Таким чином станом на 23 квітня 2018 року між позивачем та відповідачем 2 укладеним є договір оренди земельної ділянки загальною площею 129,0 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Паришівської сільської ради Баришівського району Київської області, строком дії до 10 січня 2026 року.

Починаючи з червня 2004 року та по теперішній час позивач безперервно оброблює земельну ділянку, сплачує орендну плату та виконує інші покладені на нього Договором оренди обов'язки. Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 09 червня 2004 року, земельна ділянка перебуває у володінні та користуванні позивача.

Земельна ділянка не поверталась відповідачу 2 та відповідний акт прийому-передачі про повернення земельної ділянки не складався.

Позивач звернувся до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права оренди на підставі Рішення Господарського суду Київської області від 16 березня 2017 року та отримав відмову у державній реєстрації права оренди, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було встановлено наявність реєстрації права оренди та суборенди щодо земельної ділянки площею 129,0 га.. Наразі позивач готує до подачі до Баришівського районного суду Київської області позовну заяву про визнання договору оренди земельної ділянки, право оренди за яким зареєстровано 09 грудня 2016 року, та договору суборенди земельної ділянки, право суборенди за яким зареєстровано 23 серпня 2017 року, недійсними.

Починаючи з 09 червня 2004 року та по теперішній час щодо земельної ділянки укладеним є Договір оренди, а тому будь-які дії щодо розпорядження цією земельною ділянкою є порушенням Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

Восени 2017 року позивачем були виконані всі необхідні роботи з обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення перед зимою.

В квітні 2018 року позивач відновив після зими роботи з обробки земельної ділянки, вніс мінеральні добрива та частково підготував грунт для внесення насіння.

23 квітня 2018 року на земельну ділянку, яка знаходиться у володінні та користуванні позивача відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 09 червня 2004 року, заїхала невідома позивачу сільськогосподарська техніка та почала обробку ґрунту. Водій сільськогосподарської техніки пояснив, що обробку грунту йому замовив відповідач 1.. Відповідач 1 має намір до кінця квітня 2018 року посіяти насіння на земельній ділянці.

Позивач звертається до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме, шляхом заборони вчиняти будь-які дії з обробки ґрунту, внесення добрів та насіння на земельній ділянці загальною площею 129,0 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Паришівської сільської ради Баришівського району Київської області. Такий захід забезпечення позову відповідає обраному захисту порушених прав і інтересів позивача - визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Незважаючи на відсутність державної реєстрації права оренди за позивачем, земельна ділянка перебуває у фактичному володінні позивача.

В якості зустрічного забезпечення позивач пропонує здійснити шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі судового збору, який буде сплачений при подачі позовної заяви.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в особі представника ТОВ «КОРМ» адвоката ОСОБА_2, суд вважає що подана заява не підлягає до задоволення, так як містить поверхневий виклад обставин щодо підстав задоволення заяви.

Так, заявник не зазначає, між якими сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки від 09.12.2016 року.

Відповідачами заявник вказує ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області і в той же час зазначає, що земельна ділянка площею 129.0 га перебуває у «запасі» Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, що на переконання суду не може бути достовірною інформацією, так як землі за межами населеного пункту відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Окрім того, земельна ділянка загальною площею 129.0 га, про яку йдеться мова в заяві про забезпечення позову немає кадастрового номеру. Суду заявником не надана достовірна підтверджуюча інформація щодо обробки спірної земельної ділянки обома сторонами, внесення ними різного роду мінеральних добрив та сіменного матеріалу восени 2017 року чи в березні - квітні 2018 року. А якщо сіменний матеріал був вже внесений, то чи не завдасть задоволення заяви про забезпечення позову матеріальної шкоди одній із сторін, шляхом заборони вчиняти будь-які дії з обробки ґрунту, внесення добрів та насіння на земельній ділянці загальною площею 129,0 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на землях державної власності.

З наведеного вбачається, що підстав для забезпечення позову згідно поданої заяви немає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Корм» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_3