Судове рішення #7103212

  o

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 листопада 2009 року                                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді     – Семененка Я.В.

судді     – Дадим Ю.М., Божко Л.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області

на постанову  Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 червня2009 року у справі № 2-а-1133/09/1104 за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2008 роки та її подальшої щомісячної виплати,-

    ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області, в якому просила:

відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 01.12.2008 року;

визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з Управління пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з січня 2006 року до вересня 2008 року включно, в сумі 3602 грн.70 коп.;

зобов’язати відповідача надалі виплачувати соціальну допомогу згідно до вимог чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус “дитини війни ”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.

Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1   задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2007 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною. Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції  та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого, зокрема, людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

           Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 1945 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.7).

             Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71  та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»   з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до їх пенсії як «дитині війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Проте, Управління пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, з урахування різниці, яка була виплачена у цей період.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Між тим, задовольняючи позовні вимоги за 2007 рік та вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку для звернення до суду з позовом суд першої інстанції виходив з того, що встановлений ст..99 КАС України строк, не застосовується до спірних правовідносин. Такі висновки суд першої інстанції обґрунтував посиланням на ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, при вирішенні вказаного питання суд першої інстанції не врахував, що згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, строк давності звернення до суду не застосовується лише до вимог щодо  нарахованих пенсій. В спірних правовідносинах підвищення до пенсії не було нараховане пенсійним органом, а відтак висновки суду першої інстанції щодо не застосування вимог ст..99 КАС України є помилковими.

Відповідно до ст..99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом про захист порушених прав позивач посилався на те, що про факт порушення її прав їй стало відомо лише наприкінці 2008 року після висвітлення таких фактів у засобах масової інформації.

Колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску процесуального строку можливо визнати поважним і підставою для цього є:  похилий вік позивача, неодноразовість внесення законодавцем змін до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р., якими призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір підвищення до пенсії, що у своїй сукупності заважало позивачці розумітися в нормах Законів, періоду їх дії, умов та порядку застосування строку позовної давності, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду до часу поки в засобах масової інформації не стали масово обговорюватися питання про порушення прав «дітей війни», неповідомлення УПФУ пенсіонерів про внесення змін в законодавстві.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15.06.2009 року без змін, доповнивши її наступним:поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Керуючись  п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2009 року - без змін.,  доповнивши її наступним:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий:                                                                                           Я.В.Семененко

Судді:                                     Ю.М. Дадим

                                    Л.А. Божко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація