УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі: Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.,
Фесовець А.В.,
за участю
представника відповідача: Котович Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
на постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 03.03.2008р. у справі № А36/103-08(А38/54-08)
(категорія статобліку 2.11.13)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Криворізький комбінат побутового обслуговування»
до
про Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИЛА :
Державне підприємство Міністерства оборони України «Криворізький комбінат побутового обслуговування» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ 0004111502/0, 0004121502/0, 0004131502/0 від 03.12.2007р., прийнятих Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі (далі по тексту відповідач).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2008р. у справі № А36/103-08(А38/54-08) позовні вимоги задоволено, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0004111502/0, 0004121502/0, 0004131502/0 від 03.12.2007р..
Постанова суду мотивована тим, що санкції спірними рішеннями відповідача застосовані до позивача безпідставно, оскільки позивачем вчасно сплачені податкові зобов’язання за податковими накладними.
Відповідач, не погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм матеріального права, відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою відмовити позивачу у задоволенні вимог позову в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Позивач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, про поважність причин неявки представника суд не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим справу розглянути без участі представника позивача.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суть спору.
Уповноваженими фахівцями податкового органу була проведена перевірка позивача з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 02.07.2007р. по 29.10.2007р..
За результатами перевірки складено акт № 490/152/22992278 від 27.11.2007р. (а.с. 4-6).
Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено несвоєчасне перерахування позивачем податку на додану вартість до бюджету в порушення п/п 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п/п 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту перевірки 03.12.2007р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0004111502/0, яким до позивача, на підставі п/п 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовані штрафні санкції в розмірі 03 грн. 40 коп. за затримку на 18 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 34 грн. 00 коп. (10% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою) (а.с. 8);
- 0004121502/0, яким до позивача, на підставі п/п 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовані штрафні санкції в розмірі 1 266 грн. 39 коп. за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 6 331 грн. 95 коп. (20% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою) (а.с. 9);
- 0004131502/0, яким до позивача, на підставі п/п 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовані штрафні санкції в розмірі 3 683 грн. 29 коп. за затримку на 119 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 7 366 грн. 57 коп. (50% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою) (а.с. 10).
Вимоги про визнання недійсними зазначених податкових повідомлень-рішень і стали предметом адміністративного позову.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, визначення спірної суми штрафної санкції пов’язується із наступним: перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість, визначеного у податкових деклараціях з ПДВ № 29897 від 19.06.2007р. та № 50606 від 20.08.2007р..
Відповідальність, передбачена пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", може бути застосована до платників податків у випадку несплати ними узгодженої суми податкового зобов‘язання протягом граничних строків, що визначені цим Законом.
За змістом п. 1.11 ст. 1 та ст. 5 вказаного Закону під самостійним узгодженням податкового зобов‘язання розуміється подання платником податку у строки, встановлені законодавством (залежно від базового податкового періоду), до податкового органу документу (податкової декларації, розрахунку), на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку/збору.
Згідно ч. 2 пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном "базовий податковий період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 138 від 26.06.2007р. (а.с. 17) позивач сплатив 15 234,00 грн. ПДВ за травень 2007р., строк сплати до 30.06.2007р. за декларацією від 19.06.2007р. № 29897.
Платіжним дорученням № 172 від 23.08.2007р. (а.с. 17) було сплачено 3 166,00 грн. ПДВ за липень 2007р., строк сплати до 30.08.2007р. за декларацією від 20.08.2007р. № 50606.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних доказів наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені грошові кошти, перераховані позивачем відповідно до вказаних платіжних доручень.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо безпідставності прийнятих рішень відповідача про застосування до позивача санкцій на підставі п/п 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, зробив висновки, що відповідають фактичним обставинам справи, і ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2008р. у справі № А36/103-08(А38/54-08) залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 22.12.2009р..
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: М.В. Мірошниченко
О.В. Юхименко