АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/796/899/2018 Категорія: ст. 124 КУпАП

Головуючий в суді першої інстанції: Захарова А.С.

Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

та захисника ОСОБА_5 - адвоката Поліщук Л.І., та ОСОБА_7,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 закрито, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Як зазначено у постанові, 08.09.2017 року об 11 год. 10 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Toyota RAV4» д/з НОМЕР_1, рухаючись по вул. Митрополита Василя Липківського, 27/5, в м. Києві, порушила п.п. 2.3.б), 12.1, 13.1 ПДР України, оскільки не дотрималася безпечної швидкості руху та дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «SsangYong Actyon» д/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався попереду. При ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Рішення суду про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП обґрунтоване тим, що адміністративне правопорушення було виявлено 08.09.2017 року, а справа була розглянута судом 18.01.2018 року, тобто з моменту виявлення правопорушення пройшло більш як три місяці.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити справу у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 зазначає, що при оформленні документів на місці скоєння ДТП, інспектора поліції відмовились провести фото та відео фіксацію місця ДТП і залучити показання технічних приладів відео-спостереження, як з відеокамер з місця події так і з відео-фіксатора, що було встановлено в її автомобілі, та сфотографувати постраждалі автомобілі, для фіксування наявних пошкоджень. Зокрема, в адміністративному протоколі про адміністративне правопорушення серія БД №434707 від 08.09.2017 року, складеного на ім'я ОСОБА_4,. відсутні посилання па проведення фото-фіксації місця ДТП і пошкоджень автомобілів, та це додано жодної фотографії.

Схема місця ДТП також складено інспекторами з грубим порушенням вимог п.1., п.4 та п.5 Розділу VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, яка не відображає дійсні обставини скоєння ДТП та місцезнаходження автомобілів на дорозі в момент зіткнення тощо, зокрема, на ній не вказано дійсну кількість учасників ДТП та координати їх розміщення; координати місця зіткнення; гальмівний шлях автомобілів та інші сліди та предмети, що стосуються пригоди, зокрема, на схемі не вказані координати розміщення, траєкторія руху і місцезнаходження в момент аварії (зіткнення) автомобіля «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3, дійсного винуватця ДТП.

Одночасно, інспектор поліції Шкурко С.О. умисно до протоколу не додав показань всіх свідків аварії, зокрема - водія автомобіля «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3, ОСОБА_5, пасажирів та пішоходів.

ОСОБА_4 вказує, що на місці скоєння ДТП були наявні докази вини водія автомобіля «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3, ОСОБА_5, який здійснював розворот через роздільну смугу (подвійну суцільну, осьову) на перехресті в місці розташування наземного пішохідного переходу, не вписався в розворот і почав рух заднім ходом на зустріч машинам, що якраз розпочали свій рух на зелене світло світлофора, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів «Toyota RAV4» д/з НОМЕР_4 та «SsangYong Actyon» д/з НОМЕР_2.

Усвідомлюючи, що саме він став причиною ДТП, водій «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3,

ОСОБА_5, швидко залишив місце пригоди та заїхав на автомобілі у найближче прилегле подвір'я, де його за підказкою свідків аварії виявив водій «SsangYong Actyon» д/з НОМЕР_2

ОСОБА_7 та записав його дані, які в подальшому повідомив інспектору поліції.

В свою чергу, старший інспектор з ОДВАП УПП в м. Києві ДПП к-н поліції ШкуркоС.О. та інспектор роти №6 батальйону №3 полку № 1 (ЗОПБ) УПП в м. Києві ДПП л-т поліції Чемусь, Л.М., проігнорували вимоги п. 6. і п.7. Розділу VIII Інструкції та прийняли і хибне необ'єктивне рішення - завели дві окремі справи про адміністративне правопорушення, в яких звинуватили двох водіїв в одному і тому ж правопорушенні правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки.

Також, інспекторами поліції не було дотримано вимог п. 8. Розділу VIII Інструкції, щодо зобов'язання вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП і негайного розшуку зниклих з місця пригоди учасників ДТП.

