АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/3805/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/2648/18

26 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» Нікіпелової Катерини Євгеніївни на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Шереметьєвої Л.А., про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», Державного реєстратора Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державна організація (установа, заклад) «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», Національний Банк України про визнання недійсним договору відступлення прав вимог за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

29 січня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», Державного реєстратора Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державна організація (установа, заклад) «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», Національний Банк України, в якому просив: визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 14 від 21.04.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», за яким відступлено право вимоги за кредитним договором № 643; визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки майнових прав (іпотечним договором) № 14/1 від 21.04.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», за яким відступлено права вимоги за Договором іпотеки майнових прав від 29.11.2006 року; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Донського Ярослав Сергійовича (Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексований номер: 36681804 від 18.08.2017 року; визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 21939077 від 17.08.2017 року, внесений державним реєстратором Донським Ярославом Сергійовичем, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» зареєструвало право власності на квартиру НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1330548780000, загальною площею 120,5 кв.м., житлова - 69,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Публічне акціонерне товариство «Український ПрофесійнийБанк» неправомірно і з порушенням процедури відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» свої права вимоги за укладеними з позивачем договорами кредиту та іпотеки майнових прав. Зазначив, що електронні торги, за результатами яких товариство придбало права вимоги, проведені 06 квітня 2017 року та протягом 10 днів між попереднім і новим кредитором підлягали укладенню договори відступлення прав вимоги, проте вони підписані 21 квітня 2017 року, на одинадцятий день з моменту проведення торгів, тобто з пропуском строку. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» не має ліцензії на здійснення валютних операцій і не є фінансовою установою з правом споживчого кредитування, а тому не може виступати кредитором у правовідносинах з позивачем. Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» не мало дійсного наміру виконувати зобов'язання кредитора у взаємовідносинах з ним, так як його дії спрямовані на заволодіння квартирою, майнові права на яку передано в іпотеку. Зазначив, що договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» представником без відповідних повноважень. Посилався на те, що у нього відсутня заборгованість за кредитним договором, так як до укладення оскаржуваних договорів він своєчасно сплачував всі платежі, тобто правових підстав звертати стягнення на предмет іпотеки у нового кредитора не було.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», Державного реєстратора Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державна організація (установа, заклад) «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», Національний Банк України про визнання недійсним договору відступлення прав вимог за кредитним договором.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» Нікіпелова Катерина Євгеніївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року та постановити нову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що даний позов повинен був пред'являтися не за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням іпотечного майна, а за правилом ст. 27 ЦПК України, яка визначає, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Посилалася на те, що адреси місцезнаходження відповідачів за цим позовом відносяться до різних районів міста Києва, проте жодний відповідач не має свого місцезнаходження в Солом'янському районні м. Києва. Суд першої інстанції не звернув увагу на недотримання ОСОБА_4 правил підсудності при поданні цього позову, не передав справу до належного суду, що свідчить про порушення положень процесуального законодавства. Суд першої інстанції також порушив положення ст. 175 ЦПК України, яка встановлює вимоги до оформлення позовної заяви, оскільки врахував, що позивачем не надано підтвердження того, що він не подав іншого позову до тих же відповідачів, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

24 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що апеляційна скарга є не обгрунтованою, безпідставною, подана з метою затягування розгляду справи. Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» вже оскаржувала ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 12.07.2017 року про відкриття провадження у справі вказаним судом, зазначаючи про підсудність вказаної справи Солом"янському районному суду м.Києва. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу було задоволено, ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 12 липня 2017 року про відкриття провадження у справі скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 05.04.2018 року справу було передано за підсудністю для розгляду до Солом"янського районного суду м.Києва. Щоб прискорити процес розгляду справи, позивач звернувся до Солом"янського районного суду м.Києва з новою позовною заявою, не чекаючи передачі справи за підсудністю з Подільського районного суду, так як відповідачем ТОВ " Фінансова компанія " Женева" вже здійсненні дії щодо реєстрації за собою права власності на спірну квартиру, що призводить до порушень прав позивача. Зловживаючи своїми процесуальними правами, представник ТОВ " Фінансова компанія " Женева" оскаржує і ухвалу Солом"янського районного суду м.Києва від 02.02.2018 року про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом правил підсудності.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» адвокат Бандуристий  РусланСергійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Державний реєстратор Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донський Ярослав Сергійович, представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державної організації (установа, заклад) «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», Національного Банку України в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та нормам процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

За правилом ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Правила територіальної юрисдикції (підсудності) визначені параграфом 3 Глави «Цивільна юрисдикція» ЦПК України.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникаютьіз приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що однією із позовних вимог є визнання недійсним договору, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» набуло прав іпотекодержателя відносно іпотечного майна - майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, дана вимога стосується прав на об'єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України «Виключна підсудність».

Інші заявлені вимоги, підсудність яких визначається за загальними правилами, підлягають розгляду судом, який визначається згідно з правилом виключної підсудності.

Так як нерухоме майно, з приводу передачі іпотечних прав на яке виник спір - квартира АДРЕСА_1, територіально розташоване в Солом'янському районі міста Києва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.

Доводи апеляційної скарги про те, що підсудність спору повинна визначатися відповідно до ст. 27 ЦПК України,яка закріплює правила пред'явлення позовних заяв, за якими відповідачами є юридичні особи, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки майнових прав (іпотечним договором) №14/1 від 21.04.2017 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» набуло права іпотекодержателя відносно майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

Стаття 16 Закону України «Про іпотеку» визначила, що після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Таким чином, у даній справі оспорюється правомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» прав щодо об'єкта нерухомого майна, а тому цей спір є таким, що виник з приводу нерухомого майна і при визначенні його підсудності підлягає застосуванню ст. 30 ЦПК України.

Твердження апеляційної скарги про те, що позовна заява ОСОБА_4 не відповідає встановленим ст. 175 ЦПК України вимогам щодо змісту не мають правового значення при розгляді скарги, оскільки, в силу положень ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» Нікіпелової Катерини Євгеніївни відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» Нікіпелової Катерини Євгеніївни залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді: