ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 513/173/16-а

адміністративне провадження № К/9901/44492/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 513/173/16-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Саратському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі судді Ступакова І. Г.) від 28 лютого 2017 року, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому просила:

- визнати протиправним рішення відповідача від 29 січня 2016 року № 53 у відмові в проведенні перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком, починаючи з 29 серпня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії;

- зобов'язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 29 серпня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі в подальшому без обмеження кінцевим терміном;

- допустити негайне виконання постанови суду - у межах суми стягнення за один місяць.

2. Постановою Саратського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року позов задоволено.

3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору; надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги до 10 червня 2016 року.

4. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 17 травня 2016 року.

5. 19 січня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області повторно звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року та заявою про поновлення строку апеляційного оскарження.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року залишено без руху апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області 20 квітня 2016 року, подану 19 січня 2017 року, у зв'язку із пропуском строку апеляційного оскарження та визнанням неповажними причини пропуску цього строку; надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав, протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

7. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області.

8. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, направити справу для продовження розгляду.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. 01 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про заміну сторони у справі в порядку ст. 55 КАС України від 27 липня 2017 року за № 2377/08, в якому відповідач просить замінити Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на його правонаступника - Саратське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.

11. 22 березня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 513/173/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

13. Станом на 25 квітня 2018 року відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ч. 4 ст. 189 КАС України, зазначив про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження та наведення аналогічних причин пропуску строку, а саме неналежне фінансування, які вже визнані судом неповажними, не зазначенням інших поважних підстав для поновлення цього строку та не наведенням об'єктивних перешкод, які завадили апелянту оскаржити рішення суду першої інстанції в розумний строк без невиправданих зволікань.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- Управління протягом 2016 року не мало можливості сплатити судовий збір з причин, що не залежали від його волі у зв'язку з відсутністю грошових коштів, призначених для цієї мети;

- 01 січня 2017 року набрав чинності Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ч. 1 ст. 5 Закону України від 07 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» доповнено пунктом 18, відповідно до якого звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях Пенсійний фонд України та його органи;

- апеляційним судом не зазначено чому відсутність коштів на сплату судового збору не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Управління є неприбутковою організацією та не має грошових коштів, якими могло би розпоряджатися та витрачати на власний розсуд та на цілі, що не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, виходить з наступного.

17. Частиною 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги) встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; відповідно до вказаної норми апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

18. Частиною 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

20. На виконання ухвали апеляційного суду від 07 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано заяву від 20 лютого 2017 року за № 618/11 про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якої зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області протягом 2016 року не мало можливості сплатити судовий збір з причин, що не залежали від його волі у зв'язку з відсутністю грошових коштів, призначених для цієї мети. Крім того, зазначено, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ч. 1 ст. 5 Закону України від 07 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» доповнено пунктом 18, відповідно до якого звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях Пенсійний фонд України та його органи.

21. Як встановлено абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення), якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

22. Колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із пропуску Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області строку на апеляційне оскарження без поважних причин та невиконання вимог ухвали від 07 лютого 2017 року щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності нових причин пропуску цього строку, а тому правомірно застосував приписи абз.2 ч.4 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. Доводи касаційної скарги не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо пропуску без поважних причин строку апеляційного оскарження. Відсутність фінансування для сплати судового збору нe можна віднести до поважних причин пропуску встановленого законом строку апеляційного оскарження; інших доводів або обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість або наявність перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги скаржником не наведено. Слід також врахувати, що з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції (квітень 2016 року) і до моменту його повторного оскарження (січень 2017 року) минув значний період часу та відповідачем не надано належних доказів щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

24. Також колегія суддів відзначає, що доводи касаційної скарги фактично свідчать про незгоду відповідача з повернення раніше поданої - у червні 2016 року апеляційної скарги з підстав несплати судового збору і не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційної скаргою на рішення суду першої інстанції.

25. Доводи касаційної скарги Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо звільнення з 01 січня 2017 року Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору з посиланням на набрання чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній на момент подання першої апеляційної скарги (травень 2016 року) звільнення органів Пенсійного фонду України від сплати судового збору не передбачали, а тому подана у травні 2016 року перша апеляційна скарга підлягала оплаті судовим збором.

26. Отже, наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки не підтверджують обставин, які б свідчили про наявність дійсних, об'єктивних, незалежних від волевиявлення сторони перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії.

27. Слід зазначити, що поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

28. Проте своєчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

29. Така правова позиція підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року та «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

30. До того ж Європейський суд з прав людини визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів.

31. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо відхилення доводів скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

34. Щодо клопотання про заміну сторони. Відповідно до ст. 52 КАС України (у редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо якого виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесу до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

35. За вказаних обставин колегія суддів вважає можливим задовольнити заяву Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про заміну сторони у справі, у зв'язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України, відповідача Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області його правонаступником Саратським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.

Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області його правонаступником Саратським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Саратському районі Одеської області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 513/173/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб