КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р. Справа№ 910/6863/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Чорної Л.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Камінській Т.О.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.04.2018,

розглянувши апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві

у справі №910/6863/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТехНова»

про стягнення 3213029,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №910/6863/13 скаргу задоволено повністю; визнано незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у місті Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №52217049: - постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 7745,77 грн.; - постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.; визнано недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у місті Києві від 08.08.17. винесені в межах виконавчого провадження ВП №52217049, про: - стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 7745,77 грн.; - стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №910/6863/13 та відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник вказує на те, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язкового вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду як на підставу для стягнення виконавчого збору. Єдиною підставою для стягнення виконавчого збору є лише факт невиконання боржником рішення суду в строк, наданий для самостійного виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Чорної Л.В., Іоннікової І.А. поновлено Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №910/6863/13 до провадження, розгляд справи призначено на 27.12.2017.

З 15.12.2017 вступила в дію нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, а відтак, розгляд цієї апеляційної скарги відбувається саме за правилами вказаної редакції Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09-53/5061/17 від 27.12.2017 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6863/13.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.12.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Куксова В.В., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2017 прийнято справу №910/6863/13 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Куксов В.В., Іоннікова І.А., розгляд справи №910/6863/13 призначено на 11.01.2018.

11.01.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від НАК «Нафтогаз України», у якому позивач вказує на те, що зобов'язання відповідача перед стягувачем було припинено шляхом проведення зарахування заліку зустрічних однорідних вимог на підставі відповідної заяви стягувача від 15.03.2017. Отже, виконавець фактично не вчиняв ніяких виконавчих дій, тому стягнення виконавчого збору є безпідставним.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/58/18 від 11.01.2018 у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Іоннікової І.А. та Куксова В.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6863/13.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.01.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 прийнято справу №910/6863/13 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Чорної Л.В., Хрипуна О.О., розгляд справи №910/6863/13 призначено на 24.01.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 розгляд справи №910/6863/13 відкладено на 12.02.2018.

В судовому засіданні 12.02.2018 оголошено перерву до 26.02.2018.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/492/18 від 26.02.2018 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6863/13.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.02.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тарасенко К.В., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 відкрито провадження у справі №910/6863/13 колегією суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Тарасенко К.В., Чорна Л.В., розгляд справи призначено на 04.04.2018.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до п.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/6963/13 в задоволенні позову, в частині стягнення пені у розмірі 651 146,76 грн. - відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2015 у справі № 910/6963/13 розподілено судові витрати понесені Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" за час розгляду справи № 910/6863/13, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" 32 130 грн. 50 коп. - за подачу апеляційної скарги на рішення від 08.08.2013р., 27 673 грн. - за подачу касаційної скарги на постанову КАГС від 24.12.2013р., 3205 грн. 06 коп. - згідно постанови КАГС від 10.11.2014р., 4082 грн. 19 коп. - сплачених відповідачем на користь позивача по постанові ВГСУ від 11.03.2015р., внаслідок відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені 651 146,76 грн. згідно рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2015р., 10396 грн. 99 коп. - сплачених відповідачем на користь позивача на виконання постанови КАГС від 10.11.2014р., які підлягають поверненню позивачем відповідачу, внаслідок не стягнення пені у розмірі 651 146,76 грн.

14.09.2016 постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 52217049 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 № 910/6863/13.

ПАТ «Нафтогаз України» звернулося до позивача із заявою №179 від 15.03.2017 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

24.03.2017 позивачем до органу державної виконавчої служби було подано заяву від 24.03.17 № 14/5-326В про закінчення виконавчого провадження ВП № 52217049 оскільки рішення згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі.

08.08.2017 державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження винесені постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 7745,77 грн. та витрат виконавчого провадження у розмір 457,92 грн.

09.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7 017 828,98 грн., до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 52217049 на загальну суму стягнення 85691,43 грн. (77487,74 грн. боргу за рішенням суду + 7745,77 грн. виконавчого збору + 457,92 грн. витрат виконавчого провадження).

01.09.2017 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, у якій просило:

визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 52217049 постанови про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» виконавчого збору в розмірі 7745,77 грн. та постанови про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн.;

визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП№ 52217049 про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 7745,77 грн. та постанови про стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 457,92 грн..

Скаржник зазначив, що вважає дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП№ 52217049 постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження незаконними, вчиненими з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а отже підлягаючими визнанню недійсними.

Задовольняючи скаргу на дії органу державної виконавчої служби, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заходи примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 52217049 державним виконавцем не вживались, зобов'язання боржника припинено не шляхом примусового стягнення з нього коштів, а, відповідно, правові підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми зазначеній у виконавчому документі, а також витрат виконавчого провадження, у державного виконавця відсутні.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до п. 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає нарахування та стягнення виконавчого збору лише у випадках, коли державним виконавцем були вчинені відповідні дії, за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартості майна боржника , переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 ст.42 вказаного Закону - витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Приписами ч. 4 ст. 42 Закону передбачено, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься державним виконавцем на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки заходи примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 52217049 державним виконавцем не вживались, правові підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми зазначеній у виконавчому документі, а також витрат виконавчого провадження, у державного виконавця відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.10.2017 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №910/6863/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2017 у справі №910/6863/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.В. Чорна

К.В. Тарасенко