Справа №487/86/18 25.04.2018

Провадження №22-ц/784/555/18

Головуючий суду першої інстанції - Сухаревич З.М.

Доповідач апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участі позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Заводського районного суду м.Миколаєва

від 15 січня 2018 року,

постановлену за позовною заявою ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и В:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 пред'явила до ПАТ «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Фонду зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

18 травня 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку з метою обслуговування строкового вкладу, на який ОСОБА_3 перераховано грошові кошти у сумі 25 000 грн.

Позивач зазначала, що 23 травня 2016 року рішенням Національного Банку України ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

12 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації Банку.

ОСОБА_3 зазначала, що кошти розміщені на її рахунку підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, її не включено до переліку осіб, які мають право на відповідне відшкодування.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила визнати за нею право на отримання відшкодування на суму 25 000 грн., що були розміщені на банківському рахунку НОМЕР_1. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про її право на відшкодування коштів за банківським вкладом. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вчинити необхідні дії, направлені на відшкодування їй вищезазначених коштів.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є юридичною особою публічного права.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач вказувала, що правовідносини, що склалися між сторонами спору, відносяться до цивільно-правових, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В свою чергу за змістом п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ст.3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч.2 ст.4 Закону, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до ст.6 Закону Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За змістом п.17 ч.1 ст.2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами ч.1 ст.54 Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Зміст поданої ОСОБА_3 позовної заяви свідчить, що вона просила визнати за нею право на отримання відшкодування на суму 25 000 грн., зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду інформацію про її право на відшкодування коштів за банківським вкладом, зобов'язати Фонд вчинити необхідні дії, направлені на відшкодування їй коштів.

З аналізу вищезазначених позовних вимог ОСОБА_3, вищевикладених норм законодавства та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 квітня 2018 року у справі №820/11591/15, вбачається, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, оскільки стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами.

Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином висновок судді щодо відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є правильним.

За такого, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 15 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді О.О.Ямкова

С.Ю. Колосовський

Повний текст постанови складено 26 квітня 2018 року.