Старший інспектор к-н поліції Шкурко С.О. не відобразив обставини щодо третього учасника ДТП - водія автомобіля «SsangYong Actyon» д/з НОМЕР_2 ОСОБА_7 у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця події, а також не опитав і не залучив до матеріалів адміністративного провадження щодо ОСОБА_4 особистих пояснень водія «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3, ОСОБА_5

Вважає, що інспектори поліції не є свідками у даній справі, так як їх повноваження обмежуються нормами ст. 255 КУпАП, а вони особисто не були учасниками подій чи присутніми на місці скоєння ДТП, тобто безпосередніми свідками події ДТП. Відповідно, письмові пояснення старшого інспектора з ОДВАП УПП в м. Києві ДПП к-на поліції Шкурко С.О. та інспектора роти №6 батальйону №3 полку № 1 (ЗОПБ) УПП в м. Києві ДПП л-та поліції Чемусь Л.М. є неналежними доказами. Інспекторами поліції не було дотримано вимог чинного законодавства та нормативних актів, що регулюють дані правовідносини, в частині збору додаткових даних і встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, а тому не вірно встановлені дійсні обставини дорожнього руху, що передували ДТП.

ОСОБА_4 також вказує, що письмові пояснення водія ОСОБА_5 та висновок судового експерта ОСОБА_10 від 09.11.2017 року № 2017-0911, які було надано суду за клопотанням адвоката Поліщук; Л.І., є неналежними доказами і не можуть бути покладені в обґрунтування оскаржуваного рішення суду. Судом першої інстанції умисно не було враховано її пояснення у справі та потерпілого ОСОБА_7, а також інші докази, які підтверджують її невинуватість у вчиненні правопорушення. Не можна вважати, що у її діях є склад правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, захисника ОСОБА_5 - адвоката Поліщук Л.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження по справі, з наступних підстав.

В порушення вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП не дотримався вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом, належним чином не дослідив та не оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, що призвело до ухвалення у справі необґрунтованого та незаконного судового рішення.

Судом не були повно, всебічно та об'єктивно досліджені фактичні обставини справи, зокрема щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині дороги, характеру розташування, механізму механічних пошкоджень транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.

При апеляційному розгляді справи свідок ОСОБА_7 підтвердив, що ДТП сталась з вини водія автомобіля «ЗАЗ 110557» д/з НОМЕР_3, ОСОБА_5, який здійснював розворот через подвійну суцільну, осьову смугу на перехресті в місці розташування наземного пішохідного переходу, не вписався в розворот і почав рух заднім ходом на зустріч машинам, що якраз розпочали свій рух на зелене світло світлофора, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів «Toyota RAV4» д/з НОМЕР_4 та «SsangYong Actyon» д/з НОМЕР_2, та у подальшому залишив місце ДТП.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_4, іншими доказами, матеріалами справи, які узгоджуються між собою, а також постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, які у своїй сукупності дають підстави для висновку, що саме порушення ПДР України водієм ОСОБА_5 знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з ДТП та наступившими наслідками.

При апеляційному розгляді встановлено, що матеріали справи спеціалісту ОСОБА_10 не подавались, судова експертиза у справі не призначалась, висновок спеціаліста не ґрунтується на повно, всебічно та об'єктивно встановлених обставинах справи і містить лише аналіз понять та норм ПДР України, без будь-якого дослідження фактичних обставин справи, об'єктивних даних щодо дорожньої обстановки, пошкодження транспортних засобів, крім того в матеріалах справи відсутній оригінал висновку, а міститься лише його не завірена копія, у зв'язку з чим вказаний висновок спеціаліста № 2017-0911 щодо порушення ПДР ОСОБА_4 не може бути визнаний допустимим доказом у справі.

Також суд першої інстанції безпідставно визнав доказами у справі пояснення інспекторів УПП Шкурко С.О. та Чемусь Л.М., так як вказані особи не були безпосередніми свідками ДТП і їх пояснення не можуть бути визнані належними доказами у справі.

За таких обставин постанова суду є незаконною, необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, висновок суду щодо винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з закриттям провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва  О.А. Маліновський