- Позивач (Заявник): Грицовець Марина Миколаївна
- Відповідач (Боржник): Гощанський районний центр зайнятості Рівненської області
- Відповідач (Боржник): Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області
- Відповідач (Боржник): Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
- Відповідач (Боржник): Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області
- Заявник касаційної інстанції: Гощанський районний центр зайнятості Рівненської області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 травня 2018 року
Київ
справа №817/165/17
провадження №К/9901/938/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/165/17
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, Гощанського районного центру зайнятості про визнання дій та бездіяльність неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Гощанського районного центру зайнятості Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (головуючий суддя Махаринець Д.Є.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (колегія суддів: головуючий Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовська К.С.),
в с т а н о в и в :
у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ), Гощанського районного центру зайнятості (далі - РЦЗ) і з урахуванням доповнень до позову просила:
визнати дії відповідачів щодо закінчення виконавчого провадження незаконними та протиправними;
визнати незаконними та протиправними дії старшого державного виконавця Корольчук Н.І.;
визнати бездіяльність та неправомірні дії РЦЗ та відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) стягнути за умисне невиконання судових рішень штраф в розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат відповідно до рішення суду;
зобов'язати відповідачів виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року в повному об'ємі;
стягнути з відповідачів моральні та матеріальні збитки за невиконання судових рішень в розмірі десяти тисяч гривень;
постанову про закінчення виконавчого провадження від 27 лютого 2017 року ВП№50240591 скасувати.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що РЦЗ не виконав у повному обсязі постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі №2а-/6532/09/1770, попри те, що це рішення набрало законної сили і за ним розпочато виконавче провадження. Зазначила, що відповідачі умисно ухиляються від виконання виконавчих листів №1 та №3, виданих Рівненським окружним адміністративним судом у справі №2а-/6532/09/1770, у зв'язку з чим заявлено цей позов.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 5 вересня 2017 року позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав дії ВПВР УДВС ГТУЮ щодо закінчення виконавчого провадження ВП №50240591 протиправними.
Визнав протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження від 27 лютого 2017 року ВП №50240591.
Визнав протиправною бездіяльність РЦЗ щодо невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року.
Зобов'язав РЦЗ та ВПВР УДВС ГТУЮ виконати рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
За наслідками розгляду апеляційної скарги РЦЗ Житомирський апеляційний адміністративний суд виніс постанову від 29 листопада 2017 року, якою скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року в частині задоволення позовних вимог до ВПВР УДВС ГТУЮ та прийняв у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до ВПВР УДВС ГТУЮ відмовив.
В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року залишив без змін.
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС), передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
За правилами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У касаційній скарзі РЦЗ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів про невиконання РЦЗ постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року є безпідставними і спростовуються ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі №2а-6532/09/770 (за якою Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 вересня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження з підстав, встановлених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС (у попередній редакції), якою цей суд встановив, що РЦЗ виконав ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року в повному обсязі. На думку скаржника, при прийнятті оскаржених судових рішень суди вийшли за межі своїх повноважень, позаяк фактично переглянули рішення іншого суду апеляційної інстанції та касаційного суду, які набрали законної сили. Щодо оскарженої постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року РЦЗ також додав, що її зміст не відповідає вимогам процесуального закону щодо змісту цього документа, зокрема не містить мотивів її прийняття з огляду на доводи апеляційної скарги. Скаржник вважає, що апеляційний розгляд був поверховим і суд не приділив належної уваги аргументам скаржника.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, серед іншого, зазначила, що на момент вирішення питання про закінчення виконавчого провадження №50240591 судових рішень про визнання виконавчого листа № 1, виданого 12 лютого 2016 року Рівненським окружним адміністративним судом у справі №2а-6532/09/1770, таким, що не підлягає виконанню постановлено не було, тому в державного виконавця не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження. Позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді цієї справи в повному обсязі з'ясували усі обставини і прийняли законні та обґрунтовані рішення. З урахуванням мотивів, наведених у відзиві, позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 4 листопада 2015 року у справі №2а-6532/09/1770 частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, зокрема визнав протиправними дії РЦЗ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні статусу безробітної; зобов'язав РЦЗ надати ОСОБА_1 статус безробітної у період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 січня 2016 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_1, скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року в частині відмови у задоволені позову та прийняв в цій частині нову. Зобов'язав РЦЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року з урахуванням раніше виплачених сум, стягнув з РЦЗ на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті постанову залишив без змін.
У справі встановлено, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року набрала законної сили у день її постановлення - 20 січня 2016 року.
На виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи:
№ 1 від 12 лютого 2016 року про зобов'язання РЦЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року з урахуванням раніше виплачених сум;
№ 2 від 12 лютого 2016 року про стягнення з РЦЗ на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
№ 3 від 16 травня 2016 року про зобов'язання РЦЗ надати ОСОБА_1 статус безробітної у період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року.
Згодом РЦЗ звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з заявою про визнання виконавчого листа № 2 від 12 лютого 2016 року у адміністративній справі №2а-6532/09/1770 таким, що не підлягає виконанню на тій підставі, що зобов'язання про виплату позивачці 1000 грн. він виконав добровільно і в повному обсязі.
Ухвалою від 10 травня 2016 року (залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року) Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив заяву РЦЗ з наведених мотивів і визнав виконавчий лист №2 виданий 12 лютого 2016 року у справі №2а-6532/09/1770 таким, що не підлягає виконанню.
Суди встановили, що постановою від 27 лютого 2017 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Корольчук Н.І. при примусовому виконанні виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду №2а-6532/09/1770 від 12 лютого 2016 року про зобов'язання РЦЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року з урахуванням раніше виплачених сум, завершила виконавче провадження №50240591 в зв'язку з тим, що до ВПВР УДВС ГТУЮ надійшла ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №2а-6532/09/1770 про визнання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду № 2 від 12 лютого 2016 року таким, що не підлягає виконанню.
Утім, за результатами перевірки законності виконавчого провадження №50240591 начальник ВПВР УДВС ГТУЮ постановою від 4 вересня 2017 року скасував постанову державного виконавця Корольчук Н.І. про закінчення виконавчого провадження від 27 лютого 2017 року №50240591. Відтак старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Корольчук Н.І. прийняла постанову від 4 вересня 2017 року, якою відновила виконавче провадження.
Згідно з поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні, постанову скасовано, оскільки на момент вирішення питання про закінчення виконавчого провадження №50240591 судових рішень про визнання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду № 1 від 12 лютого 2016 року у справі №2а-6532/09/1770, таким, що не підлягає виконанню постановлено не було, то в державного виконавця не було правових підстав виносити згадану постанову від 27 лютого 2017 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ вчинила протиправно, прийнявши постанову про закінчення виконавчих дій за вказаним вище виконавчим листом про стягнення допомоги по безробіттю за період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року, у зв'язку з чим дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до РЦЗ щодо зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду відповідно до статті 267 КАС суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб реалізації функції судового контролю може застосовуватися тільки при постановленні судового рішення. В межах розгляду іншої адміністративної справи суд не може вирішувати питання щодо подання суб'єктом владних повноважень звіту відповідно до статті 267 КАС за іншим судовим рішенням, як і застосовувати процесуальні заходи реагування за його невиконання. Поряд з тим, зобов'язуючи РЦЗ як боржника за виконавчим провадженням виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року суд першої інстанції виходив з того, що за описаних вище обставин такий спосіб захисту буде для позивачки найбільш сприятливим для захисту її прав на отримання допомоги по безробіттю, зобов'язання щодо виплати якої РЦЗ встановлено вказаним судовим рішенням апеляційного суду і виконавче провадження щодо виконання якого в цій частині відновлено.
Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками суду першої інстанції, однак, на думку цього суду, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби - відділи примусового виконання рішень не є самостійними суб'єктами адміністративного процесу і не повинні відповідати за адміністративним позовом. Належним відповідачем у цій справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у зв'язку з чим і прийнято нову постанову про відмову у задоволенні вимог до відповідача за цим позовом.
При перегляді оскаржених судових рішень у межах доводів касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 255 КАС, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснювався у порядку, встановленому статтею 267 та статтею 181 КАС (у попередній редакції цього Кодексу).
Відповідно до частини дев'ятої статті 267 КАС (у попередній редакції) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. У частині дев'ятій цієї статті також передбачено, що таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, постановленою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
У цій справі встановлено, що за постановою Житомирського апеляційного адміністративного сулу від 20 січня 2016 року у справі № 2а-6532/09/1770 Рівненський окружний адміністративний суд видав три виконавчі листи, зокрема виконавчий лист №1 від 12 лютого 2016 року про зобов'язання РЦЗ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 29 липня 2009 року по 13 червня 2012 року з урахуванням раніше виплачених сум.
За цим виконавчим документом відкрито виконавче провадження, в межах якого, як встановлено у справі, державний виконавець прийняла рішення від 27 лютого 2017 року про його закінчення, яке згодом скасовано як протиправне, відтак зазначене виконавче провадження відновлено. РЦЗ є боржником в цій процедурі, який, згідно з вказаним судовим рішенням від 20 січня 2016 року, зобов'язаний вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 (стягувача у виконавчому провадженні) кошти.
Примусове виконання судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIІІ, зокрема шляхом пред'явлення виконавчого листа, і є завершальною стадією судового провадження.
Форма звернення позивачки до суду не відповідає вимогам до заяви відповідно до частини дев'ятої статті 267 КАС, відтак суди розглядали його як позовну заяву. Утім, в межах позовного провадження за правилами адміністративного судочинства суд не може зобов'язувати як суб'єкта владних повноважень (боржника у виконавчому провадженні), так і орган державної виконавчої служби виконувати судове рішення, постановлене в іншій адміністративній справі шляхом ухвалення нового судового рішення з цього приводу,
З огляду на встановлені Законом № 1404-VIII та КАС у попередній редакції правила щодо звернення судового рішення до примусового виконання колегія суддів дійшла висновку, що обраний судами попередніх інстанцій у цій справі спосіб захисту права ОСОБА_1 на отримання вказаної допомоги по безробіттю, як-от зобов'язання РЦЗ (боржника у виконавчому провадженні) та орган виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, не відповідає об'єкту порушеного права та суперечить як меті і призначенню функції судового контролю за виконанням судових рішень, так і завданням адміністративного судочинства.
Суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення, яке набрало законної сили, шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Згідно з часиною першою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних правовідносин, з урахуванням доводів касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення в частині визнання бездіяльності РЦЗ протиправною та зобов'язання його виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року підлягають скасуванню з прийняття нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 3, 242, 243, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Гощанського районного центру зайнятості Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в частині визнання протиправною бездіяльності Гощанського районного центру зайнятості Рівненської області щодо невиконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та зобов'язання Гощанського районного центру зайнятості Рівненської області виконати рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
У решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх
- Номер: 183/17
- Опис: про визнання дій та бездіяльність неправомірними, зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 817/165/17
- Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
- Суддя: Смокович М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.02.2017
- Дата етапу: 02.05.2018
- Номер: 22а/874/5559/17
- Опис: про визнання дій та бездіяльність неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 817/165/17
- Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Смокович М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2017
- Дата етапу: 27.11.2017
- Номер: 22а/874/5560/17
- Опис: про визнання дій та бездіяльність неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 817/165/17
- Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Смокович М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.10.2017
- Дата етапу: 29.11.2017
- Номер: К/9901/938/17
- Опис: про визнання дій та бездіяльність неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 817/165/17
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Смокович М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.12.2017
- Дата етапу: 02.05.2018